В постанові від 05 травня 2026 року по справі № 909/539/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (https://surl.li/qzmpby) зазначено, що QR-код на першій сторінці позовної заяви не дає можливість ідентифікувати підписанта та перевірити накладення кваліфікованого електронного підпису. Підписання учасниками справи електронним цифровим підписом паперових примірників процесуальних документів та перевірка такого підпису судом поза межами підсистеми "Електронний суд" чинним законодавством не передбачена.
Позиція Верховного Суду
Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою позов залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано).
Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, які набули чинності 05.10.2021 (далі - Положення).
Згідно з пунктом 24 розділу ІІІ цього Положення підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням (пункт 25).
Велика Палата Верховного Суду у справі № 930/191/23 зазначила про те, що тлумачення норм процесуального права зумовлено тим, що підпис ідентифікує автора та слугує підтвердженням того, що особа, яка його підписала, ознайомлена з документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання та надає документу юридичну силу.
Апеляційний господарський суд в цій справі встановив, що позовна заява КП "Адміністративно-технічне управління" подана у паперовій формі, шляхом її направлення на адресу Господарського суду Івано-Франківської області засобами поштового зв`язку, цінним листом, що підтверджується поштовим конвертом, який містить штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення №7900800294203. Надіслана на адресу Господарського суду Івано-Франківської області у паперовій формі позовна заява не містить відтвореного підпису в.о. директора. Натомість, аркуш 1 містить QR-код із зазначенням таких відомостей: СЕД Львівської міської ради IT-Enterprise №2410-вих-60862 від 28.04.2025, підписувач. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції зауважила про те, за вказаним QR-кодом неможливо встановити підписанта позовної заяви.
Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що позовна заява не містить належного підпису, оскільки QR-код на першій сторінці позовної заяви не дає можливість ідентифікувати підписанта та перевірити накладення кваліфікованого електронного підпису. Підписання учасниками справи електронним цифровим підписом паперових примірників процесуальних документів та перевірка такого підпису судом поза межами підсистеми "Електронний суд" чинним законодавством не передбачена. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 916/2520/21, яку суд апеляційної інстанції врахував під час розгляду справи).
Суд зауважує про те, що за відсутності ідентифікації підписанта позовна заява вважається неподаною належним чином, що є підставою для застосування пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Вирішення питань, які виникають на стадії відкриття провадження у справі, належить до інстанційної компетенції суду першої інстанції і роль суду апеляційної інстанції тут є досить обмеженою, з огляду на зазначене, Суд відхиляє аргумент скаржника про пропуск судом апеляційної інстанції стадії усунення недоліків застосувавши одразу наслідок - залишення позову без розгляду.
Відкриття провадження у справі судом першої інстанції та розгляду справи не усуває порушення вимог щодо підписання позовної заяви, оскільки такі вимоги мають імперативний характер і спрямовані на підтвердження волевиявлення особи на звернення до суду.
Отже, підстава касаційного оскарження у цьому випадку не отримала свого підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:
Вебінар Штучний інтелект у ролі консультанта. Чи приймає суд його висновки? https://surl.li/aiqotx
Електронне судочинство. Процесуальні вимоги, технічні ризики та актуальна судова практика https://surli.cc/mcfexi
Судова практика щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу https://surl.li/whgrgm
Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/jpfurx
Ефективність та складнощі відеоконференцій в судових процесах https://surl.li/egxtdn
Цифровізація виконавчого провадження: нові виклики та можливості https://surl.li/bhfkob
Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:
Отримання судового рішення представником як підтвердження повідомлення сторони https://surl.li/tzkypf
Процесуальні наслідки подання паперових документів без власноручного підпису https://surl.li/sohjwe