Аналіз постанови Верховного Суду щодо звільнення за прогул працівниці, яка перебувала на військовому обліку

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.08.2023 р. у справі № 750/2698/22 (провадження № 61-12160св22)

Обставини справи

24 лютого 2022 року Позивач виконувала свої службові обов`язки в Чернігівському військовому госпіталі.

З 25 лютого 2022 року до 27 лютого 2022 року вона разом із двома малолітніми дітьми через системні обстріли району її проживання (вулиця Генерала Бєлова, Новоселівка, район магазину «Епіцентр ») три доби провели в підвальному приміщенні з метою збереження життя та не мали об`єктивної можливості вийти з укриття. Вказувала, що саме цей район, де вона проживає, зазнав найбільших обстрілів у перші дні збройної агресії проти України. Вказані обставини не давали їй можливості прибути на робоче місце.

Через збільшення інтенсивності обстрілів, потрапляння снарядів в її будинок за місцем проживання, що створювало очевидну загрозу для життя її родини, вона прийняла рішення про евакуацію 27 лютого 2022 року (неділя) двох малолітніх дітей за межі міста, зокрема, до міста Черкаси, про що було проінформовано Чернігівський військовий госпіталь.

Також позивач наголошувала, що 01 березня 2022 року з`явилось офіційне повідомлення Голови Чернігівської обласної військової адміністрації Чауса В. А. про замінування шляхів сполучення всіх в`їздів та виїздів з міста Чернігова, що виключало можливість прибуття її до міста і на роботу відповідно. Надалі такі шляхи взагалі були знищені та не існували.

Позивач вказувала, що 09 березня 2022 року, у зв`язку із відсутністю поштового сполучення, на електронну адресу юриста Чернігівського військового госпіталю вона направила лист про видання наказу про простій, який роботодавець залишив без розгляду, жодної відповіді їй не надав, також не було запропоновано надання відпустки без збереження заробітної плати.

14 березня 2022 року її без жодних пояснень на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України звільнено з роботи за прогул без поважних причин.

Позиція Верховного Суду 

Для встановлення факту вчинення ОСОБА_1 прогулу необхідно встановити не тільки факт відсутності її на роботі, а також неповажність причини такої відсутності.

Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі ОСОБА_1 у період з 25 лютого 2022 року до 14 березня 2022 року, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що 24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна військова агресія російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан з 05.30 год. 24 лютого 2022 року та до теперішнього часу. На території Чернігівської області розпочалися бойові дії та вже з 24 лютого 2022 року Чернігівський військовий госпіталь (Військова частина НОМЕР_1), який є єдиним на території Чернігівської області, почав приймати та надавати медичну допомогу першим пораненим бійцям.

Апеляційний суд, погодившись з висновками суду першої інстанції, врахував, що військовий госпіталь – це військово-медичний лікувальний заклад, який в мирних та військових умовах забезпечує діагностику та необхідне лікування військовослужбовців Збройних Сил України, Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, органів надзвичайних ситуацій та інших воєнізованих органів держави. Чернігівський військовий госпіталь, до безпосереднього обов`язку працівників якого входить надання медичної допомоги під час воєнного стану та військових дій, починаючи з першого дня військових дій, працював в цілодобовому режимі, медичні працівники постійно приймали поранених бійців, що захищали територію України від російського агресора та надавали їм усю необхідну медичну допомогу.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, наголошував, що одним з ключових завдань у діяльності органів державної та місцевої влади під час воєнного стану з врахуванням того, що заклади охорони здоров`я належать до об`єктів критичної інфраструктури, є забезпечення сталого функціонування системи охорони здоров`я та задоволення медичних потреб населення. Це необхідна умова для збереження та покращення тривалості і якості життя населення країни, адже загальновідомо, що здорова нація і людський капітал є основою існування та розвитку будь-якої держави.

Частиною другою статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ), тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з пунктом 11 статті 1 Закону № 2232-ХІІ жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком, беруться на військовий облік військовозобов`язаних.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаною (категорія обліку II, військова облікова спеціальність 901000 (лікувальна справа, загальна практика - сімейна медицина у сухопутних військах), склад медичний, військове звання – молодший лейтенант медичної служби запасу). За час роботи у військовому госпіталі постійно отримувала доплату за підтримку постійної бойової готовності військ (сил) у розмірі 50 % посадового окладу. Позивач як військовозобов`язана особа перебуває на спеціальному обліку в Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (військовому комісаріаті) та підлягає обов`язковій мобілізації в першу чергу для укомплектування медичних частин та госпіталів.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, визначившись з характером спірних правовідносин, встановивши фактичні обставини, які мають суттєве значення для її розгляду з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з підстав, викладених у судових рішеннях.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача, керувався тим, що вона є лікарем-кардіологом, її спеціальність споріднена з відповідними військово-обліковими спеціальностями, перебуває на обліку у військовому комісаріаті як військовозобов`язана особа, отже, в обставинах, що склалися, зобов`язана була перебувати за місцем своєї дислокації - на робочому місці та виконувати свої професійні обов`язки.

Разом із тим, попри покладені на позивача чинним законодавством України обов`язки, які вимагали від неї як лікаря великої відданості та дисципліни, вона залишила своє місце роботи без відома керівництва госпіталю та будь-якого дозволу, фактично самоусунулась від виконання своїх безпосередніх обов`язків з надання медичної допомоги під час воєнного стану пораненим бійцям та військовослужбовцям.

Про будь-які причини, в тому числі поважні, щодо нез`явлення на роботі, позивач не повідомляла.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, зробив висновок, що ведення бойових дій на той час не могло бути підставою для самовільного залишення робочого місця у госпіталі та невиконання лікарем своїх обов`язків щодо надання необхідної та невідкладної медичної допомоги пораненим, а отже, не є поважною причиною для невиходу лікаря на роботу, за умови цілодобового функціонування медичної установи.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за покликанням: https://tinyurl.com/epvhny6r

Підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ

Зареєструватися на найближчі заходи Вікторії Поліщук:

Протидія мобінгу на роботі. Інструкція із захисту. https://tinyurl.com/yf5utw3t

Звільнення: поради адвокатів та судова практика. https://tinyurl.com/mtvp5kj