Анотація справи: Повноваження суду давати наказ на проведення переливання крові новонародженому, батьки якого виступають проти цього

Суд: Апеляційне Відділення Вищого Суду штату Нью-Джерсі, Сполучені Штати Америки (New Jersey Superior Court Appellate Division, United States of America)

Назва справи: Muhlenberg Hospital v. Patterson

Дата винесення рішення: 22 січня 1974 року

Цитування справи: 320 A. 2d 518; 128 N.J. Super. 498 (1974)

Позивач, лікарня Muhlenberg (м. Плейнфілд, штат Нью-Джерсі, Сполучені Штати Америки), звернувся до суду з проханням про призначення опікуна Ad Litem (опікун, призначений судом - Авт.), щоб дозволити медичному персоналу зазначеної лікарні здійснити переливання крові 6-денному новонародженому, батьки якого (двоє з відповідачів) через релігійні переконання відмовилися погодитися на переливання крові (вони були представниками «Свідків Єгови»). Син відповідачів народився недоношеним і страждав від жовтяниці; рівень білірубіну у новонародженого став перевищувати допустимий рівень, що вимагало від медперсоналу за звичайних умов почати переливання крові. Лікуючому лікарю було відомо про релігійні переконання батьків новонародженого, і він з повагою поставився до релігійних переконань батьків новонародженого; коли ситуація зі станом здоров’я новонародженого стала гіршою, лікуючий лікар звернувся за допомогою до завідувача педіатрії та адміністратора лікарні, які, у свою чергу, звернулися до суду за допомогою у вирішенні ситуації.

Суддя скликав слухання прямо у приміщенні лікарні, в якому взяли участь батьки новонародженого, двоє друзів родини новонароджених, двоє представників духовенства (також представники «Свідків Єгови»), лікуючий лікар, адміністратор лікарні та інший персонал лікарні. Лікуючий лікар засвідчив, що подальше перевищення рівня білірубіну може спричинити пошкодження головного мозку, що призведе до відчутного погіршення розумових здібностей новонародженого (хоча, в той же час, і директор лікарні, і лікуючий лікар підкреслили, що непроведення процедури переливання крові за цієї ситуації безпосередньо не призведе до смерті новонародженого пацієнта, однак призведе до погіршення розумових здібностей новонародженого пацієнта), і директора лікарні було призначено опікуном Ad Litem. Наказ про проведення процедури був підписаний одразу після слухання, але, незважаючи на спробу здійснення переливання крові, новонароджений, на жаль, невдовзі помер через загальне погіршення його фізичного стану. Незважаючи на те, що спір технічно був завершеним, суд вирішив пояснити причину винесення цього рішення, оскільки у справі виникло серйозне правове питання, яке потребувало роз’яснення.

Відповідачі у справі (батьки новонародженого, друзі родини новонародженого та двоє представників духовенства) стверджували, що переливання крові, яке збиралися виконати новонародженому пацієнтові, суперечило їхнім релігійним переконанням, і не існувало жодного правового прецеденту в Нью-Джерсі, США, коли б суд дозволив здійснити переливання крові, коли ситуація пацієнта/пацієнтки не створювала безпосередньої загрози його/її життю. Справді, суди штату Нью-Джерсі (на момент розгляду цієї справи у 1974 році), розглядали питання про призначення пацієнтам процедури переливання крові вже неодноразово, але це дійсно була перша справа, в якій розглядалося питання про переливання крові, що не становило безпосередньої небезпеки для життя пацієнта, але непроведення якої могло значно погіршити стан здоров’я пацієнта. У 1960-х і на початку 70-х років звернення до судів щодо призначення процедури переливання крові та судових спорів навколо цього питання траплялися в судах багатьох штатів США: у більшості з цих справ, суди ухвалювали рішення про наказ щодо проведення процедури переливання крові пацієнтам з метою збереження їхнього життя та здоров’я. Насправді, у більшості таких справ, правова проблема полягала ще й в тому, що пацієнти, або їхні родичі воліли відмовитися від процедури переливанні крові через релігійні переконання.

У штаті Нью-Джерсі, попередня прецедентна практика встановлювала, що дії уряду можуть правомірно порушувати право на релігійні переконання, коли існувала проблема належного забезпечення та функціонування різноманітних аспектів громадського здоров’я (наприклад, в питаннях щодо вакцинації та фторування води), але в цих справах піднімалося питання радше громадського здоров'я, аніж стану здоров'я окремого пацієнта/пацієнтки. Відповідачі, які були батьками новонародженого, ставили під сумнів повноваження суду призначати медичне лікування, належне до ситуації у цій справі (тобто переливання крові), тоді як ситуація у справі напряму не стосувалася питання порятунку життя новонародженого.

Суд визнав, що прецедентна практика інших американських судів в подібних справах не продемонструвала одностайної правової позиції, однак в більшості аналогічних справ, суди ухвалювали рішення щодо необхідності проведення необхідного лікування. Отже, Суд постановив, що: «Суди були і залишатимуться охоронцями релігійних прав осіб, щоб стежити за тим, щоб ці повноваження держави не здійснювалися за межами сфери, де лікування необхідне для підтримки життя або попередження тяжких тілесних ушкоджень», і додав, що потенційна небезпека для здоров'я новонародженого, якби переливання крові не було б проведено, була значною, хоча і не призвела б до смерті новонародженого пацієнта, що підтверджувалося свідченнями лікуючого лікаря. Таким чином, Суд постановив: «Це відповідає найкращим інтересам нашого суспільства в цілому, щоб новонароджені були захищені у випадках, коли існує безпосередня небезпека серйозного та непоправного пошкодження мозку, так само, як коли існує еквівалентна небезпека [спричинення] смерті», додавши, що дорослі люди, швидше за все, можуть піддаватися своєрідному «мучеництву» з власної волі, якщо такими є їхні релігійні переконання, однак це в жодному разі не може стосуватися їхніх неповнолітніх нащадків.

Матеріал підготував Анатолій Литвиненко, член Центру медичного права ВША НААУ, докторант кафедри юридичних наук Балтійської міжнародної академії (Рига, Латвія), магістр/аспірант Школи права Університету Роберта Гордона (Абердін, Шотландія, Великобританія)