Чи можливе звільнення з військової служби у разі наявності бронювання? – аналіз постанови Верховного Суду
Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з питань трудового права, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ
Поліщук Вікторія
08.02.2024

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення з військової служби під час мобілізації є різними поняттями і ґрунтуються на положеннях різних інститутів військового права.

 

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.05.2023 р. у справі № 260/1851/22 (адміністративне провадження № К/990/12/23)

 

Обставини справи

 

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що з 14 березня 2022 року проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у зв’язку з призовом під час мобілізації. Зазначив, що на основі наказу Міністерства економіки України від 29 березня 2022 року він заброньований на період мобілізації та на воєнний час і йому надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців.

 

ОСОБА_1 стверджував, що він не може бути військовослужбовцем, оскільки є заброньованим, і підлягає негайному звільненню з військової служби на виконання наказу Мінекономіки.

 

ОСОБА_1 доводив, що бронювання військовозобов’язаних осіб слід вважати поважною причиною, про яку йдеться в підпункті «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», для звільнення з військової служби під час воєнного стану.

 

Одночасно з цим, ОСОБА_1 зазначав, що Військова частина НОМЕР_1 не звільняє його з військової служби попри неодноразові звернення з цього приводу.

 

Обґрунтування Суду

 

У цій справі позивач був призваний на військову службу під час мобілізації у період дії воєнного стану, а саме: 14 березня 2022 року.

 

Наказом Міністерства економіки України за № 604-22 від 29 березня 2022 року позивач був заброньований на період мобілізації та на воєнний час як військовозобов’язаний, який працює у ТОВ «Вітус». Одночасно з цим, позивачу як військовозобов’язаному була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців.

 

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що бронювання військовозобов’язаної особи, здійснене після її призову на військову службу, не є поважною причиною, обумовленою підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», для звільнення з військової служби під час воєнного стану.

 

Верховний Суд погоджується з цим висновком з огляду на таке. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення з військової служби під час мобілізації є різними поняттями і ґрунтуються на положеннях різних інститутів військового права.

 

За колом осіб бронювання стосується тільки військовозобов'язаних і є для них підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Своєю чергою, звільнення з військової служби стосується військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу.

 

Отже, за змістом і метою бронювання військовозобов’язаних осіб не стосується правовідносин, пов’язаних зі звільненням військовослужбовців із військової служби.

 

Тому факт бронювання військовозобов’язаної особи після її призову на військову службу не може розглядатися як поважна причина для її звільнення з військової служби під час воєнного стану на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

 

Застосувавши ці висновки до справи, яка переглядається, Верховний Суд констатує, що оскільки позивач був призваний на військову службу 14 березня 2022 року під час мобілізації в умовах воєнного стану, то він втратив статус військовозобов’язаної особи і набув статусу військовослужбовця, а відтак наказ Міністерства економіки України від 29 березня 2022 року про його бронювання не є підставою для звільнення з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

 

Відсутність передумов для звільнення позивача з військової служби з указаної підстави свідчить про правомірність оскаржуваної поведінки військової частини, тож позовні вимоги не можуть бути задоволені.

 

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за покликанням: http://tinyurl.com/49assxay

Зареєструватися на вебінари лектора:

·Аналіз судової практики за 2023 рік з питань соціального захисту військовослужбовців. http://tinyurl.com/2k4593p2

·Протидія мобінгу на роботі. Інструкція із захисту. http://tinyurl.com/yf5utw3t

·Все про військовий облік і військову службу жінок. http://tinyurl.com/2whs4vxu

·Поновлення працівників: практичні поради адвоката. http://tinyurl.com/bdewvnrr

 

·Оформлення трудових відносин під час дії воєнного стану. http://tinyurl.com/yckbrecy