30.12.2024 р. на підпис Президенту України було направлено проект Закону про внесення змін до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" № 11161 щодо компенсації знищеного чи пошкодженого майна, що знаходиться на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією (надалі – проект Закону № 11161).
Об’єкт нерухомого майна вважається таким, що знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), за умови включення такої території до переліку територій, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій, після дати набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102–IX.
За умовами проекту Закону № 11161, житло на окупованих територіях вважається знищеним. Якщо об'єкт розташовано на території, включеній до офіційного переліку тимчасово окупованих або зон бойових дій, та неможливо його обстежити — він вважається знищеним автоматично, без огляду.
Для отримання компенсації заявник повинен проживати в Україні останні 2 роки (з певними винятками — наприклад, навчання, лікування, служба за кордоном).
Особа вважається такою, що проживає в Україні, для цілей цього Закону, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а строк перебування за межами України кожного річного періоду протягом останніх двох років на дату подання заяви про надання компенсації не перевищував 183 дні. Не є порушенням вимоги про проживання в Україні виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу, а також проживання особи в іноземній державі, крім Російської Федерації та Республіки Білорусь, за отриманим після 24 лютого 2022 року правовим статусом біженця, особи, яка потребує додаткового захисту, особи, яка потребує тимчасового захисту, чи іншого подібного правового статусу, наданого у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.
Окремо стоїть вимога про відмову від права власності на житло на користь держави або громади. Також заявник передає державі право вимоги до РФ на відшкодування збитків.
Компенсація надається у вигляді житлового сертифіката, який можна використати для придбання, будівництва або фінансування житла (в тому числі частки або земельної ділянки). Сертифікат є безготівковим засобом, що реалізується нотаріально.
Комісія розглядає заяву й приймає рішення про можливість обстеження або фіксує неможливість. Рішення Комісії надсилається заявнику протягом 10 календарних днів.
У разі зміни обставин або передумови, заявник може подати заяву про відкликання компенсації. Вона розглядається протягом 5 робочих днів.
Окремо варто також зазначити про реєстр пошкодженого/знищеного майна. Передбачається, що витяг із реєстру буде доступний у паперовій чи електронній формі через:
ЦНАП
Вебпортал «Дія»
Нотаріуса або органи влади
Витяг безкоштовний і має юридичну силу.
Відтак, житло на окупованих територіях автоматично вважається знищеним, навіть без фото- чи відеодоказів або фізичного огляду . Отримання компенсації передбачає передачу права власності на пошкоджене житло державі або громаді. Компенсація не надається за житло, яке було окуповане до 24 лютого 2022 року.
Після запуску проекту Закону № 11161 доступною буде опція подання заяви на компенсацію за знищене майно:
Авторизуйтесь.
Виберіть «Пошкоджене або знищене майно».
Заповніть заяву про знищення житла на ТОТ (тимчасово окупованій території).
Додайте витяг про право власності, нотаріальну заяву про згоду на відчуження майна державі, докази постійного проживання в Україні протягом останніх 2 років.
Як на сьогодні формується практика без запуску проекту Закону № 11161? Які існують способи захисту прав? Проаналізуємо судову практику
Рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 01.05.2025 р. у справі № 760/12549/23 (провадження № 2/201/249/2025) щодо відшкодування моральної шкоди
Позивач зазначив, що станом на початок 24.02.2022року збройної агресії російської федерації проти України він разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 . В період з 24.02.2022 року по 17.03.2022 року, колі у м. Маріуполі тривали активні бойові дії відповідач з дружиною був вимушений залишатися за своїм місцем мешкання під обстрілами без газо-, водо-, електро- та теплопостачання, з обмеженим запасом їжі, і понад 90 відсотків часу проводячи у підвалі, долаючи нелюдські умови проживання.
В результаті обстрілів та авіаударів військами агресора по м. Маріуполь було суттєво пошкоджено квартиру, яка належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу квартири серія ААМ № 017447 від 17.02.1998 року та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Крім того руйнувань завдано квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , 1/3 частки якої належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія НМІ № 975730 від 08.09.2017.
Поміж іншого позивач зазначив, що 17.03.2022 року йому вдалося виїхати з м. Маріуполь та після виїзду від сусідів він дізнався, що належні йому речі, які знаходилися у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, розкрали. Тоді як, багатоквартирний будинок у за адресою: АДРЕСА_3 , взагалі знесено окупаційної владою. У зв`язку із чим, починаючи з 24.02.2022 року позивач фактично був позбавлений права мирно володіти своїм майном та розпоряджатися ним. В період часу з 01.03.2022 року по 17.03.2022 року позивач та його родина перебувала під постійними авіаційними та ракетними обстрілами без елементарних засобів для проживання та з обмеженим доступом до їжі. Враховуючи вищенаведене та той факт, що він був вимушений залишити своє місце мешкання для порятунку життя, вважає, що діями відповідача йому завдано моральних страждань та просить стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000 000 грн. 00 коп.
Обґрунтування Суду. Суд вважає, що у результаті противоправних дій російської федерації позивачу завдана моральна шкода.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги, що в національному та міжнародному законодавстві відсутні чітко визначені критерії для обчислення розміру компенсації моральної шкоди у грошову еквіваленті. Натомість спори зі схожими правовідносинами були предметом розгляду ЄСПЛ.
Зокрема, суд бере до увагу рішення ЄСПЛ у справі «Грузія проти росії (ІІ)» ((заява № 38263/08, рішення Великої Палати від 28.04.2023), яким ЄСПЛ зобов`язав росію сплатити Грузії багатомільйонні компенсації за порушення прав грузин внаслідок російської збройної агресії у 2008 році, зокрема, ЄСПЛ присудив 8 240 000 євро в якості компенсації моральної шкоди щонайменше 412 особам, постраждалим від відсутності адекватного розслідування російською стороною загибелі цивільних під час активної фази бойових дій.
Враховуючи характер душевних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, що не дає йому можливості проживати повноцінне життя, яке він проживав до збройної агресії, нелюдські умови в яких він та його сім`я вимушена була проживати в період з 24.02.2022 по 17.02.2022р.р., зважаючи на істотні порушень його конституційних прав, що стали наслідком умисних дій відповідача, суд вважає справедливою розмір компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду у розмірі 3000000 грн. 00 коп.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2025 р. у справі №201/14004/24 (провадження № 2/201/844/2025) за позовом до російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої збройною агресією російської федерації
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 24 лютого 2022 року внаслідок збройної агресії російської федерації відносно України ворожі війська окупували частину території України, зокрема, місто Маріуполь Донецької області, яке опинилося в блокаді.
Перша спроба окупувати Маріуполь була ще в 2014 році, вже тоді місто зазнало страждань, а вона отримала моральні збитки, оскільки прийшлось покинути свої комфортні умови життя в цілях безпеки та виїхати з міста.
Будучи розлученою з 2014 року, самотньою мамою, вона з маленькою донькою виїхали до міста Моршин Львівської області, де змушена була винаймати житло, а після визволення міста повернулися додому. Вона є власницею двох житлових квартир.
До залишення постійного місця проживання вона з донькою, були повноцінною частиною суспільства, мали налагоджений побут та можливість вести повноцінне життя.
Однак, 06 березня 2022 року ворожі снаряди потрапили в їх будинок, з вікон повилітало все скло, від декількох квартир в будинку залишилися тільки великі дірки, верхні поверхи горіли. Загинули їхні сусіди, для них це було велике потрясіння і шок. Не було світла, опалення, зв`язку, приходилося кип`ятити воду та готувати їжу на вулиці на багатті. Ворог продовжував бомбити будинки з літаків, люди гинули від обстрілів, осколків снарядів, їх тіла продовжували залишатися на землі. Було страшно та холодно, постійно ходили і спали у верхньому одязі. Кожної ночі були обстріли та вони не знали чи прокинуться зранку.
15 березня 2022 року, страждаючи від постійних обстрілів, вони з донькою прийняли рішення виїжджати. Поспіхом збирали все найважливіше, хоча через розгубленість і страх забули про деякі важливі речі. Відтак, машиною із надписом «ДІТИ» добралися до селища Мангуш Донецької області, потім зупинилися в місті Василівка Запорізької області, де їм прийшлося ночувати в машині, температура на вулиці сягала -8 градусів, щоб доїхати необхідно було економити пальне, тому було дуже холодно. Були постійні обстріли, не зважаючи на те, що вони виїжджали колоною, яка складалася з мирних людей. Зі страхом переживши ніч, вони дочекалися ранку і почали рухатися в сторону міста Запоріжжя, після чого їм вдалося виїхати на підконтрольну територію України.
20 березня 2022 року вони з донькою приїхали до міста Яремче Івано-Франківської області, де їх прийняли на дитячій туристичні базі «Прут». Умови істотно відрізнялися від звичних їм умов проживання вдома, було холодно в приміщенні, необхідно було економити електрику, газ та воду. Але найголовніше, було відносно спокійно.
Вже перебуваючи в місті Яремче вони дізналися, що їх обидві квартири зруйновані від прильоту снаряду, в заміському будинку поселилися окупанти, пошкоджений гараж.
28 червня 2022 року подано заяву про залучення її у якості потерпілої у кримінальному провадженні №22022000000000054, що відкрите внаслідок широкомасштабного збройного вторгнення на територію України підрозділів Збройних сил російської федерації та нанесення ракетно-бомбових ударів.
Відповідно до витягів з Єдиного порталу державних послуг Дія зафіксовано пошкодження її майна, що не придатне до експлуатації. Згідно Довідки про оціночну вартість об’єктів нерухомості та Договору купівлі продажу квартири від 27.02.2008 року №8-562, вартість майна становить 142 624,44 грн та 121 200,00 грн, так відповідно матеріальний збиток, завданого їй як власнику майна становить загальною сумою 263 824,44 грн.
Обґрунтування Суду. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд враховує обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач, характер порушень конституційних прав позивача, характер немайнових втрат, зокрема, тяжкість вимушених змін у її житті, час та зусилля, необхідні для можливості відновлення попереднього стану, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог і що справедливою сумою компенсації моральних страждань є 5000 000 гривень, що на думку суду відповідає заподіяній позивачу моральній шкоді і буде достатнім та необхідним для відшкодування спричиненої шкоди та відновлення душевного стану.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 29 січня 2025 року у справі №754/15605/23.
Судом встановлено, що розмір матеріальної шкоди спричиненої ОСОБА_1 внаслідок обстрілу її квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 складає 224176,83 гривень, тому суд вважає необхідним частково задовольнити вимоги про відшкодування матеріальної шкоди та стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 224176,83 гривень.
Згадані два вище рішення є частиною позитивної національної судової практики щодо притягнення РФ до відповідальності за агресію через цивільні позови в українських судах. У подібних справах необхідно документально обґрунтовувати як матеріальну, так і моральну шкоду; дотримуватись ЦПК щодо належного способу захисту (не просто визнання факту шкоди, а вимога про компенсацію); подавати позов у позовному провадженні, навіть без участі РФ як сторони.