Лектор докладно проаналізував разом з учасниками конфіденційність та конфлікт інтересів, а саме:
1. Визначення та порівняльний аналіз.
2. Обо’язок дотримання цих принципів, право на поширення, обов’язок та право надання стороннім особам.
3. Гарантії від впливу сторонніх осіб.
4. Практика застосування та практика дисциплінарних стягнень при порушенні цих принципів.
У рамках характеристики конфіденційності та конфлікту інтересів акцентовано на наступному:
1. Визначення та порівняльний аналіз
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах:
· верховенства права
· законності
· незалежності
· конфіденційності
· уникнення конфлікту інтересів
Конфіденційність та уникнення конфлікту інтересів є одними з основних принципів здійснення адвокатської діяльності.
Принцип конфіденційності спрямований на:
1. Забезпечення довірчих відносин між адвокатом та клієнтом;
2. Неможливість розголошення конфіденційної інформації;
3. Неможливість отримання доступу до конфіденційної інформації сторонніх осіб;
4. Забезпечення належного надання адвокатом професійної правничої допомоги.
Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і найважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом.
Збереження конфіденційності інформації:
· є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами, які можуть вимагати її розголошення;
· є обов’язком адвоката щодо клієнта та осіб, яких ця інформація стосується
(ст.10 Правил адвокатської етики).
Визначення адвокатської таємниці (ч.1 ст.22 Закону):
Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, його помічнику, стажисту або працівникам:
· про клієнта;
· питання, з яких клієнт звертався;
· зміст порад, консультацій, роз’яснень;
· складені документи;
· інформація на електронних носіях;
· інші документи та відомості, одержані під час здійснення діяльності.
До адвокатської таємниці належить:
· факт звернення за правовою допомогою;
· зміст комунікацій з клієнтом;
· зміст порад, консультацій, матеріалів;
· інформація, зібрана або підготовлена адвокатом (ст.10 ПАЕ).
Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі (ст.10 ПАЕ).
Конфлікт інтересів:
Згідно зі ст.1 Закону: конфлікт інтересів — суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, що може вплинути на об’єктивність або неупередженість.
Ст.9 ПАЕ уточнює: це суперечність між особистими інтересами адвоката та його обов’язками перед клієнтом.
Види конфлікту інтересів
1. Між клієнтами:
· між існуючими клієнтами;
· між потенційним клієнтом та колишнім клієнтом;
· між особою, від якої отримано конфіденційну інформацію, та новим клієнтом.
Поняття «клієнт» включає:
· потенційного;
· існуючого;
· колишнього;
· юрособу, від якої отримано конфіденційну інформацію.
2. Між клієнтом і адвокатом:
· між адвокатом і потенційним клієнтом;
· між адвокатом і існуючим клієнтом.
Поняття «адвокат» включає:
· помічника, стажиста, працівників;
· адвокатське бюро/об’єднання;
· членів сім’ї та близьких родичів.
Порівняльний аналіз принципів
1. Мета:
· Конфіденційність — збереження адвокатської таємниці.
· Уникнення конфлікту інтересів — забезпечення об’єктивності та неупередженості.
2. Обсяг інформації:
· Конфіденційність поширюється на інформацію, передану клієнтом або отриману адвокатом.
· Конфлікт інтересів поширюється також на інформацію, отриману до набуття статусу адвоката (ст.39 ПАЕ).
3. Факт порушення:
· Для порушення конфіденційності потрібен факт розголошення.
· Для порушення принципу уникнення конфлікту достатня потенційна можливість використання інформації.
4. Можливість недотримання:
· Конфіденційність — достатня письмова згода клієнта.
· Конфлікт інтересів:
- при суперечності клієнт–адвокат — письмова згода клієнта;
- при суперечності клієнт–клієнт — письмова згода всіх клієнтів.
2. Обов’язок дотримання, право на поширення, обов’язок та право надання стороннім особам
Обов’язок зберігати таємницю поширюється на:
· адвоката;
· помічника;
· стажиста;
· працівників;
· особу, право якої припинено або зупинено (ст.22 Закону).
Адвокат зобов’язаний:
· роз’яснити принцип конфіденційності працівникам;
· створити належні умови зберігання документів (ст.10 ПАЕ).
Не є порушенням адвокатської таємниці:
1. Подання інформації відповідно до законодавства про фінмоніторинг.
2. Подання інформації про кінцевого бенефіціара.
3. Надання інформації щодо трасту податковому органу (ст.442 ПКУ).
4. Адвокат не несе відповідальності, якщо діяв у межах закону.
Право на розголошення:
1. За письмовою заявою клієнта.
2. Для захисту своїх прав — у межах необхідного.
3. Якщо клієнт пред’явив вимоги до адвоката.
Заборона укладення договору (ст.28 Закону):
Адвокат зобов’язаний відмовитися від договору, якщо:
· брав участь у справі і підлягає відводу;
· це може призвести до розголошення таємниці;
· є родинні зв’язки із посадовими особами;
· можливий конфлікт інтересів;
· вже надає допомогу особі з протилежними інтересами.
3. Гарантії від впливу сторонніх осіб
Забороняється:
· вимагати надання відомостей, що є адвокатською таємницею;
· допитувати адвоката щодо такої інформації (крім випадку звільнення від таємниці);
· проводити огляд, вилучення документів;
· залучати адвоката до конфіденційного співробітництва;
· проводити слідчі дії без спеціальної процедури.
Гарантії при обшуку:
· Суд зобов’язаний визначити перелік документів.
· Обов’язкова присутність представника ради адвокатів регіону.
· Неявка представника не перешкоджає проведенню дії.
4. Практика застосування та практика дисциплінарних стягнень
Дії адвоката при можливому конфлікті:
1) На стадії прийняття доручення:
· повідомити клієнта;
· відмовитися або отримати письмову згоду.
2) Під час виконання:
· повідомити клієнта;
· отримати письмову згоду або розірвати договір.
3) Після виконання:
· відмовитися від нового договору;
· отримати письмові згоди.
Процесуальні обмеження:
· ЦПК (ст.61, 64),
· КАС (ст.57, 58, 60),
· КПК (ст.46, 47, 78):
Особа не може бути представником, якщо інтереси суперечать або раніше представляла протилежну сторону.
Дисциплінарна відповідальність:
1. Дисциплінарний проступок (ст.33 Закону):
· розголошення адвокатської таємниці;
· невиконання або неналежне виконання професійних обов’язків.
2. Позбавлення права на заняття діяльністю (ст.32 Закону):
· розголошення адвокатської таємниці;
· використання її у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.
Строк притягнення: протягом одного року з дня вчинення проступку (ст.34 Закону).
Першоджерело https://tinyurl.com/cfkw9bd4