Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів визначається у постанові Кабінету Міністрів України № 559 від 16.05.2024 р.

Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

• в електронній формі. У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа). Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов’язаних та резервістів.

• у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559. Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ. Бланк військово-облікового документа виготовляється з паперу і має розмір 148 х 210 міліметрів (формат А5). Зміст пунктів 1-8 друкується (заповнюється) на лицьовому боці військово-облікового документа, пунктів 9-15 - на його зворотному боці. У верхній лівій частині лицьового боку документа вклеюється кольорова фотокартка його власника розміром 35 х 45 міліметрів, яка засвідчується гербовою мастиковою печаткою районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного органу СБУ, розвідувального органу). Підпис керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, підрозділу розвідувального органу) засвідчується гербовою мастиковою печаткою. Номер військово-облікового документа на бланку і дата його видачі вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів у день видачі.

Військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках:

• взяття громадянина на військовий облік як призовника, військовозобов’язаного або резервіста;

• якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов’язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного;

• зміни категорії щодо військового обов’язку;

• відсутності місця для внесення змін;

• невідповідності відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, зазначеним у пункті 3 цього Порядку;

• втрати (зіпсування);

• виявлення бажання змінити військово-обліковий документ, який був виданий до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

У разі, якщо відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов’язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

У разі невідповідності відомостей громадянин України для внесення відповідних змін:

• у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

• в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п’яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Громадянин України може передавати військово-обліковий документ на бланку працівнику, відповідальному за ведення військового обліку, для внесення змін за умови одержання розписки. Військово-обліковий документ на бланку повертається громадянину України не пізніше семи робочих днів з дня видачі такої розписки.

За зіпсування або недбале зберігання військово-облікового документа на бланку громадянин України несе відповідальність відповідно до закону. Зазначена відповідальності встановлена статтею 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Штраф становить від 510 до 850 грн, а у разі повторного порушення або в особливий період - від 850 до 1700 грн.

Відповідальність і неповнолітні. У рішення від 10.04.2025 р. Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у справі № 175/18938/24 (провадження № 2-а/175/194/24) зазначив, що 01 серпня 2024 року ТЦК та СП було складено протокол №1334 в якому зазначено, що призовник ОСОБА_1 недбало зберігав свій військово-обліковий документ, що призвело до приведення військово-облікового документу у непридатний для користування стан. Копію протоколу ОСОБА_1 отримав в день його складання, що підтверджуєтеся наданою до суду копією Справи 31334 про адміністративне правопорушення. 01 серпня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 було винесено Постанову №1334 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 211 КУпАП за недбале зберігання призовником військово-облікового документу (посвідчення про приписку до призовної дільниці), яке спричинило його втрату, вчинене в особливий період та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на 01 серпня 2024 року (дата складення Протоколу №1334 та винесення Постанови №1334 про притягнення що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності) був неповнолітнім. Інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка є неповнолітньою особою, представляють їх законні представники батьки (ст. 270 КУпАП)

До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1КУпАП. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбаченихстаттями44,51,89,121-127,130,статтею 139,частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156,статтями 173,173-2,173-4,174,183-1,185,190-195КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1КУпАП (ст. 13 КУпАП)

За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання (стаття 24-1 КУпАП).

Крім того, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років (ст. 221 КУпАП).

Суд зауважує, що згідно п.1 ст. 247 КупАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Таким чином, в даному випадку, враховуючи вік особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу про адміністративне правопорушення повинен був розглядати суд, який має повноваження в даному конкретному випадку вирішувати питання про притягнення неповнолітнього ОСОБА_1 до відповідальності і накладення на нього стягнення в межах визначених діючим КУпАП. Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню та оскаржувану Постанову №1334 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.211 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. відповідно до ст.286 КАС України слід скасувати із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Окремо також варто зазначити і про дії у разі смерті громадянина. Військово-обліковий документ на бланку у разі подання заяви про реєстрацію смерті громадянина підлягає здачі заявником до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Після реєстрації смерті військово-обліковий документ надсилається органом державної реєстрації актів цивільного стану до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (СБУ, розвідувального органу).

Отже, Постанова Кабінету Міністрів України № 559 від 16 травня 2024 року є важливим етапом у реформуванні системи військового обліку та її приведенні у відповідність до сучасних вимог цифрової держави. Разом з тим, на практиці виникає чимало запитань щодо використання Резерв+, згенерованого війського квитка через Дію, а також паперової форми.