В постанові від 23 червня 2025 року по справі № 440/555/24 (https://surl.li/ilhrly) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає, що доводи касаційної скарги про те, що підсистема «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи автоматично підтягнула представника В/ч НОМЕР_1 на підставі електронної довіреності, що, на думку скаржника, не зобов`язує долучати до матеріалів апеляційної скарги доказів наявності повноважень на підписання документів представником сторони, не спростовують встановлені судом апеляційної інстанції обставини, оскільки сама по собі можливість певної особи подати процесуальний документ від імені суб`єкта владних повноважень не впливає на обов`язок такої особи підтвердити свої повноваження діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або довіреності.

Обставини справи

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2024 апеляційну скаргу В/ч НОМЕР_1 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, оскільки апеляційна скарга підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник, посилаючись на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, переконує, що представник В/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 маючі електронну довіреність від командира Військової частини НОМЕР_1 сформувала та подала апеляційну адміністративну скаргу в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 по справі № 440/555/24, відповідно до наданих їх повноважень в електронній довіреності.

На підтвердження своїх доводів касатор стверджує, що у вкладці «Інформація про справу» у справі № 440/555/24 в підсистемі «Електронний суд» зазначено, що ОСОБА_2 є представником відповідача (В/ч НОМЕР_1 ) у цій справі. Відповідач переконує, що підсистема «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи автоматично підтягнула представника В/ч НОМЕР_1 на підставі електронної довіреності.

Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.

При цьому, пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Зміст наведених норм в сукупності свідчить про те, що при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження суд зобов`язаний перевірити наявність у особи, яка подала апеляційну скаргу повноважень на представництво (самопредставництво) в суді.

Так, згідно із частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Частиною четвертою статті 55 КАС України визначено, що Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

За загальним правилом теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України, частиною шостою якої обумовлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з частиною восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

З матеріалів справи слідує, що В/ч НОМЕР_1 до суду першої інстанції відзиву або будь-яких інших документів не подавала, а відтак і документів на підтвердження повноважень представника(ів) не додавала.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, сформована в електронному кабінеті В/ч НОМЕР_1 та подана через систему «Електронний суд», підписана представником ОСОБА_2 (без зазначення її посадового становища).

Судом апеляційної інстанції в ході виконання процесуального обов`язку щодо перевірки наявності у особи, яка подала апеляційну скаргу повноважень на представництво (самопредставництво) в суді, встановлено, що до цієї апеляційної скарги не додано документів на підтвердження повноважень названого представника.

Серед переліку документів, наведених у додатках до апеляційної скарги, відсутні відомості про будь-які документи, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 на представництво (самопредставництво) в суді від імені В/ч НОМЕР_1 .

За результатами перевірки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по коду ЄДРПОУ 26623951 суд апеляційної інстанції також зазначив про відсутність таких відомостей.

Отже, Суд погоджується, що виходячи із матеріалів адміністративної справи на час надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, не надавалося можливим встановити повноваження ОСОБА_2 як представника В/ч НОМЕР_1 на підписання/подання апеляційної скарги від імені відповідача.

Доводи касаційної скарги про те, що підсистема «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи автоматично підтягнула представника В/ч НОМЕР_1 на підставі електронної довіреності, що, на думку скаржника, не зобов`язує долучати до матеріалів апеляційної скарги доказів наявності повноважень на підписання документів представником сторони, не спростовують встановлені судом апеляційної інстанції обставини, оскільки сама по собі можливість певної особи подати процесуальний документ від імені суб`єкта владних повноважень не впливає на обов`язок такої особи підтвердити свої повноваження діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або довіреності.

Порядок надання доступу користувачем його представнику(ам) до матеріалів судових справ через його електронний кабінет в системі «Електронний суд», визначений Положенням про АСДС, на який покликається скаржник за доводами касаційної скарги, не відміняє порядку підтвердження повноважень на представництво особи в суді, визначений процесуальним законом - КАС України.

У зв`язку із наведеним у суду апеляційної інстанції була відсутня законодавчо визначена можливість прийняти цю апеляційну скаргу до розгляду, оскільки імперативна норма пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України вимагає повернення такої апеляційної скарги у разі її підписання особою, яка не підтвердила свої повноваження.

Поряд із цим, суд апеляційної інстанції звернув увагу скаржника на те, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України повернення апеляційної скарги з огляду на підписання її особою, яка не підтвердила свої повноваження на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, а відтак оскаржувана відповідачем ухвала суду апеляційної інстанції про повернення його апеляційної скарги у цій справі є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню.