Завершився другий місяць російсько-української війни, і, здавалося б, питань із застосуванням форс-мажорних обставин вже ні в кого не виникає. Але, як виявилося, не зовсім.
Бізнес на деокупованих територіях та тих, де бойові дії не відбувалися, вже більш-менш почав виходити з шокового стану та намагається повернутися до господарської діяльності. Повернулися до укладених у мирний час договорів та почали визначати, хто, кому і що винен.
Практикуючи у сфері нерухомості, інвестицій та IT, зіткнувся з тим, що уявлення про наслідки настання форс-мажорних обставин дещо різняться.
Отже, розберімося, що таке форс-мажор, коли він застосовується та які наслідки він несе для сторін договору.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. До таких обставин, у тому числі, належать загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, вторгнення, блокада, введення комендантської години тощо (частина друга ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за цих умов здійснення господарської діяльності.
Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).
Законодавець нам дає загальні уявлення про те, які обставини визнаються форс-мажорними, визначає орган, який компетентний надавати підтвердження наявності таких обставин та наслідки їх настання.
Більш детальний спосіб застосування наявних форс-мажорних обставин та їх наслідки, зазвичай, сторони визначають у договорі.
Що можна прочитати в розділі договору «форс-мажорні обставини»?
- Можливість правильного тлумачення наявності форс-мажорних обставин. Тобто сторони визначили, в якому випадку саме для їх правовідносин виникають такі обставини. Багато юристів виписували в договорах, за яких умов вважається наявність форс-мажору та якими доказами зобов’язана сторона їх повинна підтвердити. Якщо ці умови в них відсутні, то під час врегулювання спірних моментів залишається розраховувати на здоровий глузд.
- Яким чином та в які строки сторона, що зазнала форс-мажорних обставин, зобов’язана повідомити іншу сторону про їх настання та наслідки такого неповідомлення.
- Які наслідки для сторін конкретних правовідносин несе наявність форс-мажору. Не всі бізнеси однакові, отже, і наслідки різні. Це може бути ненарахування штрафних санкцій за несплату в установлені строки платежів; припинення зобов’язань (автоматичне розірвання договору, адже він стає нецікавим для сторін); перенесення виконання зобов’язань на час після припинення цих обставин тощо.
Наслідки наявності форс-мажорних обставин
Законодавець у згадуваних статтях зазначає, що наявність форс-мажорних обставин, на які посилається зобов’язальна сторона договору, надає їй право вимагати незастосування щодо неї передбачуваної законом або договором відповідальності. За загальним правилом, якщо інше не передбачено договором, сторона повинна виконати основне зобов’язання, як тільки в неї з’явиться така можливість. Для цього зобов’язальна сторона, яка посилається на такі обставини, повинна попередити управнену сторону про них і довести наявність причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати нею зобов’язання.
На прикладах
- Наявність бойових дій на певній території, де знаходиться приміщення, що орендується, може визнаватися як форс-мажор. Але цей факт орендодавцю ще потрібно довести, адже він може заперечувати наявність прямого зв’язку між бойовими діями та неможливістю сплачувати орендарем орендну плату. Потрібно пам’ятати, що наявність форс-мажору лише здвигає обов’язок платити орендну плату, а не звільняє від її сплати.
Зауважу, що наявність бойових дій недалеко від об'єкта оренди та відсутність явного причинно-наслідкового зв’язку між цими діями та неможливістю повноцінно експлуатувати приміщення не звільняє від обов’язку вчасно сплачувати орендну плату і тягне за собою передбачувану відповідальність та можливий розрив договору.
- До явного прикладу впливу форс-мажорної обставини на виконання договірних відносин є мобілізація спеціаліста, який уклав договір надання послуг з певною компанією. Доказом про настання такої обставини може слугувати копія довідки про призов військовозобов’язаного, військовий квиток з відповідними відмітками тощо.
- Неможливість транспортною компанією доставити вантаж до місця призначення у зв’язку з тим, що водій пішов в тероборону і залишив вантажівку в невідомому місці – точно не є форс-мажорною обставиною і така компанія повинна відповідати за порушення власних зобов’язань.
У будь-якому випадку тягар доказування впливу форс-мажорних обставин на виконання договірних зобов’язань покладається на сторону, яка про неї заявляє. Управнена сторона зі свого боку має право заперечувати наявність таких обставин і вимагати виконання зобов’язання у визначений у договорі строк.
Рекомендації
Для визначення того, чи належить наявність воєнного вторгнення РФ на територію України до форс-мажорних обставин у конкретних господарських правовідносинах, рекомендую таке:
1) уважно прочитати в договорі розділ про форс-мажор, якщо такий є, і визначити порядок та наслідки його застосування;
2) визначити, спираючись на докази, чи вплинули військові дії на неможливість виконання зобов’язальною стороною своїх обов’язків за договором;
3) звернути увагу на те, чи не спливли строки повідомлення про наявність форс-мажорних обставин;
4) визначити орієнтовний термін, коли зобов’язальна сторона зможе виконати свої зобов’язання;
5) у разі якщо форс-мажорні обставини підтверджені, спільно вирішити, яким чином діяти для збереження партнерських відносин і взаємоповаги.