Внутрішньосімейне усиновлення дитини одним із подружжя:
практичний алгоритм для адвоката
Сам термін «внутрішньосімейне усиновлення» є радше професійним і практичним. Законодавство використовує точніше формулювання — усиновлення одним із подружжя дитини другого з подружжя.
Для усиновлення дитини одним із подружжя передбачено спрощений адміністративний порядок. Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 905 від 8 жовтня 2008 року, передбачає кілька важливих особливостей:
· дитина не повинна перебувати на обліку дітей, які можуть бути усиновлені
· заявника не ставлять на облік кандидатів в усиновлювачі
· документи подають безпосередньо до служби у справах дітей за місцем проживання дитини
· служба проводить відповідну перевірку, обстежує умови проживання, з’ясовує позицію дитини та готує висновок щодо доцільності усиновлення протягом 10 робочих днів
Але тут є момент, який варто одразу пояснювати клієнту: спрощений адміністративний етап не означає спрощеного розгляду справи судом.
Суд не зобов’язаний автоматично погодитися з позитивним висновком органу опіки та піклування. Він самостійно оцінює обставини справи, мотиви усиновлення, стосунки в сім’ї, ставлення дитини до заявника та можливі наслідки такого рішення.
Добре це видно на прикладі справи № 686/20668/25. Ярмолинецький районний суд Хмельницької області відмовив чоловіку в усиновленні трьох дітей його дружини від попереднього шлюбу. Таку позицію підтримав і Хмельницький апеляційний суд. Формальної заборони бути усиновлювачем у чоловіка не було. Однак суди звернули увагу на інші обставини. Заявник тричі притягувався до адміністративної відповідальності за перебування під час проходження військової служби в стані алкогольного сп’яніння та відмову від проходження огляду.
Крім того, під час судового розгляду він не зміг назвати дати народження дітей, яких хотів усиновити. Одна з дітей, своєю чергою, не змогла назвати його ім’я та висловити свою думку щодо усиновлення. Цей кейс дуже добре демонструє, чому підготовка до справи не повинна починатися зі збору довідок, а з розмови із самим заявником.
Перед початком процедури варто перевірити усиновлювача на предмет відповідності вимогам статтей 211, 212 СК України.
Крім формальної перевірки віку та судимостей — потрібно зрозуміти, якими насправді є відносини між заявником і дитиною. Іноді кілька таких запитань дають адвокату про майбутню справу більше інформації, ніж ціла папка документів. Саме ці обставини потім потрібно буде доводити суду.
Перший етап — служба у справах дітей
Заявник особисто звертається до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Для громадянина України, який проживає в Україні, подається пакет документів, передбачений пунктом 91 Порядку № 905.
Після отримання документів служба обстежує житлово-побутові умови сім’ї, спілкується з дитиною з урахуванням її віку та стану здоров’я і готує висновок щодо доцільності усиновлення та його відповідності інтересам дитини.
Згода біологічних батьків: одне з найчастіших проблемних питань
Для усиновлення потрібна вільна та безумовна згода батьків дитини. Вона надається письмово та засвідчується нотаріально. При цьому батько або мати можуть відкликати свою згоду до моменту набрання рішенням суду законної сили. Коли дитину усиновлює чоловік або дружина одного з батьків, згода того з подружжя, чия дитина усиновлюється, повинна чітко підтверджувати волю на усиновлення саме цією особою.
А далі виникає питання другого біологічного батька. І тут іноді клієнти роблять помилковий висновок: якщо батько багато років не бачить дитину, не телефонує, має борг по аліментах або перебуває у конфлікті з матір’ю, його згода начебто вже не потрібна. Це не так. Сам по собі борг з аліментів, відсутність спілкування або складні відносини між батьками не скасовують необхідності отримати згоду. Має бути конкретна передбачена законом підстава.
Усиновити дитину без згоди другого з батьків можна, якщо батько або мати: невідомі; визнані безвісно відсутніми; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється; або якщо відомості про батька були внесені до актового запису відповідно до статті 135 СК України.
Звернення до суду
Справи про усиновлення розглядаються місцевими загальними судами в порядку окремого провадження. Заява подається за місцем проживання дитини.
Відповідно до статті 223 СК України заявник повинен подати її особисто. Подання заяви про усиновлення через представника не допускається. Це, звичайно, не означає, що адвокат не бере участі у справі. Адвокат може підготувати заяву, сформувати доказову базу та представляти інтереси заявника під час судового розгляду.
У заяві необхідно зазначити відомості про заявника та дитину, стан її здоров’я, обставини та мотиви усиновлення. І тут я б особливо уважно ставилася до прохальної частини.
Якщо заявник хоче бути записаним батьком або матір’ю дитини, змінити її прізвище, ім’я, по батькові— це необхідно правильно сформулювати. Так само варто врахувати питання збереження правового зв’язку дитини з тим із батьків, хто перебуває у шлюбі із заявником. Нечітка прохальна частина може створити проблеми вже після отримання позитивного рішення, коли необхідно буде вносити зміни до актового запису про народження.
Що змінилося у розгляді справ про усиновлення у 2026 році
5 серпня 2026 року набрав чинності Закон № 2541-IX від 30 серпня 2022 року, який змінив порядок судового розгляду справ про усиновлення. Одна з найбільш помітних змін — такі справи більше не розглядаються у складі одного судді та двох присяжних. Вимогу щодо присяжних виключено, тому справа розглядається суддею одноособово.
Після відкриття провадження суд має підготувати справу до розгляду не пізніше ніж протягом п’яти днів та постановити відповідну ухвалу.Підготовче засідання у справах про усиновлення не проводиться.Суд також визначає коло учасників, необхідних для правильного розгляду справи.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та прокурор можуть бути залучені до справи для подання висновків у межах своїх повноважень. При цьому участь прокурора у справах про усиновлення стала обов’язковою.
Що насправді перевіряє суд
Стаття 224 СК України визначає цілу сукупність обставин, які має враховувати суд.
Це і стан здоров’я заявника, і його матеріальне становище, і сімейний стан, і житлові умови.Але я б не зводила підготовку справи лише до довідки про зарплату та документа на квартиру.
Суд оцінює набагато більше. Як заявник ставиться до виховання дитини. Чому він хоче її усиновити. Скільки часу фактично піклується про неї. Які між ними стосунки. Як дитина ставиться до заявника. Що зміниться в її житті після усиновлення. Окрема увага приділяється мотиву усиновлення.
У суддів все частіше виникають питання щодо підстав, коли усиновлення потенційно створює для заявника певні публічно-правові наслідки, зокрема пов’язані з мобілізацією. Сам по собі можливий правовий наслідок ще не означає, що усиновлення є фіктивним. Але якщо таке питання може виникнути, краще не робити вигляд, що його не існує.
Завдання заявника і його адвоката — показати суду реальну історію сімейних відносин. Чим більше в справі конкретних фактів, тим менше простору для припущень щодо справжньої мети усиновлення.
Цікавим у цьому контексті є рішення Європейського суду з прав людини у справі Söderbäck v. Sweden. Справа стосувалася усиновлення дитини вітчимом без згоди біологічного батька. ЄСПЛ визнав, що таке усиновлення становить втручання у сімейне життя біологічного батька. Водночас це втручання може бути виправданим, якщо національний суд належним чином зважив інтереси всіх учасників, оцінив фактичну інтенсивність сімейних зв’язків і виходив насамперед з інтересів дитини.
Для мене в цій справі важливий не стільки сам висновок ЄСПЛ, скільки підхід суду. Формального посилання на «найкращі інтереси дитини» недостатньо. Судове рішення повинно показувати, чому саме в конкретній сімейній ситуації усиновлення цим інтересам відповідає.
Що змінюється після усиновлення
Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду. Відповідно до останніх змін апеляційна скарга на рішення суду про усиновлення дитини подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Після усиновлення між усиновлювачем та дитиною виникає повний комплекс прав та обов’язків батьків і дітей. І це ще одна річ, яку важливо пояснювати клієнтам до звернення до суду. Усиновлення не діє лише до моменту, поки триває шлюб. Якщо через рік, п’ять чи десять років подружжя розлучиться, усиновлення автоматично не припиниться. Усиновлювач залишатиметься батьком або матір’ю дитини з усім спектром відповідних прав та обов’язків.
Так само усиновлення не можна просто «скасувати за домовленістю». Його недійсність або скасування можливі лише за рішенням суду та з підстав, визначених законом. Для внутрішньосімейного усиновлення є також спеціальна норма статті 236 СК України: «Усиновлення може бути визнане недійсним, якщо один із подружжя усиновив дитину другого з подружжя, але на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати шлюбні відносини».
Після усиновлення припиняються особисті та майнові права й обов’язки між дитиною та тим із біологічних батьків, щодо якого відбулося усиновлення, а також, за загальним правилом, між дитиною та родичами цього батька або матері. Це стосується також питання сплати аліментів. У справі № 522/5039/21 Верховний Суд звернув увагу, що після усиновлення дитини іншою особою обов’язок біологічного батька щодо її подальшого утримання припиняється. Але заборгованість станом на день усиновлення не списується.
Замість висновку
Усиновлення дитини чоловіком або дружиною одного з її батьків на перший погляд здається однією з найпростіших категорій справ про усиновлення. Сім’я вже фактично існує. Дитина живе разом із матір’ю або батьком та їхнім чоловіком чи дружиною. Вітчим або мачуха бере участь у вихованні, утриманні дитини, часто дитина вже сприймає цю людину як свого батька або матір.
Тому у клієнтів нерідко виникає цілком логічне запитання: якщо ми давно живемо однією сім’єю, що тут складного?
Насправді сама наявність сімейних відносин ще не означає, що усиновлення буде автоматичним. Це повноцінна судова процедура, результат якої матиме для дитини та дорослих серйозні й фактично незворотні правові наслідки.
Саме тому перед початком такої справи адвокату важливо перевірити не лише документи, а й те, що стоїть за ними: реальні стосунки заявника з дитиною, позицію самої дитини, права другого з біологічних батьків та мотиви усиновлення.