Алгоритм дій адвоката в разі розірвання трудових договорів у зв’язку з грубим порушенням законодавства про працю

Розірвання трудового договору, пов’язане з порушенням трудового законодавства може мати місце в разі обвинувального вироку суду за ст. ст. 172, 173, 175 КК України (п. 7) ст. 36 КЗпП), за ініціативною працівника (ч. 3 ст. 38 КЗпП або ст. 39 КЗпП), за ініціативою профспілки (ст. 45 КЗпП). В останніх двох випадках, судова практика не вимагає для такого звільнення наявності обвинувального вироку за ст. 172 КК України, якою передбачена кримінальна відповідальність за грубе порушення законодавства про працю або акту перевірки Держпраці, яким зафіксовано факт порушення трудових прав звільненої особи, але наявність таких документів може спростити вирішення спору.

1.12.1. Припинення трудового договору у зв’язку з притягненням особи до кримінальної відповідальності за порушення законодавства про працю

Стаття 36. Підстави припинення трудового договору

«Підставами припинення трудового договору є:

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;».

Грубе порушення законодавства або угоди про працю може бути підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 172 КК України (грубе порушення законодавства про працю), за ст. 173 КК України (грубе порушення угоди про працю), якими в якості однієї з альтернативних санкцій передбачено позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, обмеження волі на визначений строк.

Окремим порушенням у сфері праці є невиплата заробітної плати, кримінальна відповідальність за що передбачена ст. 175 КК України (невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат), санкцією якої передбачено додаткове покарання – позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на визначений строк.

У контексті порушень законодавства про оплату праці, як виду грубих порушень, слід зважати на відмінність підстав звільнення за п. 7) ст. 36 КЗпП та п. 1-1) ч. 1 ст. 41 КЗпП, якою передбачена додаткова підстава для звільнення – винні дії керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати. Для звільнення за п. 7) ст. 36 КЗпП обов’язковим є наявність обвинувального вироку суду, в той час як в другому випадку такий вирок не вимагається, достатньо постанови у справі про адміністративне правопорушення за ст. 41 КпАП, якою буде встановлено вину керівника.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КЗпП у випадках, передбачених пунктами 7, 7-1 і 7-3 частини першої цієї статті, особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, після надходження до роботодавця обвинувального вироку суду, в тому числі за ст. ст. 172, 173, 175 КК України, він зобов’язаний на виконання ст. 33 Кримінально-виконавчого кодексу вчинити наступні дії:

- не пізніше трьох днів після одержання копії судового рішення звільнити засудженого з посади, яку він обіймає, або від того виду професійної діяльності, права на який його позбавлено, внести до трудової книжки засудженого запис про те, на якій підставі, на який строк і які посади він позбавлений права обіймати або яким видом професійної діяльності він позбавлений права займатися, та повідомити уповноважений орган з питань пробації про виконання судового рішення;

- за вимогою уповноваженого органу з питань пробації надавати йому документи, пов'язані з виконанням покарання.

Таким чином, порушення трудового законодавства, в тому числі трудових угод, невиплати заробітної плати, в разі підтвердження таких подій обвинувальним вироком суду, яким передбачено покарання, що виключає можливість продовження роботи за відповідною посадою, є безумовною підставою для звільнення працівника за п. 7) ст. 36 КЗпП, оскільки таке звільнення є виконання вироку та процедурно врегульовано крім КЗпП, Кримінально-виконавчим кодексом.

Джерело: Розірвання трудових договорів (контрактів): стратегія захисту / В. В. Поліщук, К. В. Цвєткова, Г. О. Лисенко, Л. С. Звєрєва, Д. М. Навроцький, М. В. Панченко, Т. В. Матова. Х.: Фактор-Медіа, 2021. 112 с.

Методичні рекомендації доступні для ознайомлення та завантаження: http://surl.li/jjsbg

Дмитро Навроцький Maksym Panchenko