Національний орган інтелектуальної власності: правовий статус та функції
2020 рік охарактеризувався змінами в структурі державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 № 703-IX (далі — Закон) утворив Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ). Законом встановлена юридична конструкція, згідно з якою – НОІВ є статусом, а не юридичною особою: функції НОІВ […]
Потоцький Микола
06.12.2020
2020 рік охарактеризувався змінами в структурі державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 № 703-IX (далі — Закон) утворив Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ).
Законом встановлена юридична конструкція, згідно з якою – НОІВ є статусом, а не юридичною особою: функції НОІВ виконує юридична особа публічного права. При цьому, Закон розмежував юридичних осіб публічного права у цій сфері:
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності – Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки);
НОІВ – функції якого виконує юридична особа публічного права, яка не є органом влади, проте є юридичною особою (організація), яка за майновою ознакою належить державі (держава).
13 жовтня 2020 року Уряд прийняв розпорядження «Про Національний орган інтелектуальної власності», яким визначив, що державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (далі — Укрпатент) виконує функції НОІВ.
Наведена вище модель не є новою для сфери інтелектуальної власності. Мінекономіки наказом від 18.05.2017 № 730 «Деякі питання організації діяльності у сфері інтелектуальної власності» уповноважило державне підприємство Укрпатент виконувати функції:
закладу експертизи, передбачені спеціальними законами у сфері інтелектуальної власності;
«відомства, що отримує», передбачені Договором про патентну кооперацію;
«Національного відомства», передбачені Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків;
«Національного відомства» та «Відомства», передбачені Гаазьким і Женевським актами Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків.
Згідно з Угодою між Мінекономіки та Міжнародним бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності Укрпатент виконує функцій Міжнародного пошукового органу та Органу міжнародної попередньої експертизи відповідно до Договору про патентну кооперацію.
Законом передбачено колегіальні органи НОІВ, які діятимуть в Укрпатенті:
Апеляційна палата – до повноважень, якої відносяться питання з розгляду заперечень проти рішень щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними, заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні;
Комісія щодо погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави «Україна», до знака для товарів і послуг;
Атестаційна комісія, яка опікуватиметься питаннями атестації осіб, які висловили намір набути право на зайняття діяльністю патентного повіреного;
Апеляційна комісія, яка з розглядатиме скарги кандидатів у патентні повірені на рішення атестаційної комісії та скарги на дії патентних повірених.
Закон визначив, що Мінекономіки здійснює функції з:
нормативно-правового регулювання;
визначення пріоритетних напрямів розвитку сфери;
координації із органами у процесі формування та реалізації державної політики;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства;
міжнародного співробітництва, укладення міжнародних договорів, забезпечення виконання міжнародних програм та реалізації проектів;
забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях;
контролю за НОІВ, тощо.
НОІВ забезпечує:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них;
здійснення державної реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності та видачу охоронних документів (патентів та свідоцтв);
визнання прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки недійсними;
опублікування офіційних відомостей, ведення державних реєстрів, внесення до них відомостей, надання витягів та виписок;
здійснення міжнародного співробітництва;
здійснення підготовки, атестації та реєстрації патентних повірених;
ведення Державного реєстру патентних повірених;
надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності.
інформаційну та видавничу діяльність у цій сфері;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у цій сфері, розроблення пропозицій щодо удосконалення законодавства;
затвердження методичних рекомендацій щодо проведення експертизи заявок та державної реєстрації;
підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
інші функції та повноваження, передбачені Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України, статутом.
Слід також звернути увагу на те, що Закон наділив НОІВ функціями щодо охорони об’єктів авторського права. Укрпатент, як НОІВ, розпочав виконувати такі функції, а на офіційному веб-сайті утворено розділ «Авторське право». У цьому розділі міститься, інформація про бланки заяв для реєстрації авторського права і авторських договорів, реквізити рахунків для оплати зборів і мита та їх розмір, а також довідкову інформацію з відповідних питань: https://bit.ly/37IZrDt
Важливим функціоналом Укрпатенту є інформаційне забезпечення сфери інтелектуальної власності. Закон відніс до повноважень Укрпатенту опублікування офіційних відомостей щодо об’єктів інтелектуальної власності. Детальніше про зміст відомостей та процедури публікації можна ознайомитися на веб сайті Укрпатенту за посиланням: https://bit.ly/2JRpP62
Необхідно враховувати також і те, що Закон виключив зі сфери адміністративних послуг дії, пов’язані з охороною прав інтелектуальної власності. Відтак, збори за видачу дублікатів охоронних документів на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування напівпровідникових виробів, торговельні марки, сплачуються на поточні рахунки Укрпатенту.
В організацію роботи Укрпатенту щодо виконання функцій НОІВ вносить свої корективи пандемія COVID-19. Тому, при зверненні до Укрпатенту варто враховувати особливості приймання документів стосовно об’єктів права інтелектуальної власності, з якими можна ознайомитися в повідомленнях Укрпатенту від 19.03.2020:
https://bit.ly/2VI8nDM
та від 23.06.2020: https://bit.ly/2InUR5a
Інформація про сплату зборів за дії, пов’язанні з охороною прав інтелектуальної власності, а також сплату відповідного державного мита, розміщена за посиланням: https://bit.ly/2JTnMP1
Інформація про сплату адміністративних послуг в сфері авторського права розміщена за посиланням https://bit.ly/36MQz0o
Підсумовуючи цей короткий огляд змін в структурі державної системи правової охорони інтелектуальної власності, варто звернути увагу на те, що Мінекономіки є відповідачем у численних справах про визнання недійсними (дострокове припинення) прав інтелектуальної власності. Зазвичай Мінекономіки залучалось до участі у цих категоріях спорів, як особа, рішення або охоронні документи якої, були предметом спору, а також оскільки саме цей орган влади здійснював ведення відповідних державних реєстрів, а відтак міг забезпечити виконання судового рішення.
Частина друга розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону встановила, що НОІВ є функціональним правонаступником Мінекономіки, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, визначених Законом.
Відтак, під час судового розгляду спорів постає питання про його суб’єктний склад. Залежно від предмета спору — оскарження наказу Мінекономіки) чи то визнання недійсними прав інтелектуальної власності (оскарження охоронного документа, виданого Мінекономіки), видаються можливими такі варіанти формування суб’єктного складу у спорах, провадження у яких ще триває.
У разі, якщо предметом спору є:
оскарження наказу Мінекономіки про затвердження рішення Апеляційної палати, Укрпатент варто залучати до участі у справі в якості співвідповідача, оскільки виконання рішення, пов’язане з прийняттям Мінекономіки акту про скасування свого наказу, а також здійснення Укрпатентом дій щодо внесення відомостей до реєстру;
визнання недійсними прав інтелектуальної власності (охоронних документів), варто здійснювати заміну Мінекономіки на Укрпатент, оскільки останній є функціональним правонаступником, зокрема, в частині виконання функцій з ведення державних реєстрів.
Завершальною стадією процедури вирішення спору є виконання судового рішення. У зазначених вище категоріях спорів, зазвичай Мінекономіки зобов’язували внести відомості до реєстрів. Зазначена вище норма Закону про те що НОІВ є функціональним правонаступником Мінекономіки, дозволяє стверджувати, що Укрпатент має правові підстави виконати рішення, яке набрало законної сили, та внести відповідні відомості до реєстру навіть у разі, якщо суд зобов’язав вчинити такі дій Мінекономіки.
Ці та інші новели законодавства у сфері інтелектуальної власності, будуть детально розглянуті 11 грудня 2020 на заході День інтелектуальної власності у Вищій школі адвокатури Національної асоціації адвокатів України «Інтелектуальна власність 2020: перезавантаження».
Реєстрація для участі у Школі: https://bit.ly/3mOCk0Q
Реєстрація для участі онлайн: https://bit.ly/33OITJh
Микола ПОТОЦЬКИЙ,
д-р юр. наук., адвокат,
голова Комітету з інтелектуальної власності, що діє у складі НААУ,
директор з питань права
та адміністрування державних реєстрів Укрпатенту