Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками припинення трудових договорів в кризових умовах, а саме:
1. Аморальний вчинок.
2. Втрата довір’я.
3. Систематичне невиконання трудових обов’язків.
4. Грубе порушення законодавства про працю.
5. Звільнення під час випробувального терміну.
6. Звільнення у зв'язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 8-3 ст. 36 КЗпП)
7. Припинення трудового договору у зв’язку зі смертю працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим (п. 8-2 ст. 36 КЗпП). Спадкування виплат
У рамках характеристики припинення трудових договорів акцентовано на наступному:
1. Аморальний вчинок
Підставою для звільнення відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням роботи.
Для законності такого звільнення повинні одночасно існувати дві умови:
● аморальний проступок має бути підтверджений належними доказами;
● вчинений проступок повинен бути несумісним із продовженням роботи, що має виховний характер.
При цьому звільнення допускається як за проступок, вчинений під час виконання трудових обов'язків, так і поза роботою (у побуті чи громадських місцях), якщо він дискредитує працівника як вихователя.
Оскільки закон не визначає, який саме проступок є несумісним із продовженням роботи, остаточну оцінку дає суд з урахуванням конкретних обставин справи.
До осіб, яких можна звільнити за цією підставою, належать учасники освітнього процесу, визначені ст. 52 Закону України «Про освіту»: педагогічні, науково-педагогічні, наукові працівники, особи, які здійснюють освітню діяльність, та інші особи, залучені до освітнього процесу.
Порядок звільнення включає:
● фіксацію порушення;
● витребування письмових пояснень;
● прийняття рішення;
● звернення до профспілки;
● видання наказу про звільнення.
Звільнення за цією підставою:
● можливе лише за згодою профспілки;
● не допускається під час тимчасової непрацездатності або щорічної відпустки;
● не застосовується до осіб, які користуються гарантіями, передбаченими ст. 184 та 186-1 КЗпП.
Судова практика:
● Постанова Верховного Суду від 17.10.2025 у справі № 677/1040/24 (провадження № 61-11499св25):
Суд досліджував законність звільнення вчителя початкових класів за психологічне та фізичне насильство щодо учнів. Верховний Суд зазначив, що для звільнення необхідно довести не лише факт аморального проступку, а й його несумісність із продовженням педагогічної діяльності.
● Постанова Верховного Суду від 08.10.2025 у справі № 699/98/23 (провадження № 61-7364св24):
Суд розглядав ситуацію, коли педагог під час уроку конфліктував з учнем. Верховний Суд наголосив, що не кожен неналежний вчинок є підставою для звільнення — вирішальним є встановлення його несумісності з виконанням виховних функцій.
● Постанова Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 458/394/22 (провадження № 61-17173св23):
Верховний Суд зазначив, що педагог має бути людиною високих моральних переконань і бездоганної поведінки. Якщо він дискредитував себе перед учнями чи батьками, втратив авторитет вихователя та порушив моральні норми, він може бути звільнений за п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП.
2. Втрата довір’я
Згідно з п. 2 ст. 41 КЗпП України, трудовий договір може бути розірваний у разі вчинення працівником, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, винних дій, що дають підстави для втрати до нього довіри.
Для звільнення необхідно встановити:
● що працівник безпосередньо обслуговує матеріальні або грошові цінності;
● що він вчинив винні дії;
● що ці дії спричинили або могли спричинити матеріальну шкоду роботодавцю;
● що роботодавець обґрунтовано втратив довіру до такого працівника.
Підставою можуть бути як умисні, так і необережні порушення правил роботи з матеріальними цінностями.
Під час воєнного стану згода профспілки не потрібна, крім випадків звільнення виборних профспілкових працівників.
Процедура передбачає:
● фіксацію порушення (ревізії, інвентаризації, акти, доповідні записки тощо);
● отримання письмових пояснень;
● ухвалення рішення про звільнення.
3. Систематичне невиконання трудових обов’язків
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, роботодавець може звільнити працівника за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Обов'язковою умовою є те, що до працівника раніше вже застосовувались дисциплінарні стягнення (догана або інші дисциплінарні заходи).
КЗпП не містить законодавчого визначення понять:
● «систематичне порушення»;
● «одноразове грубе порушення».
Окремо зазначено, що п. 14 ст. 40 КЗпП (невиконання правил поведінки) відрізняється від п. 3 ст. 40 тим, що для звільнення достатньо навіть одноразового порушення правил поведінки за наявності належних доказів.
4. Грубе порушення законодавства про працю
Лектор розглядає одноразове грубе порушення трудових обов'язків за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Таке звільнення можливе:
● без попереднього застосування дисциплінарного стягнення;
● лише щодо визначених законом категорій працівників.
До них належать:
● керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники;
● головні бухгалтери та їх заступники;
● службові особи податкових і митних органів;
● службові особи органів державного фінансового контролю;
● службові особи органів контролю за цінами.
КЗпП не містить визначення поняття «одноразове грубе порушення».
5. Звільнення під час випробувального терміну
Підставою є п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Звільнення можливе лише за таких умов:
● роботодавець встановив невідповідність працівника займаній посаді;
● працівника письмово попередили за три дні;
● звільнення здійснюється в межах строку випробування.
Верховний Суд наголошує, що невідповідність посаді не тотожна порушенню трудової дисципліни. За дисциплінарні проступки працівник звільняється на інших підставах.
Підставою для звільнення є саме недостатня професійна відповідність працівника.
Документальне оформлення:
● доповідна записка безпосереднього керівника;
● письмове попередження;
● наказ про звільнення;
● вручення копії наказу працівнику.
Судова практика:
● Постанова Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 756/3646/22:
Суд підтвердив законність звільнення працівника, оскільки роботодавцем було доведено його невідповідність кваліфікаційним вимогам, встановленим посадовою інструкцією.
● Постанова Верховного Суду від 12.06.2023 у справі № 202/1444/21:
Верховний Суд погодився із законністю звільнення за результатами випробування, оскільки працівник не відповідав вимогам до займаної посади.
6. Звільнення у зв'язку з відсутністю працівника понад чотири місяці поспіль (п. 8-3 ст. 36 КЗпП)
Трудовий договір може бути припинений лише за одночасної наявності двох умов:
● працівник безперервно відсутній понад чотири місяці;
● роботодавцю невідомі причини його відсутності.
При цьому поважність причин значення не має — визначальним є саме відсутність інформації.
Процедура:
● складення акта або доповідної записки;
● відображення неявки в табелі кодом «НЗ»;
● видання наказу;
● внесення запису до трудової книжки.
Лектор зазначає:
● під час відпустки застосування цієї підстави фактично неможливе, оскільки роботодавець знає причину відсутності;
● під час тимчасової непрацездатності звільнення можливе лише тоді, коли роботодавцю невідомо про лікарняний;
● якщо електронний листок непрацездатності відображається у кабінеті ПФУ, роботодавець уже володіє інформацією про причину відсутності.
Відлік чотиримісячного строку починається з 19 липня 2022 року — дня набрання чинності Законом № 2352.
7. Припинення трудового договору у зв'язку зі смертю працівника або визнанням його безвісно відсутнім (п. 8-2 ст. 36 КЗпП). Спадкування виплат
Підставою припинення трудового договору є:
● свідоцтво про смерть;
● рішення суду про визнання працівника безвісно відсутнім;
● рішення суду про оголошення працівника померлим.
До набрання законної сили рішенням суду припинити трудовий договір не можна. До цього часу працівника табелюють як «НЗ».
Після отримання необхідних документів видається наказ і вноситься запис до трудової книжки.
Спадкування виплат:
Законом № 2352 передбачено, що:
● компенсація за невикористані відпустки виплачується членам сім'ї померлого;
● за їх відсутності ці кошти входять до складу спадщини.
Для отримання коштів родичі подають:
● заяву;
● копію свідоцтва про смерть;
● документи, що підтверджують сімейні чи родинні відносини.
Якщо між спадкоємцями виникає спір або членів сім'ї немає, належні працівникові суми входять до складу спадщини. У такому випадку рекомендується внести заробітну плату на депозит нотаріуса відповідно до ст. 537 ЦК України.
Незатребувані трудові книжки зберігаються роботодавцем не менше 50 років.
Першоджерело https://tinyurl.com/4ddzrd28