Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини, а саме:

• 1. Способи встановити порядок участі у вихованні дитини: договір, орган опіки та піклування, суд.
• 2. Відмінність «визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини через встановлення графіку» від «усунення перешкод у вихованні дитини».
• 3. Особи, які можуть звернутись до суду з позовом про встановлення порядку участі у вихованні дитини.
• 4. Процесуальні питання у справах про визначення порядку участі у вихованні: забезпечення позову, участь органів опіки та піклування, зміна порядку участі у вихованні дитини.
• 5. Судова практика про особливості визначення способів участі у вихованні дитини, яка перебуває за кордоном.

У рамках характеристики способів участі одного з батьків у вихованні дитини акцентовано на наступному:

1. Способи встановити порядок участі у вихованні дитини: договір, орган опіки та піклування, суд

Сімейний кодекс України визначає способи встановлення порядку участі у вихованні дитини такі, як:

1. Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини 4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
2. Стаття 158. Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї 1. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
3. Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї 2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

2. Відмінність «визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини через встановлення графіку» від «усунення перешкод у вихованні дитини»

Конструкція статті 159 СК України свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні (пункт 50 постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 742/1716/23 (провадження № 61-17035сво23), та постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 вересня 2024 року у справі № 932/665/20).

Усунення перешкод є окремим способом захисту права, та відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною не дорівнює відсутності спору у відносинах про визначення участі у вихованні дитини.

Судова практика:

• У постанові від 17 січня 2024 року справа № 711/2287/21 (провадження № 61-8054св23) Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив наступне: «Переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що, відмовляючи батькові у встановленні способу участі у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_7, суди порушили принцип рівності прав батьків у реалізації їх права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні та як наслідок дійшли помилкового висновку про відсутність між батьками відповідного спору. Установивши, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють позивача за зустрічним позовом можливості спілкуватися з дочкою ОСОБА_7, тобто між батьками існує спір з цього приводу, врахувавши право та бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні з нею, недосягнення між батьками згоди щодо порядку участі у вихованні дитини, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку про доцільність встановити ОСОБА_2 конкретний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_7.»

• У постанови Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначає наступне: «апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю та відсутності підстав для визначення порядку участі баби у спілкуванні та у вихованні внука. Апеляційний суд не вирішив заявлений у справі спір з урахуванням вказаних вище норм права, порушив принцип правової визначеності, оскільки не визначив способи участі позивача у вихованні внука (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Всупереч усталеній практиці ЄСПЛ, вимог статей 89, 367, 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції спір по суті не вирішив, не дослідив належним чином зібрані докази та не спростував переконливих аргументів позивача про наявність правових підстав для встановлення способу спілкування баби з внуком, свої процесуальні функції у забезпеченні змагального цивільного процесу не виконав.»

3. Особи, які можуть звернутись до суду з позовом про встановлення порядку участі у вихованні дитини

Відповідно до судової практики будь-хто із батьків може звернутися до органу опіки та піклування для визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї (постанова Верховного Суду від 1 квітня 2020 року у справі № 165/2839/17 (провадження № 61-6769св19)).

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначено, що суд порушив принцип правової визначеності, оскільки не визначив способи участі позивача у вихованні внука (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

4. Процесуальні питання у справах про визначення порядку участі у вихованні: забезпечення позову, участь органів опіки та піклування, зміна порядку участі у вихованні дитини

Звернення особи до суду з позовом, однією з вимог якого є визначення способу та порядку участі у вихованні дитини шляхом встановлення відповідного графіка, а також із заявою про забезпечення позову щодо побачень та спілкувань (контактів) із дитиною, тотожні між собою, а тому вжиття заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами не допускається (постанова Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 752/21544/18 (провадження № 61-2862св19)).

Зобов’язання відповідача передавати малолітнього сина позивачеві для спілкування поза межами їх місця проживання в зазначені позивачем години та дні, суд першої інстанції фактично частково вирішив позовні вимоги. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити (постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 по справі № 466/3327/15-ц).

Постанова ВС від 05.12.2023 по справі № 490/2077/23: З метою запобігання втраті емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршенню психоемоційного зв`язку між ними на період розгляду справи в суді, який може бути тривалим, забезпечення позову відповідає нормам процесуального права.

Зокрема, у справі позивач звернувся із заявою про зміну предмета позову� визначивши місце проживання дитини разом з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання. Враховуючи викладене, перевіривши зміст позовних вимог, встановивши наявність обставин, які позбавляють позивача можливості спілкуватися з малолітнім сином, з урахуванням права батька на особисте спілкування з дитиною та відсутності обставин, які обмежують право на таке спілкування, суд першої інстанції, правильно застосувавши норми процесуального права, з урахуванням практики ЄСПЛ та Верховного Суду у подібних правовідносинах, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 у період з 11:00 год кожної другої суботи місяця до 16:00 год неділі, з можливістю ночівлі дитини з батьком.

Практика ЄСПЛ:

Як зазначав Європейський суд з прав людини, національні органи влади зобов`язані максимально сприяти спілкуванню дитини з тим з батьків, з яким дитина не проживає, при цьому мають бути враховані інтереси, а також права та свободи усіх зацікавлених осіб, із наданням першочергової важливості основним інтересам дитини та її правам. Зволікання у цьому, з урахуванням обставин справи, може мати непоправні наслідки для відносин дитини з тим із батьків, хто не проживає з нею (§ 79-80 рішення ЄСПЛ Mamchurv. Ukraine (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року).

У рішенні від 04.09.2018 року у справі Сristian Сatalin Ungureanu v. Romania, заява № 6221/14 ЄСПЛ зазначив, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі, з встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися із сином протягом трьох років і п`яти місяців, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції щодо права на повагу до його приватного i сiмейного життя, а тому допустимим є встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті (§33-34).

Висновок органу опіки та піклування:

Висновок органу опіки та піклування є одним із доказів у справі і сама собою його відсутність не може бути безумовною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог та вирішення справи по суті. “Суд не може відмовити у винесенні рішення у справі чи зупинити провадження у справі через відсутність такого висновку (постанова ОП КЦС ВС від 11.12.2023 у справі № 523/19706/19).

Якщо висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо орган опіки відмовиться надати висновок, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору.

Протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступі до правосуддя. Зазначений підхід має загальний характер і є цілком справедливим для випадків, коли висновок неможливо отримати у зв’язку із:

• перебуванням дитини за межами країни;
• перебуванням дитини на непідконтрольній території;
• неможливістю встановити місце перебування дитини;
• тощо.

5. Судова практика про особливості визначення способів участі у вихованні дитини, яка перебуває за кордоном

• Постанова ВС від 12 березня 2025 року у справі № 487/2960/23 (провадження № 61-8756св24):

При визначенні способів участі батька у вихованні дитини, яка перебуває за кордоном, суд може відстрочити виконання рішення в частині особистих зустрічей до закінчення воєнного стану, передбачивши спілкування в режимі відеозв’язку.

КЦС ВС погодився з висновками судів, зазначивши, що тимчасовий виїзд дитини за кордон не повинен використовуватися як спосіб обмеження прав батька на спілкування з дитиною. Разом із цим апеляційний суд обґрунтовано відстрочив виконання рішення щодо зустрічей батька з дитиною в Україні до завершення воєнного стану, запропонувавши натомість щоденне спілкування через відеозв’язок, що з огляду на обставини, які склалися в країні, відповідає найкращим інтересам дитини.

• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.04.2025 по справі № 754/8151/23:

ОСОБА_1 заявив вимоги про встановлення способів його участі у вихованні малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в яких викладені права батька під час виховання доньок, а також про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, які наразі проживають з матір`ю за кордоном. У зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 посилалась на те, що на цей час вона з дітьми проживає в Чорногорії, просила визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дітьми як на час перебування дітей за кордоном, так і на час перебування дітей на території України. Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про визначення спілкування батька ОСОБА_1 із малолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на час їх перебування за кордоном саме у такий спосіб, оскільки той із батьків, хто залишився в Україні, не повинен втратити зв`язок із дітьми через фактичну відсутність можливості бачитися з ними. Спосіб: на час перебування дітей за кордоном: щовівторка та щочетверга будь-якими засобами зв`язку за наступним графіком…; Визначено способи та порядок участі у спілкуванні та вихованні дітей за наступним графіком побачень:- на час перебування дітей за кордоном; – на час перебування дітей на території України.

Першоджерело - https://tinyurl.com/594y8epp