Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Розвиток практики ВАКС та АП ВАКС», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Дмитро Михайленко детально розповів про визначення розміру застави у практиці ВАКС.

Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують Суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави:

(1) обставини кримінального правопорушення;

(2) особливий характер справи;

(3) майновий стан підозрюваного;

(4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб;

(5) масштаб його фінансових операцій;

(6) даних про особу підозрюваного;

(7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК;

(8) «професійне середовище» підозрюваного;

(9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин;

(10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов’язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув’язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне (Ухвали АП ВАКС від 22.10.2019 по справі № 760/25235/19; від 07.11.2019 по справі № 991/908/19; від 24.02.2020 по справі № 991/981/20; від 30.01.2020 по справі № 991/425/20).

Відповідаючи на питання, який запобіжний захід є більш суворим: застава 100 млн грн чи тримання під вартою з альтернативою застави 90 млн грн; домашній арешт чи застава, яка визначена як альтернатива до тримання під вартою, лектор запропонував учасникам до ознайомлення Ухвалу АП ВАКС від 07.11.2019 по справі № 991/908/19, в якій Суд зауважив, що встановлений законом обов’язок слідчого судді, суду визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою. Інші запобіжні заходи (в тому числі домашній арешт) в цьому випадку не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження на тому ж рівні що й тримання під вартою. Виходячи з норм, що містяться в ч. 10 ст. 182, п. 3 ч. 4 ст. 183, ч. 2 ст. 179 КПК, законодавцем передбачена презумпція поступового збільшення суворості запобіжного заходу стосовно підозрюваного у разі порушенням ним умов раніше застосованого запобіжного заходу.

Суддя також звернув увагу на такі питання:

Обсяг ризиків при продовженні запобіжного заходу

Якщо сторона обвинувачення в обґрунтування застосування запобіжного заходу посилається на ризик знищення/спотворення речей та документів [які планує здобути під час досудового розслідування] і суд встановлює цей ризик, то подальше обґрунтування продовження існування цього ризику не може бути обумовлено бездіяльністю сторони обвинувачення у виді невжиття заходів щодо отримання певних речей і документів. У такому випадку сторона обвинувачення в ході здійснення подальшого розслідування в першу чергу має вжити заходи на усунення цього ризику шляхом отримання відповідних речей і документів. Якщо такі заходи сторона обвинувачення не вжила протягом розумного строку (в межах застосованого до підозрюваного запобіжного заходу) без поважних на те причин, то цей ризик не можна вважати актуальним та наявним у кримінальному провадженні (Ухвали АП ВАКС від 27.03.2023 по справі № 991/1824/23 + від 15.05.2023 по справі № 991/3711/23).

Приховані активи

Стандарт доказування стороною обвинувачення відповідного майнового стану підозрюваної особи з перебігом ефективного досудового розслідування має зростати, особливо у разі, якщо: (1) встановлення попереднього розміру застави базувалось серед іншого на припущенні про можливість володіння нею значними активами на підставі непрямих доказів [в обставинах цієї справи – активами, які імовірно перебували в розпорядженні організованої злочинної групи з огляду на зміст матеріалів «чорної бухгалтерії»]

(2) стороною обвинувачення не надано доказів, які б спростовували твердження сторони захисту про відсутність зв’язку з іншими членами організованої групи протягом тривалого часу до повідомлення про підозру

(3) факту тривалого невнесення застави в раніше визначеному розмірі (Ухвала АП ВАКС від 15.05.2023 по справі № 991/3711/23).

Зменшення розміру застави

З плином часу у зв’язку зі зміною обставин, що враховувались при визначенні первинного розміру застави, та тривалим невнесенням застави, визначеної ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, розмір застави може підлягати зміні (Ухвала АП ВАКС від 02.06.2020 по справі № 991/3685/20).

Розмір застави не може перевищувати обґрунтований у клопотанні прокурором її розмір

Слідчий суддя при виконанні обов’язку, передбаченого ч. 3 ст. 183 КПК, не може встановити розмір застави більш обтяжливий, ніж той, про який просить прокурор, в тому числі у випадку відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і обранні більш м’якого запобіжного заходу у вигляді застави (Ухвали АП ВАКС від 07.11.2019 по справі № 991/908/19, від 01.11.2022 по справі № 991/4791/22).

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/4aa63f49

Тематичний матеріал на сторінці Advokat Post: https://is.gd/xI5gvh

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ