В постанові  від 29 вересня 2026 року по справі № 176/1581/23-а Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (https://surl.li/hdktkh)  зазначено, що суд апеляційної інстанції повинен достеменно з`ясувати день складення повного рішення суду першої інстанції, з яким закон пов`язує початок відліку річного строку.

Позиція Верховного Суду

Із матеріалів справи №176/1581/23-а, яка відноситься до категорії справ, які є терміновими, відповідно до норм КАС України, убачається, що ДДВС МЮУ 16 червня 2025 року подав до Шостого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 червня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДДВС МЮУ на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року на підставі частини другої статті 299 КАС України.

У вказаній ухвалі суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що апеляційну скаргу подано більш як через один рік після складення повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Установлений річний строк у вищевказаній правовій нормі процесуального закону є присічним, таким, що не може бути поновлений, а тому правила частини другої статті 299 КАС України передбачають обов`язок, а не право суду відмовити у відкритті апеляційного провадження, не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню. Це правило стосується виключно випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень та має виняток, згідно із яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки. При цьому законодавець, установивши зазначені виключення, виходив, зокрема, із безпосередньої обізнаності учасника справи - суб`єкта владних повноважень із наявністю відповідного судового провадження, а не з факту надіслання копії судового рішення, яким розгляд справи закінчено або ж його реєстрації у ЄДРСР. Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом (постанови від 29 вересня 2022 року в справі №260/3936/20, від 19 жовтня 2022 року в справі №214/63/20, від 21 березня 2023 року в справі №640/896/21, від 11 квітня 2023 року в справі №640/4783/19, від 28 червня 2023 року в справі №520/9904/20, від 14 вересня 2023 року в справі №240/6538/20 та ін.). Скаржником не було вказано обставин того, що його не було залучено до участі або ж не було повідомлено про розгляд цієї справи. Зважаючи на наявність усіх сукупних умов, передбачених частиною другою статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції, не перевіряючи наявність поважних причин пропуску строку оскарження, зобов`язаний відмовити у відкритті цього апеляційного провадження.

Отже, підставою для відмови апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДДВС МЮУ на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року в справі №176/1581/23-а слугувало те, що апеляційна скарга суб`єктом владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення.

Водночас у касаційній скарзі ДДВС МЮУ зазначає про неповне з`ясування судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи. Зокрема посилається на не встановлення апеляційним судом часу складення повного тексту рішення суду першої інстанції, ненадання оцінки обставинам підпису та оприлюднення судового рішення у справі №176/1581/23-а.

Так, приписи частини другої статті 299 КАС України встановлюють преклюзивний (граничний) річний строк на апеляційне оскарження для суб`єктів владних повноважень та прокурорів, який обчислюється саме з дня складення повного судового рішення.

У частині десятій статті 243 КАС України встановлено, що усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) судді (у разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії).

Відповідно до частин п`ятої-сьомої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення (скорочене рішення) суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

 За приписами частин третьої-четвертої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Доступ до окремих думок суддів через ЄДРСР забезпечується у тому самому порядку, що й до судового рішення, стосовно якого викладено окрему думку. Порядок ведення ЄДРСР затверджується Вищою радою правосуддя (далі - ВРП).

Рішенням ВРП від 19 квітня 2018 року №1200/0/15-18 (зі змінами) затверджено Порядок ведення ЄДРСР, відповідно до пункту 1 розділу ІІ якого електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.

Дата та час підписання КЕП, а також дата та час надсилання до ЄДРСР електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню (пункт 2 розділу ІІ вказаного Порядку).

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що судове рішення (у тому числі повне судове рішення) складається і підписується суддею (у разі колегіального розгляду справи - всіма суддями, що входять до складу колегії), який (які) ухвалив (ухвалили) таке судове рішення, у день його складення. При цьому законодавець не розмежовує в часі складення повного тексту судового рішення та його підписання суддею (всіма суддями, що входять до складу колегії), а, навпаки, пов`язує ці процедурні дії в єдиний завершений етап ухвалення судового рішення.

В умовах функціонування ЄСІТС оформлення судового рішення передбачає не лише проставлення особистого підпису судді (особистих підписів усіх суддів, що входять до складу колегії) на його паперовому оригіналі, а й накладення КЕП суддею (всіма суддями, що входять до складу колегії) на електронний примірник судового рішення. Саме накладення такого підпису (таких підписів) підтверджує завершення оформлення судового рішення в електронній формі та засвідчує його автентичність і незмінність.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах, зокрема, від 04 червня 2026 року в справі №500/5212/24, від 30 липня 2026 року в справі №380/21508/25.

Отже, застосовуючи до апеляційної скарги ДДВС МЮУ на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року в справі №176/1581/23-а наслідки, визначені частиною другою статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції повинен був достеменно з`ясувати день складення повного рішення суду першої інстанції, з яким закон пов`язує початок відліку річного строку.

В оскаржуваній ухвалі від 17 червня 2025 року апеляційний суд зазначив про подання апеляційної скарги більш як через один рік після складення повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, однак не вказав дня складення повного судового рішення. При цьому суд апеляційної інстанції взагалі не відреагував на аргументи, викладені ДДВС МЮУ в апеляційній скарзі, щодо строків подання апеляційної скарги, в якій відповідач, зокрема, вказував: «Згідно Протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису рішення Печерського районного суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №176/1581/23-а підписано 12.06.2025 08:23:49. Згідно картки руху документу, рішення по справі №176/1581/23-а доставлено до електронного суду 12.06.2025 10:38. Таким чином, строк оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №176/1581/23-а спливає 22.06.2025. Отже строк апеляційного оскарження не порушено».

Отож оскільки наведені обставини залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції, ним не було з`ясовано усіх необхідних обставин, які мають значення для правильного прийняття рішення за апеляційною скаргою, поданою ДДВС МЮУ на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року в справі №176/1581/23-а, то висновок апеляційного суду про наявність усіх сукупних умов, передбачених частиною другою статті 299 КАС України, для відмови у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою є передчасним і не може бути визнаним обґрунтованим.

На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

Судові виклики та повідомлення в умовах електронного судочинства https://surl.li/ckopvj

Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:

Помилка в ідентифікаційних даних та її наслідки для доставки документів до електронного кабінету https://surl.li/remmvi

Докази своєчасного подання скарги https://surl.li/zeamgk