Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками аналіз актуальної судової практики через призму електронного судочинства, а саме:

• 1. Практичні питання щодо використання Електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд”.
• 2. Підтвердження повноважень представника через призму електронного судочинства.
• 3. Нюанси обміну документами з судом та іншими учасниками справи.
• 4. Забезпечення дистанційної участі сторін у судовому провадженні.

У рамках характеристики судової практики через призму електронного судочинства акцентовано на наступному:

1. Практичні питання щодо використання Електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд”

У справі, що переглядається, апеляційний суд встановив, що ухвалою від 06 серпня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав подання її, зокрема, адвокатом, який не зареєстрував електронний кабінет відповідно до вимог статті 14 ЦПК України; недоліки апеляційної скарги усунуто не було, реєстрація адвоката в електронному кабінеті відсутня. Оскільки ОСОБА_1 бере участь у цивільному процесі, зокрема, через свого представника адвоката, який не виконав вимоги частини шостої статті 14 ЦПК України (у редакції цього Закону від 19 жовтня 2023 року) та не зареєстрував електронний кабінет, апеляційна скарга не відповідає пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2024 року по справі № 401/2277/23).

З визнанням юридичної особи банкрутом подальше використання нею кваліфікованого електронного підпису є неможливим, а тому ТОВ позбавлено можливості зареєструвати Електронний кабінет в ЄСІТС. В той же час, як встановили попередні суди, призначений судом ліквідатор ТОВ арбітражний керуючий, який відповідно до положень статті 61 КузПБ виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, має зареєстрований електронний кабінет з 15.10.2021. Вказане спростовує доводи касаційної скарги про допущені процесуальні порушення з боку позивача, та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.10.2024 по справі № 915/451/24).

Скаржник саме, як юридична особа, зобов`язаний зареєструвати Електронний кабінет. Юридична особа не ототожнюється з фізичною особою – директором. Суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви представника, у зв`язку з тим, що реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням його директора, унеможливлює виконання обов`язку саме юридичної особи, яка зареєстрована за законодавством України саме як юридична особа. (Ухвала Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М. від 14 травня 2025 року по справі № 908/2705/24).

2. Підтвердження повноважень представника через призму електронного судочинства:

1. Подання адвокатом ордера через модуль підсистеми «Електронний суд» без окремого власноручного («фізичного») підпису, у вигляді додатку до підписаної апеляційної скарги, є належним доказом підтвердження повноважень представника відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.05.2025 по справі № 388/2167/24).

2. Хоча направлена скарга й була підписана іншим представником, її зміст та функція як повідомлення позивача про наміри відповідача залишились незмінними. З огляду на технічні обмеження системи ЄСІТС, документ, що є ідентичним за змістом, може бути прийнятий як належне виконання вимог суду щодо інформування, навіть якщо формально не є «копією» первинного документа. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 травня 2025 року по справі № 420/16769/24).

3. Матеріали справи не містять інформації про те, що адвокат мала повноваження представляти інтереси ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах справи наявний ордер на представлення інтересів відповідача тільки у суді першої інстанції. Тому, в апеляційного суду були відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 був належно повідомлений про дату та місце розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2025 року по справі № 504/200/16-ц).

4. У відповідача та його представника як користувачів підсистеми «Електронний суд», немає можливості будь-яким чином впливати на зміст та вигляд електронного доручення, оскільки саме система його формує за відповідним алгоритмом і зразком. Отже, розміщення відмітки про нотаріальне посвідчення на такій довіреності є неможливим. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.03.2025 року по справі № 146/775/24)

3. Нюанси обміну документами з судом та іншими учасниками справи:

1. Згідно з пунктом 13 Розділу ІІ «Приймання та реєстрація документів» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023 № 485) (зі змінами) процесуальні документи, що надійшли напередодні розгляду справи або в день розгляду справи, після їх реєстрації в АСДС із зазначенням дати і часу отримання цих документів негайно передаються суддям, в провадженні яких знаходяться вказані справи, із зазначенням в АСДС дати і часу передачі та отримання цих документів. Матеріалами справи підтверджується та обставина, що представник позивача діяв добросовісно, завчасно подавши клопотання про відкладення розгляду справи, і це клопотання було отримано апеляційним судом через підсистему «Електронний суд» та зареєстровано до початку судового засідання. Відтак суд зобов`язаний був врахувати вказане клопотання при розгляді питання про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року по справі № 320/42808/23).

2. Лише усні посилання на технічні проблеми у підсистемі «Електронний суд», за відсутності будь-яких доказів, не є підставою для подання апеляційної скарги електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису адвоката. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2025 року по справі № 757/33358/18-ц).

3. Доводи касаційної скарги про те, що неможливість подання апеляційної скарги за допомогою підсистеми “Електронний суд” в ЄСІТС зумовлена відсутністю доступу як до документа, який мало намір оскаржити Товариство, так і до цієї справи, оскільки воно не брало участі у ній, колегія суддів відхиляє з огляду на таке. Товариство скерувало апеляційну скаргу на електронну адресу апеляційного господарського суду. Однак варто зауважити, що альтернативою зверненню з процесуальними документами в електронній формі з використанням підсистеми “Електронний суд” в ЄСІТС є звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими у паперовій формі, та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником. Тож доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2025 року по справі № 910/4863/22).

4. Покликання суду апеляційної інстанції на те, що позивач має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до судових рішень», з посиланням на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, на думку суду касаційної інстанції, є помилковими, оскільки можливість ознайомлення із судовим рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень не прирівнюється до дня вручення судового рішення. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року по справі № 826/16068/18).

5. За доводами відповідача, систематичні обстріли міста зумовлюють перебої з електропостачанням та зв`язком, а тому відповідач був позбавлений можливості пересвідчитися у доставці апеляційної скарги, яка була створена 04.07.2024 через підсистему «Електронний суд». Між тим, Верховний Суд зауважує, що вказані скаржником обставини щодо перебоїв з електропостачанням та зв`язком не носили постійного, безперервного характеру, а тому не були перешкодою для того, щоб пересвідчитися у доставці апеляційної скарги. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 06.02.2025 року по справі № 520/33364/23).

4. Забезпечення дистанційної участі сторін у судовому провадженні:

1. Враховуючи встановлені Судом обставини недотримання відповідальною за організацію ВКЗ особою суду вимог Інструкції, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про порушення апеляційним судом при розгляді скарги норм процесуального права, а саме права ТОВ на участь в судовому засіданні та прав, пов`язаних з такою участю, закріплених у ст. 42 ГПК України. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.06.2024 по справі № 910/8633/21).

2. Позивач зазначає, що за десять хвилин до визначеного судом часу о 12:00 годині 22 січня 2025 року підключився через систему ВКЗ. Однак, у визначений судом час 12:10 годин, ні протягом наступної години, аж до 13:15 запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні в режимі відео-конференції не отримав. Апеляційний суд, здійснивши підключення в судове засідання 22 січня 2025 року о 13:21, встановив, що сторони не з`явились та не перебувають на зв`язку. Наслідком цього стало те, що колегія суддів визнала можливим розглядати справу у порядку письмового провадження. Верховний Суд наголосив на абсолютній неприпустимості таких процесуальних упущень. Суди всіх інстанцій зобов`язані неухильно дотримуватися процесуальних гарантій учасників справи та вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації їхніх прав, зокрема права на дистанційну участь у судовому засіданні. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року по справі № 580/3809/24).

3. Суд проігнорував власне судове рішення про участь особи у розгляді справи у режимі відеоконференції, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що адвокату надано 11 липня 2024 року можливість участі у розгляді справи у режимі відеоконференції або, що вона не здійснила таку участь у режимі відеоконференції із власної ініціативи. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені обставини обмеження права сторони відповідача ОСОБА_2 на участь у апеляційному перегляді справи № 2602/5125/12 є достатньою підставою для скасування постанови Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року в оскаржуваній частині. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.03.2025 року по справі № 2602/5125/12).

4. Верховний Суд зауважує, що матеріали справи місять технічний запис судового засідання та технічний носій, на якому зберігається цей запис, у вигляді протоколу судового засідання, в якому вказано посилання на цей запис у централізованому файловому сховищі. Окремо слід відзначити, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до суду з письмовими зауваженнями щодо неповноти або неправильності технічного запису і протоколу судового засідання. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.06.2025 року по справі № 320/21580/23).

Першоджерело - https://tinyurl.com/539teu2v