Про особливості працевлаштування внутрішньо переміщених осіб розповів під час круглого столу адвокат Ярослав Мельник

У Національній асоціації адвокатів України за ініціативою Комітету НААУ з питань трудового права відбувся круглий стіл на тему: «Трудові права та гарантії внутрішньо переміщених осіб: поради для адвокатів».

Про інститут працевлаштування ВПО розповів адвокат, член Ради Комітету Ярослав Мельник, акцентувавши увагу на тому, що правовідносини з працевлаштування є особливими правовідносинами, які зумовлені суспільними відносинами трьох типів:

• між ВПО та роботодавцем;

• між роботодавцем та органом із працевлаштування (центри зайнятості);

• між Центром зайнятості та ВПО.

При цьому доповідач підкреслив, що робота адвоката у процесі надання правової допомоги повинна фокусуватися на дотриманні та виконанні прав та обов’язків (повноважень) при працевлаштуванні.

Працевлаштування є особливим інститутом, який включає низку правових, економічних і соціальних заходів з організації та пошуку роботи. Тобто, ці відносини є дотрудовими, спрямованими на виникнення трудового договору в майбутньому.

Серед іншого, адвокат зазначив, що для ВПО важливим кроком є отримання довідки ВПО, а для роботодавця, який влаштував ВПО – наявність права на компенсацію, а також процедури, які пов’язані з належним оформленням документів для її отримання.

Ярослав Мельник підкреслив, що основне навантаження в напрямі роботи з ВПО та пошуків оптимального вирішення цієї актуальної проблеми припадає на центри зайнятості. Звернення внутрішньо переміщених осіб до центру зайнятості з питань пошуку роботи, обумовлюється тим, що фахівці центрів зайнятості мають під час індивідуальної бесіди інформувати про послуги, які надає служба зайнятості, з’ясовувати потреби клієнта щодо майбутнього місця роботи, пропонувати скласти резюме та відвідати заходи, які допоможуть визначити можливості працевлаштування людини, інформувати про актуальні вакансії.

На основі отриманих результатів розробляється індивідуальний план працевлаштування. Цей план є спільною програмою дій фахівця центру зайнятості та безробітного, спрямованих на пошук підходящої роботи або здійснення іншого виду зайнятості, у тому числі тимчасової. Індивідуальний план працевлаштування підлягає коригуванню у разі зміни обставин, які впливають на можливості інтеграції людини до ринку праці.

Адвокат зазначив, що в Україні створена єдина база вакансій, яка містить пропозиції про роботу, як від державної служби зайнятості, так і з найбільших сайтів із працевлаштування. Оновлення інформації про вакантні робочі місця відбувається в режимі реального часу, це дозволяє роботодавцю швидко знайти працівника, а шукачу роботи – нове робоче місце.

Серед типових проблем, з якими стикаються клієнти приймалень УГСПЛ у пошуках роботи на новому місці проживання виокремлено такі:

• відсутні вакансії за спеціальністю та рівнем освіти;

• на наявні робочі місця пропонують дуже низьку заробітну плату;

• небажання роботодавця наймати на роботу ВПО;

• недостатньо професійних навичок та досвіду роботи для працевлаштування;

• проблеми з оформленням на роботу через брак документів, в тому числі – нерозірвані трудові відносини з попереднім роботодавцем.

Ярослав Мельник сфокусував детальну увагу на питанні компенсації виплат на працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану. Так, право на компенсацію витрат мають роботодавці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб (зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування) внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством.

Компенсація витрат надається роботодавцю, крім роботодавців, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом. Не мають право на компенсацію роботодавці, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Умови призначення компенсації:

• роботодавець перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

• розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством;

• подання в установленому законодавством порядку податкової квартальної звітності або податкової річної звітності за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації витрат.

Компенсація витрат надається у розмірі 6700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.

Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати 2-х місяців з дня працевлаштування особи.

Фінансування компенсації витрат здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначені цілі в бюджеті Фонду, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Роботодавець зобов’язаний звернутись за призначенням допомоги не раніше, ніж через 5-ть календарних днів після працевлаштування внутрішньо переміщеної особи.

Детальніше про круглий стіл «Трудові права та гарантії внутрішньо переміщених осіб: поради для адвокатів» за посиланням: https://tinyurl.com/44ccfujx