Відеоконференція – телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією в реальному часі.
Підсистема відеоконференцзв’язку забезпечує:
1) відео- та звукозапис судових засідань, бронювання (резервування) залів судових засідань, можливість подання учасниками справи під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо);
2) можливість користувачам брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції. Особливості порядку проведення таких засідань можуть встановлюватися відповідними органами та установами системи правосуддя. Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті.
Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв’язку, для роботи із системою відеоконференцзв’язку.
Якщо виникають проблеми під час тестування обладнання на сайті vkz.court.gov.ua (не відображається ваше власне зображення) при участі з мобільного телефону, переконайтеся, що у вас вимкнений режим енергозбереження батареї в налаштуваннях.
При участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції у корпоративній мережі для коректної роботи необхідно вимкнути VPN та перевірити внутрішні налаштування корпоративної мережі інтернет (можливі внутрішні обмеження щодо потокового відео).
Важливо! Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Для розв’язання питань щодо роботи підсистеми «Відеоконференцзв’язок» необхідно звертатися до ДП «Центр судових сервісів» за телефоном (044)492-70-10 чи на електронну пошту на адресу help@ccs.court.gov.ua.Авторизацію у підсистемі відеоконференцзв’язку з 01 жовтня 2022 необхідно здійснювати через підсистему «Електронний суд» розділ відеозв’язок id.court.gov.ua .
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).
Перед відеоконференцією необхідно виконати такі дії:
-закрити всі програми, які можуть використовувати камеру, динаміки та мікрофон. Відкласти мобільні телефони якомога далі від динаміків;
-перевірити налаштування обладнання;
-якщо потрібна конференція ще не розпочалася, очікувати на запрошення від Організатора на сторінці відеоконференцзв’язку;
-якщо триває конференція, в якій учасник бере участь, необхідно знайти її в переліку та натиснути кнопку «Увійти до конференції».
У разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.
У випадку використання підсистеми відеоконференцзв’язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.
До матеріалів справи в паперовій формі за необхідності приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання з посиланням на технічний запис судового засідання.
Після закінчення засідання секретар судового засідання підписує кваліфікованим електронним підписом протокол (журнал) у визначені процесуальним законодавством строки, після чого засобами ЄСІТС обмежуються можливості внесення змін до протоколу (журналу).
Письмові зауваження користувачів до протоколу (журналу) подаються через Електронний кабінет з урахуванням порядку та обмежень, які визначені законодавством.
Підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання в централізованому файловому сховищі, переноситься (передається, імпортується) до АСДС.
У випадку фіксування судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв’язку технічний запис судового засідання та технічний носій, на якому зберігається цей запис, приєднуються до матеріалів справи (зберігаються в матеріалах справи) у вигляді протоколу (журналу) судового засідання, у якому вказано посилання на цей запис у централізованому файловому сховищі.
У цьому випадку технічним носієм інформації є частина централізованого файлового сховища, на якому зберігається запис судового засідання та на яке є посилання в протоколі (журналі) судового засідання.
Зберігання резервних копій протоколу та відеозапису судового засідання забезпечується засобами ЄСІТС.
За заявою учасника справи та після сплати відповідного судового збору такий учасник може отримати копію технічного запису судового засідання на власний вибір шляхом:
1) отримання засобами підсистеми відеоконференцзв’язку доступу до технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті користувача;
2) отримання запису на оптичному диску у виді файлу.
У разі сплати судового збору безпосередньо в Електронному кабінеті учаснику справи автоматично надається доступ для завантаження технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті. При цьому до АСДС автоматично надсилаються відповідне повідомлення про видачу копії технічного запису судового засідання та квитанція про сплату судового збору.
23 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/2371/21 сформулював висновок, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.
Обставини справи
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.07.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.08.2022.
22.07.2022 представник Відповідача звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про забезпечення проведення судових засідань по справі (зокрема, підготовчого) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Отже, представник Відповідача скористався своїм правом, передбаченим частиною першою статті 197 ГПК України та подав до місцевого господарського суду заяву про участь у судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
При цьому Суд враховує, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції (що й було зроблено Відповідачем) або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.
Згідно з ухвалою суду від 28.07.2022 заяву Відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено; постановлено провести судове засідання, призначене на 15.08.2022, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідно до ухвали суду від 15.08.2022 у судове засідання з`явився представник Відповідача та надав пояснення по суті позовних вимог. У судовому засіданні 15.08.2022 оголошено перерву до 02.09.2022 о 12:30 год.
У названій ухвалі суд зазначив про те, що участь у судових засіданнях можлива лише в режимі відеоконференції, у зв’язку з існуванням реальної загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справ в умовах воєнної агресії проти України.
Верховний суд зазначив про те, що оголошення перерви у судовому засіданні - це процесуальна дія суду стосовно перенесення часу продовження судового засідання на інший чітко визначений час.
Оголошення перерви у судовому засіданні не впливає на розвиток господарського процесу по справі, оскільки наступне судове засідання не починається спочатку, а провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву (стаття 216 ГПК України).
Згідно з протоколом судового засідання від 02.09.2022 та рішенням суду від 02.09.2022 представники сторін у судове засідання не з’явилися.
Водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що місцевий господарський суд під час проведення судового засідання 02.09.2022 здійснив запрошення/виклик представника Відповідача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (про що, зокрема, зазначав представник Відповідача у запиті до суду з приводу надання інформації щодо провадження у справі); також відсутні докази того, що під час запрошення/виклику представника Відповідача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції існувала технічна неможливість його участі у відеоконференції, переривання або відсутність інтернет-зв’язку, що, зокрема, призвело до неможливості з’єднання суду з представником сторони.
Суд вважає, що незабезпечення місцевим господарським судом участі представника Відповідача у судовому засіданні 02.09.2022 у режимі відеоконференції без вагомих на те підстав призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним з ключових принципів процесуальної справедливості.
Згідно з гарантіями, які надає стаття 6 Конвенції, сторона провадження повинна мати можливість ефективно брати участь у судовому засіданні суду, який розглядає її справу.
Суд апеляційної інстанції на зазначене порушення уваги не звернув, помилково зазначивши про те, що Відповідачем не подано заяву про участь у судовому засіданні 02.09.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Так, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зміст клопотання Відповідача від 22.07.2022 № 591, яке не обмежувалося одним судовим засіданням, а також не врахував того, що оголошення перерви у судовому засіданні – це процесуальна дія суду стосовно перенесення часу продовження судового засідання на інший чітко визначений час.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справах «Волчлі проти Франції», ТОВ «Фріда» проти України»).
Конституційне право на участь у судовому розгляді не може бути формальним.
Отже, висновки апеляційного господарського суду про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції є передчасними.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції були скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
26.09.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові по справі № 922/1163/22 зазначив, що не розгляд заяви скаржника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції призвело до порушення вимоги статті 197 Господарського процесуального кодексу України та принцип рівності сторін.
Обставини справи
Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.03.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023, було розглянуто справу № 922/1163/22.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 01.03.2023 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Одною із підстав скаржник у касаційній скарзі зазначив, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги статей 2, 7, 13, 42, 197 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, оскільки ним не розглянуто заяву відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, що призвело до обмеження відповідачу у доступі до правосуддя, та поставило останнього у процесуальну нерівність.
Як убачається із матеріалів справи, 19.06.2023 (тобто не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання) відповідачем до суду апеляційної інстанції було подано заяву про проведення судового засідання у даній справі, призначеного на 26.06.2023 об 11:45, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (т. 2 а. с. 158-160).
26.06.2023 відповідачем до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про відкладення розгляду справи (т. 2 а. с. 168-169), мотивоване тим, що ним 19.06.2023 було подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак станом на 26.06.2023 (дата судового засідання) жодного процесуального рішення з приводу участі представника відповідача в режимі відеоконференції, апеляційним судом не прийнято.
26.06.2023 (в першому судовому засіданні) суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності представника заявника апеляційної скарги. За результатами цього судового засідання судом апеляційної інстанції було прийнято постанову, яка, зокрема, є предметом касаційного оскарження.
При цьому, відхиляючи клопотання відповідача, суд апеляційної інстанції зазначив, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду виносити ухвалу з приводу дозволу чи заборони учасникам справи брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, норми закону лише вимагають від учасників повідомляти суд про таку участь. Разом з тим, апеляційний господарський суд зазначив, що представник відповідача в судове засідання не з`явився, зокрема, не приєднався до участі в режимі відеоконференції. Оскільки відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки представника в судове засідання, або неможливості приєднання його в режимі відеоконференції - суд не повідомив, відтак суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки він не скористався правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів не погодилась із такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке набуло чинності 05 жовтня 2021 року (далі по тексту – Положення).
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв’язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2 розділу І Положення).
Згідно з пунктом 45 глави 3 розділу ІІІ Положення підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів.
Відповідно до пункту 50 глави 3 розділу ІІІ Положення суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).
Частиною 2 статті 281 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Отже, з огляду на норми статті 281 Господарського процесуального кодексу України та пункту 50 глави 3 розділу ІІІ Положення суд апеляційної інстанції повинен був постановити ухвалу за результатами розгляду заяви відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чого ним зроблено не було.
Водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що суд апеляційної інстанції під час проведення судового засідання (26.06.2023) здійснив запрошення/виклик представника відповідача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, також відсутні докази того, що підчас запрошення/виклику представника відповідача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виникли технічні проблеми з інтернет зв`язком, що, у свою чергу, призвело до неможливості з`єднання суду з представником відповідача.
Таким чином, Суд вважає, що залишення без розгляду заяви Відповідача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не повідомлення вчасно останнього про розгляд справи без застосуванням відеоконференції за результатом розгляду цієї заяви, фактично призвело до порушення порядку належного повідомлення про місце судового засідання, оскільки скаржник мав правомірні сподівання, що він зможе прийняти участь у судовому засіданні режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (про що просив у заяві).
Ураховуючи викладене та наведені норми Господарського процесуального кодексу України, касаційний господарський суд погодився з доводами заявника касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції, порушивши норми процесуального права, не розглянув заяву скаржника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, чим порушив вимоги статті 197 Господарського процесуального кодексу України та принцип рівності сторін.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 904/5816/20.
З огляду на наведене Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, постанову апеляційного господарського суду скасував, а справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Джерело: Посібник «Електронне судочинство. Сучасні виклики та реалії» / автор Т. Рабко, Вища школа адвокатури, Київ. 2024
Посібник доступний для ознайомлення та завантаження за посиланням: http://tinyurl.com/mryh6tmt