Негласні слідчі (розшукові) дії, підстави, види, недопустимість результатів: адвокат Максим Панченко

Максим Панченко, адвокат, доктор юридичних наук, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, член Комітету з трудового права НААУ, провів у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Негласні слідчі (розшукові) дії: підстави, види, недопустимість результатів».

Негласні слідчі (розшукові) дії мають винятковий характер, тобто можуть здійснюватися лише за наявності низки обов’язкових підстав:

1. Наявність кримінальних проваджень щодо тяжких або особливо тяжких злочинів;
2. Обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;
3. Встановлення відомостей про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести НС(Р)Д;
4. Встановлення обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;
5. Обґрунтування виду, мети та строку проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
6. Встановлення відомостей залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання;
7. Обґрунтування можливості отримання під час проведення НС(Р)Д доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

Негласні слідчі (розшукові) дії класифікується залежно від суб’єктів, що приймають рішення про їх проведення на наступні види:

І. Негласні слідчі (розшукові) дії, рішення про проведення яких може самостійно прийматись слідчим, керівником органу досудового розслідування (що не потребують дозволу слідчого судді або рішення прокурора):

• спостереження за річчю у публічно доступних місцях (не потрібна згода власника на перебування) (ст. 269 КПК України);
• спостереження за місцем у публічно доступних місцях (ст. 269 КПК України);
• виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК України), яке здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора;
• зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем чи не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 2 ст. 264 КПК України).

Зазначені негласні слідчі (розшукові) дії можуть також проводитись і на підставі рішення прокурора відповідно до його процесуальних повноважень, передбачених ст. ст. 36, 246 КПК України.

ІІ. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії як контроль за вчиненням злочину (ч. 4 ст. 246 КПК України).

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. На підставі постанови прокурора проводяться всі форми контролю за вчиненням злочину, передбачені ст. 271 КПК України:

• контрольована поставка;
• контрольована закупка;
• оперативна закупка;
• спеціальний слідчий експеримент (здебільшого використовується при фіксуванні вимагання, прохання неправомірної вигоди). Пропонується перевіряти наявність наступних документів і при їх відсутності ставити під сумнів допустимість результатів проведення НС(Р)Д: постанова про залучення особи як конфідента, протокол збереження конфіденційних відомостей про особу, протокол виготовлення спеціальних імітаційних засобів, протокол огляду спец іміт. засобів, протокол огляду осіб, яким вручаються, протокол вручення спец. іміт. засоб., протокол вручення спец. техн. засобів, постанова про визнання спец іміт. засобів речовими доказами (після реалізації).
• імітування обстановки злочину.

ІІІ. Негласні слідчі (розшукові) дій, що тимчасово обмежують конституційні права особи, дозвіл на проведення яких надається ухвалою слідчого судді апеляційного суду за результатами розгляду відповідного клопотання прокурора, або клопотання слідчого, погодженого з прокурором:

• Аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України);
• Накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК України), яке у подальшому надає право слідчому здійснювати її огляд і виїмку (ст. 262 КПК України);
• Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК України);
• Зняття інформації з електронних інформаційних систем без відома її власника, володільця або утримувача (ст. 264 КПК України);
• Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України)
• Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України);
• Спостереження за особою в публічно доступних місцях ( ч.3 ст. 269 КПК України);
• Моніторинг банківських рахунків (ст. 269-1 КПК України);
• Аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК України) (всередині публічно доступного місця)
• Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК України).

Чи потрібно обов’язково обґрунтовувати НС(Р)Д проведенням «гласних» слідчих розшукових дій, які не дали результату? – відповідь на це питання, а також про особливості визнання недопустимими доказів, отриманих в результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій детальніше дізнавайтеся у тематичному матеріалі від Advokat Post: https://bit.ly/3gOF3tj

Відеофрагмент із заходу доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://bit.ly/3VbzYd5

Наступний захід лектора:

• Вебінар: «Особливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) та визнання недопустимими їх результатів. Актуальна судова практика». http://bit.ly/3EMjAdB

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://bit.ly/3gl0otC