Огляд судової практики щодо не реєстрації суб’єктом владних повноважень офіційної електронної адреси в ЄСІТС
Посібник «Електронне судочинство. Сучасні виклики та реалії» / автор Т. Рабко, Вища школа адвокатури, Київ. 2024
Рабко Тетяна
11.04.2024

28 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 260/1322/21 сформулював висновок, що підтверджений належними доказами намір суб`єкта приватного права дотриматися вимог процесуального закону разом зі встановленими фактами невиконання суб`єктом владних повноважень імперативних вимог статті 18 КАС України (зареєструвати офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі), а також низка процесуальних гарантій для всіх учасників справи, зокрема, знати та користуватися всіма процесуальними правами під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, не можуть бути підставою для позбавлення такого суб`єкта приватного права гарантованого Конституцією України права на оскарження рішення суду в апеляційному порядку.

Обґрунтування постанови

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: до неї не додано її копій відповідно до кількості учасників справи чи доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 подано через систему «Електронний суд» заяву, до якої долучено квитанції про надсилання копій апеляційної скарги ОСОБА_2, Виконавчому комітету міської ради та фотокопії актів приймання-передачі документів міській раді, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Судом апеляційної інстанції було зазначено, що ОСОБА_1 є адвокатом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відтак відсутні сумніви щодо отримання ними копій матеріалів.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції зазначено, що ОСОБА_1 (скаржником) надано фотокопію акта приймання-передачі документів міській раді, з якого неможливо встановити, хто саме його підписав, окрім того, не зазначена посада підписанта.

Також судом апеляційної інстанції вказано на те, що імперативною вимогою частини дев’ятої статті 44 КАС України передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Тобто, надання інших доказів для підтвердження надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, зокрема актів приймання-передачі, не передбачено.

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки не додано її копій відповідно до кількості учасників справи чи доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, зокрема міській раді, тому наявні підстави для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1.

З матеріалів справи слідує, що апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції подано фізичною особою через підсистему «Електронний суд».

Відповідно до частини дев`ятої статті 44 КАС України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Керуючись саме вказаною нормою, суд апеляційної інстанції визначив підстави для залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху.

Колегія суддів погодилася із тим, що загальною нормою КАС України дійсно передбачено подання учасником справи, який звертається до суду із процесуальними документами в електронній формі, таких доказів.

Водночас необхідно зазначити, що положення спеціальної норми, яка містить вимоги до форми й змісту апеляційної скарги, зокрема, і щодо переліку документів, які до неї мають бути додані (частина п`ята статті 296 КАС України), не містить обов`язку особи, яка подає скаргу, надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Колегія суддів наголосила, що важливим в цьому аспекті є забезпечення можливості ознайомлення інших сторін у справі зі змістом документів, що направляються до суду в електронній формі.

Згідно із частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Таким чином, цією нормою визначено суб’єктний склад осіб, реєстрація офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС для яких є обов`язковою.

Мета застосування частини дев`ятої статті 44 КАС України полягає у забезпеченні рівності процесуальних прав сторін, які відповідно до частини шостої статті 18 КАС України не мають обов’язку реєструвати офіційні електронні адреси в системі ЄСІТС та не зареєстровані в підсистемі «Електронний суд», бути повідомленими про подання іншими учасниками документів до суду в електронній формі.

Водночас у цій справі відповідачем є міська рада, яка належить до суб’єктів, визначених частиною шостою статті 18 КАС України та повинна мати зареєстрований «Електронний кабінет», а отже документ, сформований в системі «Електронний суд» - примірник апеляційної скарги у цій справі, міська рада мала отримати в «Електронному кабінеті» через підсистему «Електронний суд» в автоматичному режимі.

Тобто мета повідомлення іншого учасника справи про подання до суду документів у справі, на що власне й спрямовані приписи частини дев’ятої статті 44 КАС України, у цьому випадку й принцип рівності учасників процесу в частині права міської ради знати про їх подання та бути ознайомленим з їх змістом, дотриманий.

Застосовуючи процесуальні норми, суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Таким чином, доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час постановлення ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, знайшли своє підтвердження.

У зв’язку з наведеним Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд для продовження розгляду.

Джерело: Посібник «Електронне судочинство. Сучасні виклики та реалії» / автор Т. Рабко, Вища школа адвокатури, Київ. 2024

Посібник доступний для ознайомлення та завантаження за посиланням: http://tinyurl.com/mryh6tmt