Аналіз постанови Верховного Суду щодо видачі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця
Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, голова Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ
Поліщук Вікторія
08.11.2023

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.01.2023 р. у справі № 825/1503/17 (адміністративне провадження № К/9901/21431/18) щодо видачі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця

Обставини справи. Позивачка є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_2, який у період з 16.04.2015 по 07.07.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької області в секторі «Б», в населених пунктах: м. Мар`їнка, м. Авдіївка, що підтверджується відповідною довідкою, під час проходження військової служби в зоні проведення антитерористичної операції, військовослужбовець ОСОБА_2 загинув, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 29.10.2015 та копією акту проведення службового розслідування.

Позивач звернулася до відповідача із заявою про видачу посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця.

Листом від 18.08.2016 за вих. № 5/8814 позивачці відмовлено у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та повідомлено, що документи щодо видачі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця повертаються без реалізації.

З тексту зазначеного листа вбачається, що підставою для відмови у наданні позивачу статусу члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та повернення без реалізації документів щодо видачі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, стало те, що ОСОБА_2 загинув внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, намір не визначено, при цьому концентрація етилового спирту, яка була виявлена в його крові та сечі, при житті могла б відповідати алкогольному сп`янінню середнього ступеню.

Обґрунтування Суду. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками №1 і 2. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий військовим комісаріатом.

Зі змісту вказаної вище постанови вбачається, що вона встановлює лише форму та порядок видачі посвідчень на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.

Статтею 3 Закону №2011-XII визначено категорії осіб, на яких поширюється сфера дії цього закону.

За правилами пункту 2 частини 1 дія цього Закону поширюється в т.ч. на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Покликання відповідача на частину 2 статті 3 Закону №2011-XII є безпідставним, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що загибель військовослужбовця ОСОБА_2 відбулася саме внаслідок вчинення ним злочину чи адміністративного правопорушення, або сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, та/або є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Сам лише факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння не може бути підставою для висновку, що його загибель є наслідком такого стану.

Схожий підхід до вирішення причинно-наслідкового зв?язку між фактом сп?яніння та смертю військовослужбовця застосував Верховний Суд у постановах від 29.06.2022 №640/6477/19, від 11.04.2018 (справа №802/1869/17-а), від 04.03.2020 (справа №813/2071/17) та від 15.06.2022 (справа № 826/4813/18).

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108641251

Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, голова Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ