Публікації лектора
Перевірки Держпраці під час воєнного стану: стратегія адвоката від інспекції до суду
Про перевірки Держпраці під час воєнного стану: стратегія адвоката від інспекції до суду розповіла адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, партнер АО «Адвокатська сім’я Лисенко», експерт з трудового, податкового та господарського права Ганна Лисенко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лисенко Ганна
11.08.2026

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками перевірки Держпраці під час воєнного стану, а саме:

1. Актуальні зміни у кадрових перевірках роботодавців під час воєнного стану.
2. Спільні позапланові перевірки ТЦК та СП та Держпраці: правові підстави та ризики для роботодавця.
3. Планові кадрові перевірки: чи існує план та як працює мораторій під час воєнного стану.
4. Позапланові кадрові перевірки: підстави проведення, предмет та межі повноважень інспекторів.
5. Тактика захисту роботодавця під час позапланової перевірки: алгоритм дій адвоката.
6. Оскарження штрафів Держпраці: підстави для позову та стратегія захисту в суді.

У рамках характеристики перевірок Держпраці акцентовано на наступному:

1. Актуальні зміни у кадрових перевірках роботодавців під час воєнного стану

Під час воєнного стану кадрові перевірки проводяться з урахуванням спеціальних обмежень. Держпраці здійснює переважно позапланові перевірки за визначеними законодавством підставами. Предмет перевірок обмежується питаннями:
→оформлення трудових відносин;
→законності припинення трудових договорів;
→дотримання вимог Закону України № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
→вчинення мобінгу.

Особливістю воєнного стану є те, що у разі виконання роботодавцем припису Держпраці у повному обсязі та у встановлений строк штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються.

Судова практика:

➤Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №400/3720/24 – суд підтвердив правомірність проведення позапланової перевірки за умови дотримання вимог Закону №877 та здійснення її виключно в межах предмета перевірки.

2. Спільні позапланові перевірки ТЦК та СП та Держпраці: правові підстави та ризики для роботодавця

Для проведення позапланових кадрових перевірок у період воєнного стану визначено такі підстави:
→загроза правам, життю чи здоров'ю людини;
→заява працівника або профспілки;
→звернення військових адміністрацій;
→невиконання припису Держпраці;
→нещасні випадки та аварії;
→доручення Прем'єр-міністра України.

Основним ризиком для роботодавця є проведення перевірки лише в межах визначеного предмета. Якщо інспектори виходять за ці межі, їхні дії можуть бути оскаржені.

Судова практика:

➤Постанова Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №500/2878/18 – Держпраці незаконно перевірила питання, які не були предметом звернення працівника.

➤Постанова Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №809/799/17 – інспектори вийшли за межі предмета перевірки, визначеного наказом.

3. Планові кадрові перевірки: чи існує план та як працює мораторій під час воєнного стану

Під час воєнного стану діє мораторій на більшість планових заходів державного нагляду, натомість проводяться визначені законом позапланові перевірки.

Для планових перевірок Законом №877 передбачено періодичність:

→високий ступінь ризику – один раз на 2 роки;
→середній – один раз на 3 роки;
→незначний – один раз на 5 років.

Про планову перевірку роботодавець повинен бути письмово повідомлений не пізніше ніж за 10 днів. За відсутності такого повідомлення він має право не допустити інспектора.

4. Позапланові кадрові перевірки: підстави проведення, предмет та межі повноважень інспекторів

Позапланова перевірка проводиться виключно за підставами, визначеними законодавством. Предмет перевірки зазначається у наказі та направленні і визначає коло питань, які можуть перевірятися. Інспектор не має права виходити за межі предмета перевірки.

До початку перевірки повинні бути:

→наказ про проведення перевірки;
→направлення із зазначенням підстав і предмета;
→службове посвідчення інспектора.

Судова практика:

➤Постанова Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №500/2878/18.

➤Постанова Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №809/799/17 – перевищення меж предмета перевірки є порушенням.

➤Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №400/3720/24 – підтверджено законність перевірки, проведеної виключно в межах визначеного предмета.

5. Тактика захисту роботодавця під час позапланової перевірки: алгоритм дій адвоката

Алгоритм захисту включає:

→перевірити службове посвідчення та направлення;
→встановити підстави і предмет перевірки;
→контролювати, щоб інспектор не виходив за межі предмета;
→здійснювати фото-, відео- та аудіофіксацію перевірки;
→залучити адвоката;
→подавати документи лише на підставі письмової вимоги;
→не надавати пояснення понад необхідний обсяг;
→у разі незгоди із результатами перевірки зазначити це в акті та подати письмові зауваження;
→за необхідності оскаржити припис або постанову про накладення штрафу.

Судова практика:

➤Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №400/3720/24 – якщо роботодавець вважає перевірку незаконною, він може реалізувати право на недопуск, передбачене ст. 10 Закону №877.

➤Постанова Верховного Суду від 23.01.2025 у справі №240/32993/23 – відсутність належного повідомлення та недотримання процедури проведення перевірки виключає відповідальність роботодавця за недопуск.

6. Оскарження штрафів Держпраці: підстави для позову та стратегія захисту в суді

Підставами для оскарження можуть бути:

→порушення процедури проведення перевірки;
→вихід інспекторів за межі предмета перевірки;
→недоведеність факту порушення;
→відсутність належних доказів прихованих трудових відносин;
→неправомірність або нечіткість припису;
→порушення порядку повідомлення роботодавця.

Стратегія захисту полягає у:

→оскарженні припису або постанови;
→доведенні процесуальних порушень під час перевірки;
→спростуванні доказів Держпраці щодо наявності трудових відносин;
→доведенні відсутності фактичного використання найманої праці.

Судова практика:

➤Постанова Верховного Суду від 19.03.2025 у справі №240/23781/23 – штраф 400 000 грн скасовано, оскільки Держпраці не довела наявність трудових відносин.

➤Постанова Верховного Суду від 09.04.2026 у справі №260/6521/24 – штраф 1 200 000 грн скасовано через недоведеність прихованих трудових відносин; одного факту виконання роботи недостатньо для притягнення роботодавця до відповідальності.

➤Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі №480/5831/24 – припис Держпраці визнано декларативним, оскільки він не містив чітких вказівок щодо усунення порушень.

➤Постанова Верховного Суду від 29.04.2026 у справі №160/24879/25 – Верховний Суд роз'яснив порядок виконання постанов про накладення штрафів та умови забезпечення позову при їх оскарженні.

Першоджерело https://tinyurl.com/33eswhbt