В постанові від 25 червня 2026 року по справі № 120/13414/25 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (https://surl.li/bzcwvk) зазначено, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, зокрема внаслідок невиконання відповідних інструкцій та настанов щодо роботи з електронним кабінетом підсистеми «Електронний суд» та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження.
Позиція Верховного Суду
Спірним питанням у цій справі є наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 121, частиною третьою статті 295 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції було складено 12.01.2026, у зв`язку з чим останнім днем його оскарження є 11.02.2026. До суду апеляційної інстанції з відповідною скаргою військова частина НОМЕР_1 звернулася 06.03.2026, тобто за межами тридцятиденного строку, установленого 295 КАС України.
Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, військова частина НОМЕР_1 посилалася на помилку, внаслідок якої апеляційна скарга, що була підготовлена в підсистемі «Електронний суд», не була направлена до суду апеляційної інстанції. Аналогічні підстави військова частина НОМЕР_1 наводить й в касаційній скарзі. Проте, ані заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, ані касаційна скарга не розкриває суті помилки, яка, за доводами відповідача, об`єктивно перешкоджала йому своєчасно оскаржити рішення суду першої інстанції.
Водночас, як убачається з матеріалів касаційної скарги, зокрема скріншоту інтерфейсу електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 в підсистемі «Електронний суд», апеляційна скарга хоча й була сформована як відповідний документ, не була надіслана до суду апеляційної інстанції.
З цього приводу Суд зазначає, що згідно з інструкцією користувача підсистеми «Електронний суд», що розміщена на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС заяви, подані до суду з електронного кабінету (через електронний суд), мають такі статуси: «Чернетка» - на цьому етапі дозволяється редагувати заяву шляхом переміщення на різні кроки її формування; «Підписання» - на цьому етапі дозволяється лише підписати заяву та направити її до суду. Редагування заяви у статусі «Підписання» неможливе; «Відправлено» - статус указує на те, що заяву було підписано та направлено до суду; «Доставлено» (синім кольором) - статус вказує на те, що заява очікує на прийняття АСДС суду, до якого вона була направлена; «Доставлено» (блакитним кольором) - статус указує на те, що заяву було успішно прийнято до АСДС суду; «Зареєстровано» - статус відображається у разі реєстрації справи на основі поданої заяви в АСДС суду. У подальшому, справа, що була зареєстрована, а також всі документи, що були додані до справи, будуть відображатися у розділі «Справи».
Отже, належним підтвердженням того, що відповідну заяву, зокрема й апеляційну скаргу, було подано до відповідного суду є зміна її статусу з «Чернетка» на «Відправлено», а в кінцевому результаті - на «Зареєстровано», що свідчить про реєстрацію такої заяви в інформаційній системі документообігу суду з присвоєнням їй індивідуального вхідного номера.
Беручи до уваги, що відповідна заява в електронному кабінеті військової частини НОМЕР_1 (її представника) мала відповідний статус, відповідач не міг не усвідомлювати, що її не було подано / доставлено до суду апеляційної інстанції. Відповідач також не наводить об`єктивних причин, які б перешкоджали йому впевнитися в тому, що статус заяви (апеляційної скарги) змінився після її підписання й надсилання.
Суд апеляційної інстанції правильно зауважив, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, зокрема внаслідок невиконання відповідних інструкцій та настанов щодо роботи з електронним кабінетом підсистеми «Електронний суд» та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:
Ефективний захист інтересів Відповідача у цивільному процесі через призму електронного судочинства https://surl.li/zktgzv
Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/jpfurx
Ефективність та складнощі відеоконференцій в судових процесах https://surl.li/egxtdn
Цифровізація виконавчого провадження: нові виклики та можливості https://surl.li/bhfkob
Актуальна судова практика у сфері електронного судочинства https://surl.li/gwkvtg
Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:
Подання апеляційної скарги засобами електронного зв`язку до суду першої інстанції https://surl.lt/ggsjca
Дата отримання повного тексту ухвали суду як визначальний момент для обчислення строку на апеляційне оскарження https://surl.li/dczibo