Порядок звільнення у зв’язку із скороченням посади або штату: адвокат Ганна Лисенко
Ганна Лисенко, адвокат, член Комітету з питань трудового права НААУ, партнер АО «Адвокатська сім’я Лисенко», експерт з трудового, податкового та господарського права, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ
Лисенко Ганна
28.12.2023

Порядок звільнення у зв’язку із скороченням посади або штату: адвокат Ганна Лисенко

Під час вебінару «Звільнення: поради адвокатів та судова практика», який відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Ганна Лисенко, адвокат, член Комітету з питань трудового права НААУ, партнер АО «Адвокатська сім’я Лисенко», експерт з трудового, податкового та господарського права, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, детально розповіла про порядок звільнення у зв’язку із скороченням посади або штату.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачена можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку змін в організації виробництва і праці. Під змінами в організації виробництва і праці в п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, зокрема, мається на увазі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

  • Що перевіряють суди при скороченні?
  • Чи була реорганізація виробництва та праці;
  • Чи було скорочення чисельності або штату працівників;
  • Чи додержано роботодавцем порядок вивільнення;
  • Чи враховувалось переважне право на залишення на роботі;
  • Докази відмови працівника від переведення на іншу роботу або відсутність вакантних посад;
  • Чи попереджували його за два місяці про наступне вивільнення.

Алгоритм дій роботодавця при звільненні у зв’язку із скороченням включає наступні кроки:

  • Видати наказ про зміни в організації виробництва і праці;
  • Затвердити новий штатний розпис;
  • Видати наказ про скорочення чисельності або штату працівників;
  • Повідомити профспілку:
  • письмово у добровільній формі;
  • за 3 місяці до звільнень працівників.

У період воєнного стану ст. 43 КЗпП України не застосовується, однак бажано дотримуватися цього пункту.

Визначити осіб, які мають переважне право на залишення на посаді:

  • у виді доповідної записки, протоколу або наказу;
  • потрібно скласти порівняльну таблицю.

Попередити працівників про звільнення:

  • за 2 місяці до звільнення;
  • вказати причину – у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності та штату працівників;
  • запропонувати вакантні посади;
  • зазначити дату звільнення, підпис працівника.

Отримати рішення профспілки про згоду на звільнення. Приймається протягом 15 днів, протягом 3 днів повідомляється роботодавцю.

Повідомити територіальний відділ державної служби зайнятості про масове вивільнення;

Видати наказ про звільнення у зв’язку зі скороченням на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.

Як зазначає лектор, переважне права на залишення на роботі спочатку визначається за кваліфікацією та продуктивністю, а саме:

  • освіта;
  • підвищення кваліфікації;
  • наявність заохочень за успіхи в роботі;
  • відсутність дисциплінарних стягнень;
  • виконання значно більшого обсягу робіт порівняно з іншими працівниками, які займають таку ж посаду чи виконують таку ж роботу;
  • накази про преміювання за високі показники в роботі тощо.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі:

1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на цьому підприємстві;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

6) авторам винаходів, корисних моделей;

7) працівникам, як дістали на підприємстві трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

В огляді судової практики Ганна Лисенко запропонувала до ознайомлення наступні правові позиції Верховного Суду:

Постанова ВС від 24 липня 2020 року у справі № 816/654/17

Сама лише трансформація одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший без скорочення штату не є підставою для звільнення.

Постанова ВС від 18 серпня 2021 року у справі № 659/51/20

Роботодавець зобов’язаний запропонувати всі вакантні посади (інша робота), які з’явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

Постанова ВС від 20 травня 2020 року у справі № 757/48138/17-ц

У першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію та продуктивність праці. Продуктивність праці та кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але у кінцевому підсумку. І лише при відсутності різниці у кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другій статті 42 КЗпП України.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://tinyurl.com/3rj8xu64

Цікаві публікації лектора:

Стягнення з директора виплаченого вимушеного прогулу: огляд практики Верховного Суду. http://tinyurl.com/2tr7dx55

Звільнення за прогул під час повітряних тривог – перша судова практика. http://tinyurl.com/yzuf4yu9

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ