Анотація справи: чи може лікар, який займається науковою діяльністю, законно розмістити фотознімок, що зображує його пацієнтку в книзі, яку він збирається опублікувати?

Назви справи: Consul c. Pitres

Суд: Апеляційний суд м. Бордо, Франція / Касаційний суд Франції

Дата винесення рішення: 5 липня 1893 року / 8 квітня 1895 року

Цитування справи: Dall. Per. 1894 II 177 / Sirey 1896 I 81

Позивачка, тітка пацієнтки, яка проходила лікування у відомого французького психіатра і невролога Альбера Пітра (1848–1928 р.р.), відповідача у цій справі, звернулася до нього з позовом за публікацію історії хвороби, фотографій та численних описів симптомів хвороб своєї племінниці, вже померлої на час подання позову (позивачка звернулася зі скаргою про кримінальне правопорушення на основі ст. 378 Кримінального Кодексу, однак через те, що постраждала сторона вже померла, справа розглядалася на основі можливої образи честі померлої особи).

Племінниця позивачки була пацієнткою госпіталю Сент-Ендр у Бордо, де лікувалася протягом чотирьох років. Увесь цей час відповідач ретельно записував симптоми та процес лікування пацієнтки. Пацієнтка, будучи 20-річною на момент прийому в стаціонар, страждала від ряду розладів здоров’я протягом усього дитинства, кілька років провела в монастирі, де її здоров’я часом покращувалося, однак після смерті її матері (близько 1882 року), її здоров’я знову різко погіршилося. У більш дорослому віці пацієнтка страждала і від ряду психічних розладів, і проходила доволі тривале лікування у відповідача. Свої спостереження відповідач записав у двотомнику “Leçons cliniques sur l’hystérie etl’hypnotisme. Faites à l’Hôpital Saint-André de Bordeaux” (1891 р.), де також розмістив фотографії пацієнтки та вказав її по імені, хоч і не вказав повного прізвища. З обставин справи відомо, що пацієнтка часто спілкувалася з лікарем, ознайомлювалася з текстами його роботи, з цікавістю їх читала, і не заперечувала проти їх публікації. На жаль, пацієнтка померла незадовго до публікації книги лікаря-відповідача.

Апеляційний суд Бордо спершу зазначив, що медична література дійсно часто описує випадки з історії хвороб пацієнтів, детально описуючи симптоми та процес лікування, що може включати ініціали пацієнта, фотографії симптомів захворювань та розвитку патологічних станів. Чи є це порушенням медичної таємниці в такому разі? Ні, якщо пацієнта неможливо ідентифікувати за допомогою наданих в публікації відомостей, однак, у той же час, лікар не має права надавати конкретних фактів щодо особи пацієнта – інакше це вважатиметься порушенням медичної таємниці. Оскільки сама пацієнтка вже померла на момент публікації книги, то право позиватися до суду належить її спадкоємцю або ж родичеві. Однак, правовою підставою, відповідно, буде не ст. 378 Кримінального Кодексу Франції, а ст. 34 Закону від 29 липня 1881 року – тобто, через наклепницьку публікацію відносно померлої особи. До того ж, позивач(ка) не виграє справу, якщо не доведе, що публікація завдала шкоду репутації особі, яка є нині живою, чи може її завдати в майбутньому.

Позивачка вважала, що фотографія була непрямою персоніфікацією її родини, проте суд це не розцінив, як завдану шкоду. До того ж, за встановленими обставинами, Касаційний суд Франції, розглядаючи справу у касаційному порядку, зауважив, що пацієнтка з цікавістю читала всі висновки відповідача та охоче згодилася на їх публікацію, включаючи і фотографії. Окрім цього, відповідач вирішив піти назустріч відповідачці, і запропонував їй вилучити фотографії пацієнтки з друку. Тому позивачці не вдалося довести завданої їй шкоди через публікацію історії хвороби її племінниці у книзі, і справу було вирішено на користь відповідача (Касаційний суд Франції підтвердив рішення Апеляційного суду Бордо).

Матеріал підготував Анатолій Литвиненко, член Центру медичного права ВША НААУ, докторант кафедри юридичних наук Балтійської міжнародної академії (Рига, Латвія), магістр/аспірант Школи права Університету Роберта Гордона (Абердін, Шотландія, Великобританія)

Матеріал підготовлено в межах реалізації проєкту Центру медичного права ВША НААУ «Порівняльне медичне право»