Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики
Про електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики розповіла адвокат, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства Тетяна Рабко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Рабко Тетяна
30.10.2026

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками електронне судочинство для юридичних осіб, а саме:

1. Оформлення електронної довіреності в підсистемі «Електронний суд».

2. Перебіг процесуальних строків при отримані документів у підсистемі «Електронний суд» та інструменти перевірки для відліку процесуальних строків.

3. Налаштування електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».

4. Документи виконавчого провадження.

5. Зміни порядку повернення судового збору за судовими рішеннями.

6. Огляд судової практики: актуальні питання та роз’яснення.

У рамках характеристики електронного судочинства для юридичних осіб акцентовано на наступному:

1. Оформлення електронної довіреності в підсистемі «Електронний суд»

Для видачі електронної довіреності від імені юридичної особи необхідно натиснути «виписка з ЄДР». Важливо враховувати, що у разі обрання функції «створити довіреність» повноваження будуть передані від імені фізичної особи, а не юридичної особи.

Електронна довіреність може бути скасована у підсистемі «Електронний суд». Якщо на представника вже була видана довіреність, а необхідно подати цим представником виконавчий документ до АСВП, потрібно анулювати існуючу довіреність та видати нову з обраною опцією «Подача до АСВП».

Довіреність в електронній формі є дійсною до моменту її скасування довірителем. У разі втрати чинності такої довіреності автоматично скасовуються також усі похідні довіреності, видані в порядку передоручення.

Окремо зазначено, що під час реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» автоматично скасовуються всі електронні ордери, видані на представництво інтересів відповідного учасника справи через «Електронний суд».

2. Перебіг процесуальних строків при отриманні документів у підсистемі «Електронний суд» та інструменти перевірки для відліку процесуальних строків

У цивільному, господарському та адміністративному процесах, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми, яка забезпечує обмін документами. Якщо електронного кабінету немає, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Якщо судове рішення або повістку надіслано до електронного кабінету після 17:00, вони вважаються врученими у робочий день, наступний за днем їх відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про їх доставлення.

Для контролю руху документів використовується «Картка руху документа» в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд». Вона дає можливість відстежувати стан документа, дату його створення або доставки до кабінету, дату останнього коригування чи оновлення, дату підпису, дату відправлення до суду, дату реєстрації в суді та дату набрання законної сили.

Таким чином, «Картка руху документа» є інструментом перевірки інформації, необхідної для визначення моменту отримання документа та відліку процесуальних строків.

3. Налаштування електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд»

Змінами до Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС запроваджено можливість створення дворівневої структури електронних кабінетів із гнучким управлінням доступом. Такі зміни закріплені рішенням Вищої ради правосуддя від 13 січня 2026 року № 26/0/15-26.

Передбачена можливість створення електронних кабінетів інших осіб, які діють в організаційній структурі юридичної або іншої особи. Електронний кабінет іншої особи повинен містити всі реквізити, необхідні для її ідентифікації.

Система дозволяє блокувати доступ користувачів електронного кабінету іншої особи до матеріалів справ і документів основного електронного кабінету, а також блокувати доступ користувачів основного електронного кабінету до матеріалів справ і документів електронного кабінету іншої особи.

Електронний кабінет іншої особи адмініструється користувачем основного електронного кабінету, який діє від її імені або уповноважений на його обслуговування. Також передбачена можливість активації та деактивації такого електронного кабінету.

У разі деактивації електронного кабінету іншої особи за її офіційним зверненням адміністратор може надати конкретному користувачеві доступ до справ і документів, які були надіслані або отримані з використанням такого кабінету. Надання довіреностей користувачам електронного кабінету іншої особи здійснюється користувачем основного електронного кабінету або користувачем, визначеним як основний користувач електронного кабінету іншої особи.

4. Документи виконавчого провадження

Електронний виконавчий документ формується судом та відображається у відповідному розділі кабінету користувача «Виконавчі документи». Ключовою умовою є наявність електронного кабінету саме у стягувача. Наявність електронного кабінету лише у представника не забезпечує отримання виконавчого документа.

Виконавчий документ відображається в електронних кабінетах як стягувача, так і боржника, однак система не надсилає окремих сповіщень про його появу.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням ЄСІТС шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів. На електронний виконавчий лист накладається КЕП судді, а при колегіальному розгляді — КЕП усіх суддів, які входять до складу колегії.

Виконавчими документами є виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених ЦПК України, ухвала суду. Вони повинні відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Передбачена можливість онлайн подання на виконання документів із встановленою відміткою ДНЗС — дати набрання законної сили — до автоматизованої системи виконавчих проваджень. Для цього необхідно відкрити відповідний документ у розділі «Виконавчі документи» та натиснути «ПОДАТИ НА ВИКОНАННЯ».

У покроковому шаблоні заяви до виконавчої служби всі поля заповнюються автоматично відповідно до інформації, зазначеної працівником апарату суду та в кабінеті користувача ЄС. При цьому інформація про стягувача може бути скоригована в частині адреси, телефону та електронної пошти, інформація про боржника також доступна для корегування, а текст заяви можна редагувати.

Документи виконавчого провадження надсилаються органам та особам, які мають електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі, в електронній формі. Додатково вони можуть бути надіслані на підставі письмового звернення за адресами, зазначеними у виконавчому документі. Сторона, до електронного кабінету якої направлені документи виконавчого провадження, вважається належним чином повідомленою про винесення відповідної постанови виконавцем.

У розділі «Документи ВП» міститься перелік документів виконавчого провадження, сформованих та надісланих виконавцем. Під час перегляду документа доступна інформація про дату та час його надходження до «Електронного суду», можливість перевірки КЕП, завантаження документа разом із файлом підпису у ZIP-архіві та перегляд документа у збільшеному форматі.

5. Зміни порядку повернення судового збору за судовими рішеннями

7 січня 2025 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26 листопада 2024 року № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 грудня 2024 року за № 1888/43233. Цим наказом змінено механізм повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

За новим порядком органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого Державною судовою адміністрацією України, її територіальним управлінням або відповідним судом.

Для повернення судового збору платник повинен звернутися із заявою до Державної судової адміністрації України, її територіального управління або відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою подається оригінал або копія платіжної інструкції, що підтверджує перерахування коштів до бюджету.

6. Огляд судової практики: актуальні питання та роз’яснення

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 червня 2026 року у справі № 909/47/26 зазначено, що коли повноваження адвоката поширюються на розгляд справи в суді апеляційної інстанції, направлення апеляційної скарги в електронному вигляді представнику позивача до його електронного кабінету є належним виконанням обов’язку відповідача щодо направлення апеляційної скарги учаснику справи. Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 1 серпня 2025 року у справі № 260/8632/24.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року у справі № 320/48030/24 зазначено, що якщо повноваження особи, яка від імені юридичної особи видала довіреність у підсистемі «Електронний суд», неможливо перевірити за відомостями загальнодоступних державних реєстрів, представник юридичної особи повинен додатково надати документ, який дає можливість встановити наявність відповідних повноважень у особи, яка видала довіреність.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року у справі № 280/4779/25 зазначено, що електронна форма обміну документами є основною для учасників виконавчого провадження, зареєстрованих у системі ЄСІТС. Поштове відправлення є додатковим способом повідомлення, а відлік строку звернення до суду починається після надходження документів до електронного кабінету.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 червня 2026 року у справі № 903/662/25 суди помилково ототожнили час реєстрації та час подання процесуальних документів. Таке ототожнення призвело до передчасних висновків про незаявлення кредиторами грошових вимог до боржника та порушення права ТОВ на розгляд його заяви з грошовими вимогами.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 лютого 2026 року у справі № 910/8913/25 зазначено, що адвокат повинен добросовісно користуватися своїми процесуальними правами відповідно до частини першої статті 43 ГПК України та у разі неможливості своєчасно повідомити суд про причини неявки через підсистему «Електронний суд» використати інші способи повідомлення суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 5 лютого 2026 року у справі № 480/4369/25 зроблено висновок, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а не день, коли особа фактично виявила судове рішення у своєму електронному кабінеті.

Також у постанові Київського апеляційного суду від 15 липня 2026 року у справі № 760/32130/24 зазначено, що ЦПК України не пов’язує можливість подання відзиву з попереднім переведенням матеріалів справи в електронну форму або внесенням РНОКПП до автоматизованої системи документообігу суду.

Першоджерело https://lnk.ua/zVgvcKcoe