В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 жовтня 2024 року по справі № 910/19592/23 (https://surl.lu/nudgyl) зазначено про те, що права відповідача, який не зареєстрував електронний кабінет, не порушуються у разі не направлення йому позивачем паперової копії позовної заяви при поданні позову з використанням підсистеми «Електронний суд».
Обставини справи
Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання правомірності повернення позовної заяви позивачу судом першої інстанції на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з не усуненням позивачем недоліків, допущених при поданні позовної заяви щодо надання до суду доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Верховний Суд бере до уваги, що саме реєстрація електронного кабінету надає можливість особі бути обізнаною про наявні судові справи, швидко та своєчасно отримувати інформацію про подані до неї позови та ухвалені судові рішення, ефективно користуватися своїми процесуальними правами, що сприяє виконанню завдання господарського судочинства - а саме, справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляду інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідач є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України зобов`язана реєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Таких висновків дійшов і апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі у відповідача відсутній.
У частині 6 ст. 42 ГПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023), якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Тобто у разі відсутності електронного кабінету в учасника справи відповідні копії документів мають бути надіслані такому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення, лише якщо такий учасник справи відповідно до закону не зобов`язаний його реєструвати.
Натомість для учасників справи, які згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, однак не зробили цього, законодавець передбачив процесуальну відповідальність у вигляді відсутності обов`язку надсилання цим суб`єктам паперових копій документів.
Приписи абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України спонукають осіб, перелік яких визначений ч. 6 ст. 6 ГПК України, виконати свій обов`язок з реєстрації електронного кабінету, усвідомлюючи, зокрема, можливі негативні процесуальні наслідки його невиконання.
Позивач подав позовну заяву в електронній формі з використанням електронного кабінету, а тому у нього відсутній обов`язок із надсилання копії цієї позовної заяви, зокрема, у паперовій формі листом з описом вкладення, відповідачу, який є юридичною особою та відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет.
Верховний Суд зазначає, що покладення на позивача, який виконав належним чином вимоги закону про реєстрацію електронного кабінету, подав позов з використанням ЄСІКС, додаткового тягаря з направлення паперових копій процесуальних документів цінним листом з описом вкладення на адресу особи, яка такий обов`язок не виконала, є невиправданим.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про покладення на позивача обов`язку надати докази надіслання відповідачу копії позовної заяви, зокрема у паперовій формі листом з описом вкладення, з огляду на відсутність у останнього електронного кабінету, оскільки не врахував, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, а тому мав зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Таким чином, повернення позовної заяви з підстав не усунення недоліків позовної заяви (ненадання до суду доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення), від виконання вимог якої, щодо надання доказів надсилання копій документів іншому учаснику справи, позивач звільнений згідно з ч. 7 ст. 42 ГПК України, ставить учасника спору у становище правової невизначеності.
Верховний Суд також звертає увагу на те, що, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, суди мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням права на звернення до суду.
Суди попередніх інстанцій, залишаючи поза увагою положення абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України беруть до уваги лише абз. 1 ч. 7 ст. 42 ГПК України, відповідно до якого документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Водночас положення зазначеного абзацу стосуються випадків коли учасник справи не зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет (особи, які не передбачені ч. 6 ст. 6 ГПК України).
Тобто особа, подаючи документи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, у якої наявний обов`язок щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, які не зобов`язані реєструвати електронні кабінети, і з огляду на це такі електронні кабінеті в них відсутні, надсилає таким учасникам документи у паперовій формі листом з описом вкладення.
Верховний Суд приймає до уваги, що відповідач, у даному випадку – ТОВ, має право на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами.
Водночас ст. 6 ГПК України встановлено обов`язок юридичної особи зареєструвати в обов`язковому порядку, свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
За приписами абз. 3 ч. 7 ст. 42 ГПК України суд, направляючи такому учаснику справи, який не зареєстрував електронний кабінет, судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до п. 124 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, у разі надходження заяви учасника справи про ознайомлення з матеріалами справи чи окремими документами в електронному вигляді через систему Електронний суд, суд, який отримав таку заяву, забезпечує сканування відповідних матеріалів справи у паперовій формі, що перебуває в такому суді, та долучення їх до матеріалів електронної судової справи.
Тобто позивач, звернувшись з позовною заявою в електронній формі з використанням електронного кабінету, у справі де відповідачем є юридична особа, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України зобов`язана була зареєструвати електронний кабінет, обґрунтовано покладався на те, що у нього відсутній обов`язок із надсилання копій цієї позовної заяви відповідачеві, та очікував на відкриття провадження за його позовною заявою.
Отже, права відповідача, який не зареєстрував електронний кабінет, не порушуються у разі не направлення йому позивачем паперової копії позовної заяви при поданні позову з використанням підсистеми «Електронний суд». Відповідач несе певні негативні наслідки невиконання обов`язку з реєстрації електронного кабінету. Ці наслідки прямо передбачені ГПК України, вони є збалансованими та пропорційними, тобто не порушують основоположні принципи господарського процесу, такі як верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом та судом, диспозитивність, гласність та відкритість судового процесу, змагальність сторін, пропорційність, зокрема, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами тощо.
З урахуванням вищезазначеного, виходячи з аналізу наведених норм та обставин справи, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов помилкових висновків про повернення позовної заяви з підстав не усунення недоліків, на які судом було вказано позивачу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, однак від обов`язку виконання яких позивач звільнений законом, наслідком чого стало фактичне обмеження права позивача на звернення до суду.
📌На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:
🔗Вебінар Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/vgvtir
🔗Вебінар Цифровізація виконання судових рішень в Україні: теорія та практика https://surl.li/rgcxcr
🔗Вебінар Ефективність та складнощі відеоконференцій в судових процесах https://surl.li/snmjis
📌Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:
🔗Посібник «Цифровізація виконання судових рішень в Україні: теорія та практика» https://surl.lu/vczbfh
🔗Комунікація між судом та учасниками кримінального провадження в електронній формі. Огляд судової практики https://surl.li/nrcjqw