Поняття «форс-мажорні обставини» для трудових відносин: коли та за яких умов застосовувати?
Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ
Поліщук Вікторія
30.10.2023

Поняття «форс-мажорні обставини» для трудових відносин: коли та за яких умов застосовувати? – адвокат Вікторія Поліщук

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Поняття «форс-мажорні обставини» для трудових відносин: коли та за яких умов застосовувати?», який провела для колег Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ.

Лекторка розпочала вебінар із питання, коли та за яких умов застосовується поняття «форс-мажор» у трудових відносинах, виокремивши такі особливості:

• форс-мажорні обставини звільняють від відповідальності, але зобов’язання залишається;

• звільнення працівників у зв’язку з існування форс-мажорних обставин не передбачено в Україні;

• закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відкрито не звільняє роботодавців від відповідальності;

• розрахунок з працівником під час звільнення. Потрібно доказувати, що існують обставини, які унеможливлюють виконання статті 117 КЗпП України;

• роботодавець може вести у спрощеному режимі кадрову документацію, якщо він перебуває під окупацією, блокуванні або у зоні бойових дій;

• звільнень не існує у зв’язку з дією форс-мажорних обставин. Однак, якщо працівник перебуває в зоні бойових дій, під окупацією чи в блокуванні може розірвати трудовий договір без дотримання строків, про які згадка у статті 38 КЗПП України.

Статтею 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, відповідно, ніби, і можуть виключати відповідальність власника за затримку розрахунку при звільненні у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.

Вікторія Поліщук особливу увагу звернула на позицію Верховного Суду щодо застосування форс-мажору у трудових відносинах до 24.02.2022 року, яка зводиться до наступного: якщо у трудових відносинах між працівником та роботодавцем існують обставини, які роботодавець не міг передбачити чи відвернути, та у період існування яких роботодавець об`єктивно, з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати зобов`язання передбачені умовами договору (контракту, угоди тощо), у тому числі щодо своїх працівників, то вимоги працівника про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку задоволенню не підлягають. Схожих за своїм змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 28 березня 2019 року у справі № 243/9539/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 243/9532/17, від 21 грудня 2019 року у справі № 243/10489/17-ц та Верховний Суд України у постановах: від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2159цс15, від 23 березня 2016 року у справі № 6-364цс16, від 11 травня 2016 року, у справі № 6-383цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-948цс16.

В огляді судової практики адвокат звернула увагу на наступні питання:

1. Невиплата працівнику заробітної плати у липні та серпні 2014 року у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, відбулася не з вини роботодавця, а в силу обставин непереборної сили, пов`язаних із проведенням АТО на території Донецької області. Оскільки вина роботодавця є обов`язковою умовою для застосування ст. 117 КЗпП України, немає підстав для покладення на відповідача обов`язку із виплати середнього заробітку за час розрахунку при звільненні (Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.02.2023 р. у справі № 629/1850/22);

2. Обставини, які можуть бути кваліфіковані як обставини непереборної сили (форс-мажор), можуть бути підтверджені належними доказами, зокрема висновками експертів, показаннями свідків. Суд також враховує підстави звільнення від доказування - обставини, які визнаються учасниками справи, обставини, визнані судом загальновідомими тощо. Отже, суд визнає наявність форс-мажорних обставин з урахуванням установлених обставин справи та наявних у справі доказів". Відповідачем у справі не надано належних та допустимих доказів на підтвердження настання обставини непереборної сили (форс-мажору) у ДП "Завод 410 ЦА" на дату звільнення позивача з роботи як підстави для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання обов`язку, визначеного ст. 116 КЗпП України, а тому суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України (Рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 28.09.2023 р. у справі №760/12515/23 (провадження 2/760/8115/23);

3. Єдиний належний документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань - це сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні (Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 01.02.2023 р. у справі №397/660/22);

4. Обставини, які можуть бути кваліфіковані як обставини непереборної сили (форс-мажор), можуть бути підтверджені належними доказами, зокрема, висновками експертів, показаннями свідків. Суд також враховує підстави звільнення від доказування - обставини, які визнаються учасниками справи, обставини, визнані судом загальновідомими тощо ( статті 82 ЦПК України). Отже, суд визнає наявність форс-мажорних обставин з урахуванням встановлених обставин справи та наявних доказів. Роботодавцю необхідно довести настання обставин непереборної сили, які б свідчили про відсутність вини підприємства у затримці виплат позивачу, які належать йому при звільненні, у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України (Постанова Житомирського апеляційного суду від 07.02.2023 р. у справі №296/5839/22).

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/pcx9tkn7

Цікаві публікації лектора:

• Відповідальність роботодавця за недотримання трудових прав та соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів. https://tinyurl.com/3mz6pcd2

• Ліквідація бідності неможлива без приєднання Україною до ряду пунктів Європейської соціальної хартії. https://tinyurl.com/5fcfzvwc

 

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ