Огляд законопроєкту щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями
4 листопада 2022 року, Верховна Рада України прийняла за основу законопроект № 7574-д про електронне судочинство. http://surl.li/gmkiv
19.04.2023 на сайті Верховної Ради України опубліковано порівняльна таблиця до проекту Закону України Реєстраційний № 7574-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями http://surl.li/gmkat
25.05.2023 на сайті Верховної Ради України опублікована оновлена порівняльна таблиця до проекту Закону України Реєстраційний № 7574-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями http://surl.li/hxjox
Запропоновано наступні зміни
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Таким чином, порівнюючи законопроект з попередньою редакцією було виключено положення щодо обов’язкової реєстрації в ЄСІТС фізичними особами – підприємцями.
Необхідність зазначення у процесуальних заявах відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету (якщо процесуальним кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов’язку зазначення відповідних відомостей).
Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до вимог законодавства зобов’язана зареєструвати електронний кабінет та не зареєструвала його. Процесуальні наслідки, передбачені процесуальним кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до законодавства зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов’язана його зареєструвати відповідно до процесуального кодексу процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви).
Якщо інший учасник справи відповідно до вимог процесуального кодексу зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Якщо повістка або судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, то повістка/судове рішення вважаються врученими у робочий день, наступний за днем їхнього відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про їхнє доставлення.
Цей Закон буде набирати чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 90 днів з дня його опублікування, крім
- цивільного та адміністративного процесу (підпункт 1 пункту 2 та підпункту 1 пункту 3 розділу І цього Закону) в частині обов’язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, які вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування цього Закону;
- підпункту 52 пункту 1, підпункту 52 пункту 2 та підпункту 45 пункту 3 розділу І цього Закону, які будуть вводитися в дію одночасно з набранням чинності цим Законом, а саме:
• розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)”;
• суд видає виконавчі документи в паперовій або електронній формі;
• оформлення і видача виконавчих документів здійснюються судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. Одночасна видача судом виконавчого документа одній і тій самій особі в паперовій та електронній формах не допускається;
• оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.
Офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом, учасниками справи за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.
Станом на 11.06.2023 проект закону не набрав чинності та готується до розгляду у другому читанні.
Вважаю, що прийняття зазначеного закону значно прискорить судовий розгляд та спростить доступ для правосуддя.
Очікуємо результатів розгляду зазначеного законопроекту для врахування у подальшій роботі.
Підготувала Тетяна Рабко, адвокат; регіональна представниця молодіжного комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області; членкиня Ради Комітету з питань електронного судочинства та кіберзбезпеки адвокатської діяльності та членкиня Ради Комітету з питань гендерної політики, що діють у складі НААУ
Цікаві публікації:
• Розподіл витрат на професійну правничу допомогу за відсутності доказів їхньої сплати. http://surl.li/ibxkw
• Судові повідомлення через призму електронного судочинства. http://surl.li/ibxld