Лектор докладно проаналізував разом з учасниками проблеми кримінальної відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги (ст. 201 -2 КК), а саме:

1. Загальна характеристика складу злочину, передбаченого ст. 201-2 КК.

2. Проблеми кримінально-правової кваліфікації ввезення в Україну товарів під виглядом гуманітарної допомоги.

3. Незаконне використання гуманітарної допомоги & кримінальні правопорушення проти власності: проблеми співвідношення.

4. «Значний розмір» як ознака складу злочину, передбаченого ст. 201-2 КК: значення для кримінально-правової кваліфікації.

5. Проблеми караності злочину, передбаченого ст. 201-2 КК.

У рамках характеристики кримінальної відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги  акцентовано на наступному:

1. Загальна характеристика складу злочину (ст. 201-2 КК)

Елементи складу:

1.            Предмет:

●             гуманітарна допомога;

●             благодійні пожертви;

●             безоплатна допомога.

2.            Об’єктивна сторона:

●             продаж гуманітарної допомоги;

●             використання благодійних пожертв;

●             укладання правочинів щодо такого майна;

●             продаж = оплатна передача майна;

●             використання = вилучення корисних властивостей;

●             правочин = дія щодо цивільних прав і обов’язків.

3.            Суб’єкт:

●             у законі прямо не визначений (дискусійний — загальний чи спеціальний);

●             de lege ferenda — особа, якій майно ввірене для передачі (волонтери, працівники БФ тощо).

4.            Суб’єктивна сторона:

●             обов’язкова мета отримання прибутку.

Важливі особливості:

●             ознака «значний розмір» характеризує предмет, а не наслідки;

●             злочин може вчинятись не лише під час воєнного стану (всупереч початковій ідеї закону).

Судова практика:

●             продаж неіснуючої гуманітарної допомоги — шахрайство: вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.07.2022 (справа № 484/1695/22);

●             викрадення гуманітарної допомоги волонтером — крадіжка: вирок Залізничного районного суду м. Львова від 30.06.2022 (справа № 462/2914/22).

2. Проблеми кваліфікації ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги

Суть проблеми:

●             масове використання «гуманітарного статусу» для безмитного ввезення (особливо авто);

●             71% справ — «автомобільні схеми».

Ключова проблема: чи є такі товари гуманітарною допомогою?

●             формально — так (є декларація),

●             по суті — ні, бо відсутні ознаки: адресність, цільовість, безоплатність.

Помилка практики:

●             суди часто механічно визнають товар гуманітарним лише через декларацію.

Судова практика:

●             вирок Київського районного суду м. Полтави від 17.07.2025 (справа № 552/1832/23);

●             вирок Фортечного районного суду м. Кропивницького від 09.10.2025 (справа № 404/6789/23).

Правильний підхід:

Кваліфікація за:

●             ст. 222 КК — отримання податкових пільг через обман;

●             ст. 212 КК — ухилення від сплати податків;

●             ст. 201-4 КК — контрабанда підакцизних товарів.

Судова практика правильної кваліфікації:

●             вирок Білоцерківського міськрайонного суду (30.01.2024, справа № 357/14646/23);

●             вирок Галицького районного суду м. Львова (13.09.2024, справа № 461/6411/24);

●             вирок Мостиського районного суду Львівської області (22.10.2025, справа № 448/520/25).

3. Незаконне використання гуманітарної допомоги vs злочини проти власності

Три основні типи діянь:

1.            Фіктивне оформлення як гуманітарної допомоги — 71%

2.            Продаж справжньої гуманітарної допомоги — 16%

3.            Заволодіння допомогою — 13%

Проблема розмежування:

Позиція В. Киричка:

●             продаж ≠ розтрата;

●             якщо спочатку привласнення — ст. 191 КК.

Позиція лектора:

●             ст. 201-2 КК — спеціальна норма;

●             тому продаж гуманітарної допомоги — саме ст. 201-2 КК.

Інша проблема:

●             «псевдоблагодійні збори»: збір коштів і їх привласнення  — це НЕ гуманітарна допомога, а шахрайство (ст. 190 КК).

Судова практика:

●             вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська (27.12.2022, справа № 202/8980/22) — замах на продаж гуманітарної допомоги;

●             вирок Ямпільського районного суду Сумської області (02.11.2023, справа № 590/1173/23) — продаж благодійних товарів.

4. «Значний розмір» як ознака складу

●             мінімум: 350 НМДГ.

Юридичне значення:

●             це обов’язкова ознака предмета;

●             без неї – немає складу ст. 201-2 КК.

Дискусійні питання:

1. Чи потрібен для ч.2–3?

●             позиція: так, усі склади мають включати цей показник.

2. Якщо < 350 НМДГ:

●             підхід 1 — ст. 191 КК

●             підхід 2 — взагалі відсутній склад злочину

Таким чином, «значний розмір» — ключова межа криміналізації.

5. Проблеми караності

Основна тенденція:

Переважає звільнення з випробуванням:

●             68% — умовні вироки;

●             32% — реальне покарання.

Інша статистика:

●             до 85% — звільнення від відбування покарання.

Проблеми:

1.            Надмірна м’якість покарань

2.            Невідповідність суспільній небезпеці

3.            Однакове ставлення до різних за суттю діянь:

●             «автомобільні схеми»;

●             класичні розкрадання.

Судова практика:

●             вирок Вітовського районного суду Миколаївської області (05.08.2025, справа № 477/2571/24) — значні суми, але м’який підхід.

Першоджерело https://tinyurl.com/rdjk8c9f