Окрім підстав для звільнення передбаченими ст.ст. 36, 40, 41 КЗ пП України існує додаткова підстава для звільнення неповнолітньої особи. Відповідно до ст.199 КЗпП України, трудовий договір може бути розірваний на вимогу батьків, усиновлювачів та опікунів, державних органів і посадових осіб, на який покладено нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю. Проте такі вимоги є законними, тільки якщо продовження роботи загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси. Батьки повинні надати докази того, що продовження дії трудового договору може надати шкоди неповнолітньому (наприклад навчанню).

Звільнення працівника молодше 18 років за ініціативою роботодавця має свої особливості. Роботодавец повинен отримати згоду районної (міської) служби у справах дітей. Звільнення за підстав п.п. 1,2 6 ст.40 КЗпП України – лише у виняткових випадках з подальшим працевлаштуванням неповнолітнього. Скоротити неповнолітнього працівника роботодавець може з відома служби у справах дітей і лише за умови працевлаштування неповнолітньої особи. Роботодавці також зобов'язані вести спеціальний облік неповнолітніх на підприємстві, в установі і організації.

Стаття 24 Конституції України гарантує всім громадянам право на працю. Особи, які навчаються у навчальних закладах різних рівнів мають право на трудову діяльність. У поза навчальний час. Для студентів, які поєднують роботу з навчанням, законодавством встановлено пільги. Ці пільги визначені в лаві 14 КЗпП України. Види пільг та їх обсяг залежить від форми навчання, виду навчального закладу та курсу перебування.

Джерело: Розірвання трудових договорів (контрактів): стратегія захисту / В. В. Поліщук, К. В. Цвєткова, Г. О. Лисенко, Л. С. Звєрєва, Д. М. Навроцький, М. В. Панченко, Т. В. Матова. Х.: Фактор-Медіа, 2021. 112 с.

Методичні рекомендації доступні для ознайомлення та завантаження: http://surl.li/jjsbg