Не розгляд заяви сторони про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Огляд судової практики
Тетяна Рабко, адвокат, учасниця адвокатського об'єднання "ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА», регіональна представниця Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області, членкиня Ради Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності, Ради Молодіжного комітету НААУ – «UNBA NextGen» та Ради Комітету НААУ з питань гендерної політики
Рабко Тетяна
22.11.2023

Не розгляд заяви сторони про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Огляд судової практики

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.09.2023 по справі № 922/1163/22 (http://surl.li/nigey) зазначено, що не розгляд заяви скаржника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції призвело до порушення вимоги статті 197 Господарського процесуального кодексу України та принцип рівності сторін.

Обставини справи

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.03.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 було розглянуто справу № 922/1163/22.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 01.03.2023 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Одною із підстав скаржник у касаційній скарзі зазначив, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги статей 2, 7, 13, 42, 197 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки ним не розглянуто заяву відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, що призвело до обмеження відповідачу у доступі до правосуддя, та поставило останнього у процесуальну нерівність.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.06.2023 (тобто не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання) відповідачем до суду апеляційної інстанції було подано заяву про проведення судового засідання у даній справі, призначеного на 26.06.2023 об 11:45, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (т. 2 а. с. 158-160).

26.06.2023 відповідачем до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про відкладення розгляду справи (т. 2 а. с. 168-169), мотивоване тим, що ним 19.06.2023 було подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак станом на 26.06.2023 (дата судового засідання) жодного процесуального рішення з приводу участі представника відповідача в режимі відеоконференції, апеляційним судом не прийнято.

26.06.2023 (в першому судовому засіданні) суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності представника заявника апеляційної скарги. За результатами цього судового засідання судом апеляційної інстанції було прийнято постанову, яка, в тому числі, є предметом касаційного оскарження.

При цьому, відхиляючи клопотання відповідача, суд апеляційної інстанції зазначив, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду виносити ухвалу з приводу дозволу чи заборони учасникам справи брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, норми закону лише вимагають від учасників повідомляти суд про таку участь. Разом з тим, апеляційний господарський суд зазначив, що представник відповідача в судове засідання не з`явився, в тому числі, не приєднався до участі в режимі відеоконференції. Оскільки відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки представника в судове засідання, або неможливості приєднання його в режимі відеоконференції - суд не повідомив, відтак суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки він не скористався правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів не погодилась із такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке набуло чинності 05 жовтня 2021 року (далі по тексту - Положення).

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2 розділу І Положення).

Згідно з пунктом 45 глави 3 розділу ІІІ Положення підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів.

Відповідно до пункту 50 глави 3 розділу ІІІ Положення суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

Частиною 2 статті 281 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Отже, з огляду на норми статті 281 Господарського процесуального кодексу України та пункту 50 глави 3 розділу ІІІ Положення суд апеляційної інстанції повинен був постановити ухвалу за результатами розгляду заяви відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чого ним зроблено не було.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази того, що суд апеляційної інстанції під час проведення судового засідання (26.06.2023) здійснив запрошення/виклик представника відповідача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, також відсутні докази того, що підчас запрошення/виклику представника відповідача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виникли технічні проблеми з інтернет зв`язком, що, у свою чергу, призвело до неможливості з`єднання суду з представником відповідача.

Таким чином, Суд вважає, що залишення без розгляду заяви Відповідача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не повідомлення вчасно останнього про розгляд справи без застосуванням відеоконференції за результатом розгляду цієї заяви, фактично призвело до порушення порядку належного повідомлення про місце судового засідання, оскільки скаржник мав правомірні сподівання, що він зможе прийняти участь у судовому засіданні режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (про що просив у заяві).

Враховуючи викладене та наведені норми Господарського процесуального кодексу України, касаційний господарський суд погодився з доводами заявника касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції, порушивши норми процесуального права, не розглянув заяву скаржника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, чим порушив вимоги статті 197 Господарського процесуального кодексу України та принцип рівності сторін.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 904/5816/20.

З огляду на наведене Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, постанову апеляційного господарського суду скасував, а справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підготувала Тетяна Рабко, адвокат, учасниця адвокатського об'єднання "ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА», регіональна представниця Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області, членкиня Ради Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності, Ради Молодіжного комітету НААУ – «UNBA NextGen» та Ради Комітету НААУ з питань гендерної політики.

Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:

• Доставлення судового рішення до електронного кабінету особи в ЄСІТС. Огляд судової практики http://surl.li/nigkf

• Нюанси участі у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку поза межами приміщення суду http://surl.li/lcahx

На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

• Майстер-клас «Електронний суд. З чого почати?» http://surl.li/fzice

• Майстер-клас «Електронний суд». Ознайомлення із матеріалами справи та оскарження судових рішень» http://surl.li/gfzxd

• Вебінар «Судові повідомлення через призму електронного судочинства. Огляд судової практики» http://surl.li/gmjzr

• Майстер-клас «Можливості електронного судочинства для адвоката при наданні правової допомоги фізичним та юридичним особам» http://surl.li/kakfp