Артем Облетов, радник, адвокат кримінальної практики юридичної компанії «Міллер», провів у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Особливості підготовки, призначення та проведення інженерно-технічної (автотехнічної) експертизи у кримінальних провадженнях, пов’язаних з ДТП».

Лектор розпочав вебінар із окреслення основних видів інженерно-технічних експертиз, які можуть бути проведені у даній категорії кримінальних проваджень:

• автотехнічні та

• транспортно-трасологічні експертизи.

Крім того, у кримінальних провадженнях, пов’язаних з ДТП, можуть також проводитися експертизи, направлені на проведення супутніх досліджень, а також під час призначення комплексних експертиз (експертизи технічного характеру):

• криміналістичні експертизи (трасологічна, експертиза цілого за частинами, експертиза механічних пошкоджень одягу, експертиза нашарувань на одязі);

• дослідження відео та звукозапису;

• експертиза стану доріг і дорожніх умов у місцях ДТП.

Далі лектор детально розглянув особливості проведення автотехнічної експертизи, відзначивши, що основними завданнями автотехнічної експертизи є:

1. Установлення несправностей транспортного засобу, які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення ДТП чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди;

2. Установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої транспортним засобом за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди;

3. Установлення відповідності дій водія у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП.

При призначенні експертизи обставин ДТП у вихідних даних необхідно зазначати зокрема (загальні):

• тип покриття дороги (асфальт, ґрунтова тощо), його стан (сухе, мокре, ожеледиця тощо);

• розміри проїзної частини, наявність і величину ухилів;

• наявність дорожніх знаків і розміток у районі ДТП;

• наявність світлофорних об’єктів та режими їх роботи;

• технічний стан ТЗ та його завантаженість;

• видимість і оглядовість дороги з місця водія;

• розташування ТЗ по ширині дороги;

• швидкість руху ТЗ (швидкість руху вказується, якщо немає сліду гальмування);

• момент виникнення небезпеки для руху (!);

• відстань, яку подолав пішохід з моменту виникнення небезпеки для руху до моменту наїзду, швидкість руху пішохода або час його руху з моменту виникнення небезпеки до моменту наїзду;

• чи застосовував водій гальмування та яка довжина сліду гальмування до задніх коліс автомобіля;

• місце наїзду відносно слідів гальмування (яку відстань пройшов ТЗ у стані гальмування до наїзду чи після наїзду на пішохода);

• якою частиною ТЗ контактував з пішоходом або якими частинами зіткнулись транспортні засоби;

• якщо ТЗ після залишення сліду гальмування до його остаточної зупинки рухався накатом, то яку відстань він пройшов у цьому стані).

Говорячи про транспортно-трасологічні експертизи, Артем Облетов зазначив, що її проведення направлене на вирішення наступних завдань:

• ідентифікація за слідами, залишеними ТЗ, певного його екземпляра або установлення його типу, моделі;

• визначення взаємного розташування ТЗ у момент їх контактування;

• визначення місця зіткнення ТЗ і місця наїзду на перешкоду (пішохода), установлення механізму утворення слідів;

• розташування ТЗ відносно проїзної частини на момент контактування.

Вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів, виявлених на місці ДТП, пошкоджень транспортних засобів. Тому призначати транспортно-трасологічну експертизу доцільно лише тоді, коли є можливість надати експертові об'єкти, які перебували в контакті, або матеріали справи, у яких зафіксовано сліди.

На вирішення транспортно-трасологічної експертизи можуть бути поставлені наступні питання:

• Чи залишені певні сліди (указується, які саме і на чому) ходовими частинами (колесами, шинами, гусеницями тощо) даного ТЗ?

• Який механізм контактування ТЗ?

• Чи залишені сліди певними частинами даного ТЗ, що виступають?

• До якого типу (марки, моделі) належить ТЗ, яким залишено дані сліди?

• Яким було взаємне розташування транспортних засобів під час їх зіткнення?

• Яким було взаємне розташування ТЗ і перешкоди (пішохода) під час наїзду на останню (останнього)?

• Який механізм контактування пішохода та ТЗ?

• Хто з осіб, які перебували в ТЗ під час ДТП (вказуються прізвища, імена та по батькові осіб), перебував за кермом (для вирішення питань про взаємне розташування ТЗ і потерпілого та про особу, яка керувала ТЗ, призначається комплексна судово-медична, транспортно-трасологічна експертиза)?

• Який з транспортних засобів під час їх зіткнення стояв, а який рухався?

• На якому місці дороги сталося зіткнення транспортних засобів (наїзд на пішохода)?

• Який механізм утворення слідів (удар, ковзання тощо)?

• У якому напрямку відносно слідосприймальної поверхні рухався ТЗ?

Експерту надаються самі слідоутворювальні об'єкти (шини, деталі, що виступають, тощо) або експериментальні зліпки цих об'єктів (експериментальні відбитки шин на папері); предмети, на яких залишились сліди зазначених об'єктів, або зліпки (масштабні фотознімки) цих слідів, а також протоколи огляду місця події з усіма додатками до них.

Спікер підкреслив, що джерела отримання вихідних даних для експертизи виступають:

• огляд місця події;

• допит свідків та потерпілих;

• проведення слідчих експериментів;

• огляд транспортних засобів;

• здійснення запитів на отримання інформації, речей, документів (відеозаписи з камер відеоспостереження;

• відомості щодо погодних умов;

• відомості щодо стану дорожнього покриття, аварій; відомості щодо розташування дорожніх знаків, розмітки; відомості щодо розташування та схеми роботи світлофорних об’єктів; відомостей щодо проходження технічного огляду транспортного засобу, ремонту, технічних характеристик транспорту та окремих систем; запити направлені на встановлення особи водія та ін.);

• здійснення тимчасового доступу до речей та документів (у першу чергу медична документація, відеоматеріалів).

На завершення заходу Артем Облетов поділився рекомендаціями стосовно порядку дослідження експертиз, допиту експерта, зауваживши, що базовий алгоритм вивчення висновку експерта та підготовки до його допиту включає:

• ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, результатами фото та відеофіксації наслідків ДТП;

• визначення порядку призначення експертизи у кримінальному провадженні – ознайомлення з постановою про призначення експертизи (вихідні дані визначені слідчим, перелік питань експерту, обсяг матеріалів/речей, що передаються для вивчення);

• співставлення вихідних даних зазначених слідчим у постанові про призначення експертизи з матеріалами кримінального провадження;

• вивчення висновку експерта на предмет відповідності вимогам організації проведення та оформлення експертних проваджень;

• перевірка розрахунків на відповідність методичним рекомендацім та методам дослідження;

• підготовка запитань до експерта.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://surl.li/kppbg

Тематичний матеріал на сторінці від Advokat Post: http://surl.li/kppan

Цікаві публікації лектора:

• ДТП з постраждалими у розрізі особливостей розслідування кримінальних правопорушень у даній сфері. http://surl.li/kppay

• Захист бізнесу від тиску з боку правоохоронних органів: як підготувати підприємство до обшуку та як діяти захисникові? http://surl.li/iaupr

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ