Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 05.01.2026 р. у справі №576/1960/25 (провадження № 2-а/576/4/26) щодо військово-облікового документа
Позов мотивовано тим, що спірною постановою на позивача накладене стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КупАП у виді штрафу в розмірі 34 000 грн через те, що під час перевірки військово-облікових документів було виявлено їх відсутність.
Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що наведене у спірній постанові спростовується наявністю у позивача військово-облікового документа в мобільному застосунку Резерв+.
Однак, до матеріалів справи не надав жодного доказу того, що він дійсно перебуває на військовому обліку та має військово-обліковий документ в паперовому (військовий квиток) або електронному вигляді (витяг з «Резерв+»).
Твердження позивача про те, що він не був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був присутній під час його складення та обізнаний про час і місце розгляду справи. При цьому жодних доказів того, що він звертався із клопотанням про відкладення такого розгляду не надав, у позовній заяві також не вказував.
За встановлених судом обставин відсутність фото та відеофіксації не впливає на встановлені фактичні обставини справи, оскільки суперечливих обставин, які б потребували такого підтвердження в ході розгляду справи не встановлено.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, порушень прав позивача у ході розгляду адміністративної справи не встановлено, відтак, відповідачем доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, а тому позовна заява задоволенню не підлягає.
Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133090614
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 05.01.2026 р. у справі №944/4517/НОМЕР_1 (провадження №2-а/463/2/26) щодо порушення порядку ведення військового обліку
Як слідує із протоколу, заступник директора, відповідальна особа за ведення військового обліку КП «Благоустрій-Янів», ОСОБА_1 13.08.2025 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проведення перевірки стану ведення військового обліку в КП «Благоустрій-Янів», згідно розпорядження Яворівської РВА № 15/02-06 ВА від 20.03.2025 року. Після розгляду всіх необхідних документів, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів в КП «Благоустрій-Янів» не ведеться та не відповідає вимогам Порядку затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487. Отже ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В оскаржуваній постанові не конкретизовано, у яких саме діях чи бездіяльності ОСОБА_1 виявилася об`єктивна сторона правопорушення. Так, у постанові зазначено, що заступник директора, відповідальна особа за ведення військового обліку КП «Благоустрій-Янів» ОСОБА_1, під час виконання планової перевірки стану ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у КП «Благоустрій-Янів» згідно розпорядження Яворівської РВА № 3/02-06ВА від 09.01.2025 не надав жодних документів з ведення військового обліку та порушив вимоги Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
При цьому, у оскаржуваній постанові зазначено та конкретизовано, які саме вимоги Порядку №1487 порушено позивачем.
Оскаржувана постанова не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Не надання належного доказу стосовно вчинення позивачем порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що стало підставою для складання оскаржуваної постанови, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а тому недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зокрема, в матеріалах справи відсутні, а представником відповідача не надано суду докази, які підтверджують той факт, що станом 13.08.2025 позивачем неусунені недоліки, вказані в Акті перевірки стану ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів КП «Благоустрій-Янів» від 01.08.2025, натомість постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була складена до того строку, зазнаваному в акті, про усунення недоліків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахувала вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема докази вчинення адміністративних правопорушень, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, за яких було вчинено правопорушення, зокрема чи не було вчинено позивачем певні дії в умовах крайньої необхідності і чи наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідач та його представник, не надали суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа дотрималася вимог 280 КУпАП орган та при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне визнати неправомірною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення, винесену посадовою особою відповідача, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення, а також закрити справу про адміністративне правопорушення.
Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133088967
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.01.2026 р. у справі №127/32442/25 (провадження №2-а/127/294/25) щодо неявки за повісткою
22.09.2025 відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП згідно з яким, громадянин ОСОБА_1 не прибув за повісткою 08.09.2025 на 10.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», пп. 2 та пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.
У графі «пояснення і зауваження щодо змісту протоколу» ОСОБА_1 зазначив, що він не з`явився по повістці у зв`язку з тим, що перебував на лікарняному з 08.09.2025 по 15.09.2025. 3 15.09.2025 по 22.09.2025 він перебував на до обстеженні, про що свідчать документи, які він надав у ТЦК та СП 22.09.2025.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 мав поважну причину неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , своєчасно повідомив про поважні причини неявки та надав належний доказ, що підтверджує цю причину.
Згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
З постанови №8523 від 06.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення частини 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також підпункту 2 п.1 Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, п. 21 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Підпунктом 2 п.1 Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Отже, ОСОБА_1 одночасно інкримінується як порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, так і порушення правил військового обліку в особливий період, а дії його кваліфіковані за ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто за статтею КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Судом не встановлений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Навпаки судом встановлено, що позивач виконав вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо своєчасного повідомлення про наявність у нього поважних причин неприбуття до ТЦК та СП за повісткою, надавши належний підтверджуючий документ, а відповідач, одержавши повідомлення, притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення призовниками,військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події та складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Суд не вбачає доказів, які підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, в діях позивача.
Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133104913
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2026 р. у справі №560/12708/25 щодо звільнення від проходження військової служби
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає та враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно з статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Тобто, мобілізацією є комплекс заходів, спрямованих на забезпечення можливостей держави здійснювати оборону в умовах відкритої збройної агресії російської федерації, зокрема, шляхом комплектування особовим складом підрозділів Сил оборони України.
Як встановив суд, ІНФОРМАЦІЯ_4 не встановив наявність у позивача підстав для відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, визначених статті 23 Закону №3543-ХІІ. Тому факт призову позивача на військову службу за мобілізацією є таким, що відповідає статтям 17, 65 Конституції України, положенням Закону №2232-ХІІ, а також статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Наведене також свідчить, що військова частина НОМЕР_1 не наділена повноваженнями щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу та, відповідно, щодо здійснення її оформлення.
Відповідно до пункту 12 Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах.
Згідно з абзацом 2 пункту 2.8 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 №333, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.2014 за №611/25388, підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Суд встановив, що відповідно до списків військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.06.2025 №7686, призваних до військової частина НОМЕР_1 , позивач прибув до військової частини НОМЕР_1 .
Отже, видання командиром військової частини НОМЕР_1 наказу від 10.06.2025 №161 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини є правомірним і таким, що виданий у межах повноважень командира військової частини, передбачених пунктом 12 Положення №1153/2008.
Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133172054
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.01.2026 р. у справі №303/7308/25 (провадження №2а/303/91/25) щодо порушення військового обліку
Судом встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5214 від 17.09.2025 року ОСОБА_1 , відповідальну за ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у Івановецькій сільській раді на посаді інспектора ВОС відділу організаційно-кадрової, оборонної та мобілізаційної роботи Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень за те, що ОСОБА_1 не забезпечила належного ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа осіб, які проживають на території населених пунктів, що входять до складу Івановецької СТГ в період з 30.04.2025 року по 12.09.2025 року, чим порушила вимоги абз. 12 ст. 18 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та абз. 8 п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 р.
Відповідно до п. 8 Постанови КМУ від 30.12.2022 №1487, обов`язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом.
У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов`язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації.
Працівники з питань мобілізаційної роботи або мобілізаційних підрозділів (за наявності) безпосередньо організовують роботу з бронювання військовозобов`язаних та контролю за станом ведення військового обліку.
Підставою для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стало те, що останнньою порушено абз. 8 п. 34 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників..», абз.12 ст. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»та абз.3 ст. 15 Закону України «Про оборону», в частині забезпечення ведення військового обліку, в установленому порядку.
Пунктом 10 Постанови КМУ від 30.12.2022 №1487передбачено, що за наявності на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов`язаних та резервістів обов`язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, а для державних службовців - в межах економії фонду оплати праці.
Так, судом встановлено, що 01.05.2023 року розпорядженням Івановецького сільського голови №81/02-04 «Про затвердження Посадових обов`язків інспекторів ВОС відділу організаційно-кадрової, оборонної та мобілізаційної роботи Івановецької сільської ради» затверджено посадову інструкцію інспектора ВОС відділу організаційно-кадрової, оборонної та мобілізаційної роботи Івановецької сільської ради. Позивач ОСОБА_1, як головний спеціаліст відділу організаційно-кадрової, оборонної та мобілізаційної роботи Івановецької сільської ради, 01.05.2023 року була ознайомлена із затвердженою посадовою інструкцією про, що свідчить її особистий підпис.
Відтак як вбачається з матеріалів справи, згідно з Порядком № 1487, відповідальними особами за ведення військового обліку по Івановецькій сільській раді, за розпорядженням Івановецького сільського голови № 81/02-04 «Про затвердження Посадових обов`язків інспекторів ВОС відділу організаційно-кадрової, оборонної та мобілізаційної роботи Івановецької сільської ради» є ОСОБА_1.
Зазначене свідчить, що позивачка є посадовою особою відповідальною за ведення військового обліку в Івановецькій сільській раді.
Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133213275