Однією з підстав при пинення трудового договору є закінчення строку трудового договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу щодо припинення ( п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України).

Відповідно до ч.3 ст.184 КЗпП України, звільнення вагітних жінок і жінок які мають, дітей віком до 3-х років, до 6- років (ч.6 ст.179 КЗпП України), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3-х місяців з дня закінчення строкового договору.

При вирішенні питання про припинення з вагітною жінкою строкового трудового договору на підставі п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України необхідно дотриматись порядку припинення строкового трудового договору. Роботодавець має своєчасно попередити Вас, як вагітну жінку про припинення трудового договору, і зробити це варто у письмовій формі. Звільнення провадиться з обов’язковим працевлаштуванням. Роботодавец зобов’язаний надати працівниці іншу роботу на тожу самому підприємстві, організації, установі або на іншому підприємстві, іншій установі або організації. Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням в цьому випадку не допускається.

Відносини з вагітною працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають свою специфіку:

1.На період працевлаштування зберігається середня заробітна плата до 3-х місяців з дня закінчення трудового договору. Суттєвим є те, 3-х місячний термін обчислюється не з дня звільнення, а з дня закінчення строкового трудового договору.

2.Закінчення терміну трудового договору не дає підстав для автоматичного звільнення. Роботодавець має попередити вагітну жінку, що після закінчення строку трудового договору вона до роботи допущена не буде.

Згідно зі ст.235 КЗпП України, підставою для поновлення працівника на роботі є звільнення без законних підстав. Поновити на роботі можна тільки працівника, який звільнений незаконно, з порушенням процедури або за межами підстав, передбачених законом або договором, або за відсутності підстав для звільнення. За заявою цієї особи може вирішуватись спір не про поновлення на роботі, а про виконання підприємством (установою, організацією) зобов’язання з її працевлаштування. Вказане підтверджується правовими висновками, що висловлені в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 р. по справі № 21-303а13, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 р. по справі № 759/19440/15 (провадження № 14-105цс18).

Джерело: Розірвання трудових договорів (контрактів): стратегія захисту / В. В. Поліщук, К. В. Цвєткова, Г. О. Лисенко, Л. С. Звєрєва, Д. М. Навроцький, М. В. Панченко, Т. В. Матова. Х.: Фактор-Медіа, 2021. 112 с.

Методичні рекомендації доступні для ознайомлення та завантаження: http://surl.li/jjsbg