В постанові від 14 жовтня 2026 року по справі № 531/85/22 Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду (https://surl.li/gozamm) зазначено, що обов`язок забезпечити безперебійне інтернет-з`єднання та справність власних технічних засобів покладається на сторони.
Обставини справи
Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що причини неявки сторони позивача у судові засідання є поважними.
Матеріали справи не містять доказів того, що сторона позивача зверталася до суду із заявою про відкладення судового засідання, призначеного на 04 грудня 2025 року на 12:30 год., із зазначенням поважних причин не з`явлення на судове засідання.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано визнав причину неявку сторони позивача у судове засідання, призначене на 04 грудня 2025 року на 12:30 год., неповажною.
Доводи сторони позивача про те, що 04 грудня 2025 року представник СТОВ не взяв участь у судовому засіданні через поважні причини - відсутність електроенергії, є необґрунтованими.
Учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою (частина перша статті 212 ЦПК України).
Водночас, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції (частина п`ята статті 212 ЦПК України).
Верховний Суд вже звертав увагу на те, що саме заявник самостійно обрав для себе зручний для нього спосіб участі в судовому засіданні - режим відеоконференції, суд створив йому належні технічні можливості. Однак обов`язок забезпечити безперебійне інтернет-з`єднання та справність власних технічних засобів покладається на сторони. За таких обставин, право заявника на доступ до правосуддя не є порушеним.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 26 червня 2024 року у справі № 359/10024/21, від 11 вересня 2024 року у справі № 359/1538/21, від 30 квітня 2025 року у справі № 404/2456/21, від 02 квітня 2026 року у справі № 753/9570/25.
З матеріалів справи встановлено, що сторона позивача скористалася своїм правом, передбаченим частиною першою статті 212 ЦПК України, та звернулася до суду із заявою про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (т. 3 а. с. 202).
Оскільки сторона позивача була належним чином повідомлена про дату, місце і час судового засідання, однак не приєдналася до участі у відеоконференції, поважних причин щодо неможливості взяти участь у судовому засіданні суду не надала, тому відсутні підстави вважати, що причини неявки сторони позивача у судове засідання, призначене на 04 грудня 2025 року на 12:30 год., є поважними.
12 січня 2026 року о 12:37 год. представник СТОВ через підсистему «Електронний суд» подала заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з припинення повноважень представника (т. 5 а. с. 112).
До заяви про припинення повноважень представника додано копію заяви заступника генерального директора СТОВ про відкладення судового засідання та надання додаткового строку для залучення нового представника (т. 5 а. с. 113).
Згідно з картки руху документа заява від 12 січня 2026 про припинення повноважень адвоката була подана до Карлівського районного суду Полтавської області о 12:37 год. та доставлена о 12:49 год., судове засідання (згідно з протоколом) розпочато о 12:51 год. (т. 5 а. с. 106-108, 146).
Заява представника СТОВ від 12 січня 2026 року про припинення повноважень була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу Карлівського районного суду Полтавської області 12 січня 2026 року о 13:20 год.
Отже, клопотання представника СТОВ не було подано завчасно, у зв`язку з чим суд та інші учасники справи не мали можливості ознайомитися з ним.
Висновок апеляційного суду щодо не врахування судом першої інстанції поважності причин неявки сторони позивача до суду 12 січня 2026 року є помилковим, оскільки згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи наведене, оскільки сторона позивача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, двічі поспіль (04 грудня 2025 року та 12 січня 2026 року) не з`являлася у судові засідання та не подала заяву про розгляд справи без її участі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову СТОВ без розгляду.
Суд апеляційної інстанції помилково скасував законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції. Тому постанова Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2026 року в частині скасування ухвали Карлівського районного суду Полтавської області від 12 січня 2026 року, якою позов СТОВ залишено без розгляду, підлягає скасуванню із залишенням в силі цієї ухвали.
На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:
Розлучення онлайн https://surl.li/sdsqgv
Практичні аспекти стягнення витрат на професійну правничу допомогу https://surl.li/ytmibw
Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:
Підписання електронного примірника судового рішення іншим суддею https://surl.li/bmntwq
Компенсація поштових витрат на надсилання процесуальних документів учасникам справи https://surl.li/bwzffa