05.01.2022 Державна судова адміністрація України надала лист № 15-103/22 з офіційними роз’ясненнями щодо початку перебігу процесуальних строків при отриманні процесуальних документів через Електронний суд (http://tinyurl.com/2se2ratb).

ДСА наголосила на тому, що надходження відомостей у розділ «Повідомлення» у підсистемі «Електронний суд» та на вказану користувачем адресу електронної пошти є додатковими допоміжними сервісами повідомлення про надходження документів до Електронного кабінету. Час надходження таких повідомлень може відрізнятися від часу доставлення самих документів у розділі «Moї справи» та може залежати, наприклад, від налаштувань самої електронної скриньки чи інших технічних параметрів мережі та поштового сервісу, адреса якого використовується користувачем.

Зважаючи на викладене, відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ «Повідомлення» та на адресу електронної пошти, а з дати надходження самих процесуальних документів до Електронного кабінету у розділ «Moï справи».

Відповідно до вимог процесуального законодавства, часом вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки/судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка/судове рішення вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ст. 127, ст. 251 КАС України; ст. 242 ГПК України, ст. 128, ст. 272 ЦПК України).

30 серпня 2022 року у постанові у справі № 459/3660/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, згідно з яким, наявна в матеріалах справи довідка про доставлення документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання учасником судового рішення суду.

Обставини справи

Ухвалою від 15.04.2022 Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави пропуску ГУ Держпраці строку на апеляційне оскарження рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08.02.2022 та залишив апеляційну скаргу без руху, надавши апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги – для зазначення інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження із наданням відповідних доказів на підтвердження існування цих підстав.

Ця ухвала суду апеляційної інстанції була надіслана ГУ Держпраці в його електронний кабінет.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що копію зазначеної ухвали скаржник отримав 16.04.2022 з електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд» ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд апеляційної інстанції ухвалою від 09.05.2022 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ Держпраці у Львівській області на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08.02.2022 у справі № 459/3660/21.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ Держпраці суд апеляційної інстанції виходив із того, що у встановлений судом строк скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги та не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.

Касаційна скарга обґрунтована незгодою відповідача із судовим рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2022 з огляду на те, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою ГУ Держпраці просило поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції ним отримано 16.02.2022. Крім того, ГУ Держпраці не отримувало копію ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, оскільки офіційна електронна адреса ГУ Держпраці це – dsp@lviv.dsp.gov.ua, яку й було зазначено в апеляційній скарзі, а не ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку суд апеляційної інстанції направив в електронному вигляді зазначену вище ухвалу цього ж суду від 15.04.2022.

Верховний Суд, перевіривши й обговоривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), виходив з такого.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інших нормативно-правових актів було розроблено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі – Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференц-звʼязку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Так, згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) – це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Офіційна електронна адреса – сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).

Згідно з пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) – це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також наступну автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Пунктом 9 цього ж підрозділу передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (у тому числі мобільного), зазначенням інших засобів звʼязку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Користувачі зобовʼязані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.

Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, у яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) – це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, у яких особи, що беруть у них участь, пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС повʼязується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, і внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (у тому числі мобільного), зазначенням інших засобів звʼязку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

При цьому колегія суддів зазначає, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від привʼязки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.

У справі, яка розглядається судом апеляційної інстанції, встановлено, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 15.04.2022 у справі № 459/3660/21 скаржник отримав 16.04.2022, вона була надіслана до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд» ІНФОРМАЦІЯ_1.

З урахуванням наведеного та наявної в матеріалах справи довідки про доставлення документа в електронному вигляді ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 15.04.2022 у справі № 459/3660/21 до «Електронного кабінету» ГУ Держпраці 16.04.2022 о 00 год 31 хв., колегія суддів доходить висновку, що вказані обставини є достовірним доказом отримання ГУ Держпраці зазначеного судового рішення суду апеляційної інстанції, яким йому було встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав для його поновлення.

При цьому суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що його офіційною адресую є dsp@lviv.dsp.gov.ua, оскільки документи в електронній формі надсилаються учасникам справи до їх Електронного кабінету, який створюється шляхом проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, і внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (у тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. До того ж електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначена на офіційному сайті ГУ Держпраці.

За таких обставин, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

Постанова від 23.08.2023 по справі № 380/24487/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відхилив довід відповідача щодо не направлення йому копії рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2022 року, оскільки у матеріалах справи була наявна довідка про доставлення в електронному вигляді рішення суду першої інстанції до "Електронного кабінету" відповідача.

Обставини справи

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2022 року задоволено повністю адміністративний позов Позивача до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Апеляційний суд зауважив, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції було надіслано відповідачу в його електронний кабінет та отримано останнім 24 березня 2022 року о 12:57. Разом з тим, апеляційну скаргу подано 10 січня 2023 року, тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження та доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження скаржником не надано.

Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, Державна податкова служба України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Так, скаржник зазначає про те, що копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції на адресу ДПС України засобами поштового зв`язку не надходила. Також відповідне рішення не вручалося наручно уповноваженому представнику контролюючого органу.

При цьому, скаржник зауважує, о Державній податковій службі України стала відома інформація щодо наявності оскаржуваного рішення 12.12.2022 з моменту надходження ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі № 380/24487/21. Зазначає, що в систему «Електронний суд» оскаржуване рішення не надходило.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходив із наступного.

Копію зазначеного рішення суду першої інстанції надіслано відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлено в його «Електронний кабінет» 24 березня 2022 року о 12:57, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставлення електронного листа (а. с.  81).

Надаючи оцінку висновками суду апеляційної інстанції щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Верховний Суд зауважує, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

У справах № 459/3660/21, № 460/9523/21, № 240/13276/21, № 380/2760/21, Верховний Суд дійшов висновку про те, що функціонування «Електронного кабінету» та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь, пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС, пов’язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації «Електронного кабінету» з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (зокрема, мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Водночас Верховний Суд зазначив, що нормами Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи передбачене надсилання відповідних документів саме до «Електронного кабінету» незалежно від прив’язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційної, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в «Електронному кабінеті».

Колегія суддів погодилася з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки  апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2022  року подано 10 січня 2023 року, тобто з порушенням строку звернення до суду, при цьому не наведено об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі скаржника, причин, що не давали можливості реалізувати право на апеляційне оскарження, правовим наслідком такої поведінки відповідно до положень статті 299 КАС України є відмова у відкриття апеляційного провадження.

Відтак правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погодився з його висновками у цій справі.

26 жовтня 2023 року у постанові по справі № 480/7230/21  Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звернув увагу, що відповідно до пункту 5 частини 5 статті 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Обставини справи

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 по справі № 480/7230/21.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Державна казначейська служба України звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідач зазначав, що 13 січня 2023 року був останнім робочим днем тижня (п’ятниця), а 16 січня 2023 року –  перший робочий день тижня (понеділок) та відповідно день вручення копії ухвали від 12.01.2023 про залишення апеляційної скарги без руху. Отже, як вважає відповідач, останнім днем строку подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є 26.01.2023.

Водночас відповідач зазначав, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 480/7230/21 подана представником Казначейства 25.01.2023, що підтверджується відповідною копією фіскального чеку АТ «Укрпошта». Отже, на переконання скаржника, заява про поновлення процесуального строку подана представником відповідача в межах встановленого десятиденного строку.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначила наступне.

 

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як видно із матеріалів даної справи, згідно довідки про доставлення електронного листа ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023 про залишення апеляційної скарги без руху була доставлена до електронного кабінету відповідача 13.01.2023 (п’ятниця) о 19:06 год.

Таким чином, слід вважати, що вказане судове рішення було отримане відповідачем саме 16.01.2023 (понеділок).

Водночас слід врахувати, що через вимоги частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частин 8-9 статті 120 КАС України останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. 

З огляду на наведені норми процесуального закону та обставини цієї справи слід дійти до висновку, що 10-денний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, які були визначені в ухвалі суду апеляційної інстанції від 12.01.2023, є саме 26.01.2023. 

А тому у випадку справи, що розглядається, наявне передчасне вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження судом апеляційної інстанції у зв’язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги, яка була залишена без руху. 

Касаційна скарга була задоволена, оскаржуване судове рішення скасовано із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

 Джерело: Посібник «Електронне судочинство. Сучасні виклики та реалії» / автор Т. Рабко, Вища школа адвокатури, Київ. 2024

Посібник доступний для ознайомлення та завантаження за посиланням: http://tinyurl.com/mryh6tmt