В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року по справі № 160/23834/24 (https://surl.lu/rvqclb) зазначено про те, що реалізація права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору і мати наслідком повернення апеляційної скарги.

📌Обставини справи

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу - повернуто заявнику.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, при цьому таке відстрочення здійснюється за умови наявності поважних підстав. Беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вважав, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, введення воєнного стану, тощо, не можуть бути підставою для відстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору. Суд також констатував, що скаржником не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025, а справу №160/23834/24 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та повноту дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначила таке.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Проте таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

Так, вимоги до апеляційної скарги визначені у статті 296 КАС України, серед яких законодавцем передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно із приписами якої, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У постановах Верховного Суду від 24.02.2020 у справі №182/1768/17(6-а/0182/50/2018), від 14.08.2020 у справі №420/4676/19 та від 28.12.2020 у справі №320/7209/19, від 21.02.2022 у справі №744/658/20 зроблено висновок про те, що залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Так, відповідно до матеріалів справи, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «без руху» від 16.12.2024 доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 25.12.2024 о 20:10 годині.

На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на наступний день, 26 грудня 2024 року, тобто у строк, встановлений судом, Військова частина НОМЕР_1 подала клопотання про продовження строку для усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, оскільки недоліки апеляційної скарги не усунуто в установлений судом строк.

Водночас, за змістом частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, подаючи клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору або зменшення розміру останнього, учасник справи вправі очікувати на його задоволення судом, що, очевидно, надавало б їй підстави не сплачувати судовий збір, а отже одночасна відмова у задоволенні клопотання і повернення апеляційної скарги є невиправданими, оскільки у разі відмови у задоволенні клопотання суд у процесуальний спосіб мав надати можливість сплатити судовий збір.

Отже, реалізація права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору і мати наслідком повернення апеляційної скарги.

Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.12.2022 у справі №280/10087/21.

Отже, звертаючись до суду апеляційної інстанції із зазначеним клопотанням, Військова частина НОМЕР_1 мала цілком обґрунтовані очікування щодо результатів його розгляду, що дало б можливість передбачити заходи, що будуть застосовані у конкретних правовідносинах.

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 23.01.2020 №1-р/2020, верховенство права означає, що органи державної влади не можуть діяти свавільно та зобов`язані дотримуватись правил, які даватимуть можливість передбачити заходи, що будуть застосовані у конкретних правовідносинах. На підставі зазначеного особа може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат.

Проте суд апеляційної інстанції у цій справі клопотання відповідача розглянув одночасно з вирішенням питання про повернення апеляційної скарги, чим було порушено принцип юридичної визначеності, тобто право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції повинен був ураховувати легітимні очікування апелянта щодо розгляду його клопотання, що дало б йому можливість передбачити й планувати свої дії, з огляду на очікуваний результат.

Отже, Верховний Суд указав на передчасність висновків апеляційного суду про повернення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у цій справі.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №320/683/22.

👍На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

🔗Вебінар Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/vgvtir

🔗Вебінар Правові питання судових викликів та обміну документами між сторонами https://surl.li/avtbgu

🔗Вебінар Цифровізація виконання судових рішень в Україні: теорія та практика https://surl.li/rgcxcr

👍Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:

🔗Посилання на введення воєнного стану для поновлення або продовження відповідного процесуального строку. Огляд практики https://surl.li/igqlgp

🔗Направлення фізичною особою копії документів іншим учасникам справи при зверненні через підсистему «Електронний суд» https://surl.li/orwqdj