В постанові від 07 квітня 2026 року по справі № 569/967/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (https://surl.li/bsfhzm) дійшов висновку що сам факт ненадіслання судом першої інстанції [безпосередньо] позивачеві копії судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду справи, на паперових носіях (тобто засобами поштового зв'язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення представнику позивача (адвокату) із застосуванням ЄСІТС, не дає достатніх підстав вважати, що позивач не отримав судового рішення, відповідно, не міг знати про результат розгляду своєї справи, з яким він, власне, не погоджується.
Позиція Верховного Суду
З матеріалів справи відомо, що 31 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат, подала апеляційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року, в якій у тому числі порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
На обґрунтування пропуску строку адвокат зазначила, що повний текст оскаржуваного рішення суду позивачу та його представнику не було направлено судом, а про існування та його зміст їй стало відомо лише після його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а саме 01 жовтня 2025 року.
Однак, наведена підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження колегією суддів не була прийнята до уваги, оскільки спростовувалась наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документу, відповідно до яких рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 та його представника - адвоката, 29 вересня 2025 року о 11 год. 50 хв. та 11 год. 54 хв., відповідно.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху. Надано представнику ОСОБА_1 - адвокату, п`ятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для надання Рівненському апеляційному суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
03 грудня 2025 року представник позивача - адвокат, подала заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій зазначила, що представник позивача перебувала у відпустці строком на 5 днів у період з 26 вересня 2025 року до 01 жовтня 2025 року. Вважала, що її перебування у відпустці є поважною причиною пропуску строку для апеляційного оскарження, оскільки про оскаржуване рішення вона дізналась 01 жовтня 2025 року, коли вийшла з відпустки.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені Лук`янчук В. С. підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа до електронного кабінету засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.
Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22, провадження № 14-117цс23).
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Суд не визначає взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, отже, застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.
Надіслання (електронної) копії рішення адвокату як представнику сторони на його офіційну електронну адресу в ЄСІТС є, у розумінні частин п'ятої, сьомої статті 18 КАС України (стаття 14 ЦПК України), належним способом вручення судового рішення представнику сторони, що на підставі частини сьомої статті 251 КАС України (стаття 272 ЦПК України) вважається врученням цієї копії судового рішення також і особі, яку цей представник (адвокат) представляє.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 480/8341/22.
У цій же постанові Верховний Суд дійшов висновку що сам факт ненадіслання судом першої інстанції [безпосередньо] позивачеві копії судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду справи, на паперових носіях (тобто засобами поштового зв'язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення представнику позивача (адвокату) із застосуванням ЄСІТС, не дає достатніх підстав вважати, що позивач не отримав судового рішення, відповідно, не міг знати про результат розгляду своєї справи, з яким він, власне, не погоджується.
Можливість ознайомлення із судовим рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень не прирівнюється до дня вручення судового рішення, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20.
Згідно з приписами статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Перебування адвоката у відпустці в період з 26 вересня 2025 року до 01 жовтня 2025 року не є поважною причиною для такого поновлення. Враховуючи, що перебіг строку на оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року розпочався з моменту його отримання 29 вересня 2025 року, адвокат мала об`єктивну можливість та достатньо часу після завершення відпустки для підготовки й подання апеляційної скарги у встановлений законом тридцятиденний строк.
Обставини щодо перебування ОСОБА_1 під вартою та відсутності у нього технічного доступу до підсистеми «Електронний суд» не були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, а отже, не були відомі суду на момент постановлення оскаржуваної ухвали. Враховуючи приписи статті 400 ЦПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, а також приймати до розгляду нові докази, зазначені відомості не можуть бути взяті до уваги Верховним Судом як підстава для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду прийнята з додержанням норм процесуального права, зокрема і статті 358 ЦПК України, попри аргументи касаційної скарги про її порушення.
На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:
Вебінар Процесуальні строки в «Електронному суді»: як перевіряти, контролювати й не пропустити важливе https://surl.li/vygijy
Вебінар Електронні докази і тенденції судової практики https://surl.li/rgfyax
Вебінар Штучний інтелект у ролі консультанта. Чи приймає суд його висновки? https://surl.li/aiqotx
Електронне судочинство. Процесуальні вимоги, технічні ризики та актуальна судова практика https://surli.cc/mcfexi
Судова практика щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу https://surl.li/whgrgm
Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/jpfurx
Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:
Ризики подання клопотань через е-суд в день проведення судового засідання https://surl.li/izzzuv
Процесуальні наслідки подання паперових документів без власноручного підпису https://surl.li/fnykmz