В постанові від 30 червня 2026 року по справі № 440/10378/25 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (https://surl.li/ivxhhi) зроблено висновок, що відсутність доказів належної організації судом першої інстанції участі відповідача у судовому засіданні, а також не вирішення питання щодо забезпечення такої участі у наступних судових засіданнях не дають підстав вважати, що відповідачу було забезпечено реальну та ефективну можливість брати участь у судовому розгляді та реалізовувати процесуальні права, передбачені статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позиція Верховного Суду
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи було порушено право відповідача на участь у судових засіданнях, оскільки, незважаючи на задоволене клопотання про проведення засідань у режимі відеоконференції, суд не забезпечив їх проведення та не надсилав представнику митниці запрошень для участі у відеоконференціях. На думку скаржника, такі дії призвели до порушення принципів змагальності сторін, рівності учасників процесу та права на захист. Також скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки наведеним доводам щодо процесуальних порушень та залишив їх поза увагою.
У разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції обов`язково ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання забезпечується засобами ЄСІТС. Порядок фіксування судового засідання, що проводиться в режимі відеоконференції, вимагає від секретаря судового засідання здійснити запрошення до створеної ним конференції відповідного учасника процесу, який братиме участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. При цьому функціонал підсистеми ВКЗ дозволяє належним чином відобразити в протоколі (журналі) судового засідання в електронній формі, зокрема, обставини неявки учасника процесу, який виявив бажання взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, або настання обставин, визначених частиною п`ятою статті 195 КАС України. Лише у випадку відсутності інтернет-зв`язку, настання інших обставин, які об`єктивно унеможливлюють функціонування підсистеми відеоконференцзв`язку, фіксування судового засідання здійснюється із використанням іншого наявного в суді спеціалізованого програмного забезпечення, яке дозволяє локально здійснювати запис судового засідання. Водночас існування таких обставин має бути засвідчено актом складеним відповідно до пункту 5.10 розділу II Інструкції.
Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів встановила, що відповідач завчасно заявив клопотання про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та просив забезпечити такий порядок участі як у підготовчому засіданні, призначеному на 19 листопада 2025 року, так і в подальших судових засіданнях у справі. Ухвалою від 20 жовтня 2025 року суд першої інстанції задовольнив зазначене клопотання та постановив провести підготовче судове засідання, яке відбудеться 19 листопада 2025 року в режимі відеоконференції із застосуванням сервісу «EASYCON» за участю представника Енергетичної митниці.
Разом із тим матеріали справи не містять жодних доказів створення відповідної конференції, направлення представнику відповідача запрошення для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, протоколу (журналу) судового засідання, сформованого засобами підсистеми відеоконференцзв`язку, технічного запису такого судового засідання або інших відомостей, які б підтверджували належне виконання судом власної ухвали про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Відсутні у матеріалах справи й акти, які б свідчили про наявність обставин, що об`єктивно унеможливлювали проведення відеоконференції або фіксування судового засідання в установленому порядку.
Крім того, після відкладення підготовчого засідання питання щодо забезпечення участі відповідача у наступних судових засіданнях у режимі відеоконференції судом першої інстанції належним чином не вирішувалося, незважаючи на те, що відповідне прохання було прямо заявлене відповідачем ще у клопотанні від 15 жовтня 2025 року та стосувалося всіх подальших судових засідань у справі. Матеріали справи не містять відомостей про розгляд судом зазначеного клопотання в цій частині або про вчинення інших процесуальних дій, спрямованих на забезпечення дистанційної участі представника відповідача у подальшому розгляді справи.
За таких обставин відсутність доказів належної організації судом першої інстанції участі відповідача у судовому засіданні, призначеному на 19 листопада 2025 року, а також не вирішення питання щодо забезпечення такої участі у наступних судових засіданнях не дають підстав вважати, що відповідачу було забезпечено реальну та ефективну можливість брати участь у судовому розгляді та реалізовувати процесуальні права, передбачені статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому після подання відповідачем клопотання про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції розгляд справи фактично відбувався за його відсутності, а в подальшому був завершений у порядку письмового провадження.
Позбавлення учасника справи можливості брати участь у судових засіданнях (у визначених законом випадках залежно від категорії справи, що розглядається), надавати пояснення, заявляти клопотання, висловлювати заперечення та доводити свою правову позицію суперечить принципам рівності учасників судового процесу, змагальності сторін та праву бути почутим судом, які є складовими права на справедливий судовий розгляд.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без належної оцінки наведені доводи апеляційної скарги, не перевірив обставини виконання судом першої інстанції ухвали про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також не надав оцінки відсутності у матеріалах справи доказів організації такої відеоконференції та забезпечення участі відповідача у подальшому розгляді справи, у зв`язку з чим допущені порушення процесуальних прав відповідача не були усунуті.
Оскільки відповідач був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи, подавати пояснення, заперечення та додаткові докази на підтвердження своєї правової позиції, допущені порушення процесуального права могли вплинути на повноту встановлення судами обставин справи та правильність її вирішення.
З огляду на допущені судами попередніх інстанцій істотні порушення норм процесуального права, які призвели до обмеження права відповідача на участь у судовому розгляді та реалізацію процесуальних прав, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:
Ефективний захист інтересів Відповідача у цивільному процесі через призму електронного судочинства https://surl.li/zktgzv
Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/jpfurx
Ефективність та складнощі відеоконференцій в судових процесах https://surl.li/egxtdn
Цифровізація виконавчого провадження: нові виклики та можливості https://surl.li/bhfkob
Актуальна судова практика у сфері електронного судочинства https://surl.li/gwkvtg
Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:
Отримання судового рішення представником як підтвердження повідомлення сторони https://surl.li/uazora
Ризики подання клопотань через е-суд в день проведення судового засідання https://surl.li/gevdgl