Анотація справи: чи зберігає лікар майнові права на рентгенівські знімки пацієнта?

Назва справи: McGarry v. J. A. Mercier Co.

Суд: Верховний Суд штату Мічиган, США

Дата ухвалення рішення: 9 вересня 1935 року

Цитування справи: 272 Mich. 501, 262 N.W. 296

У декількох попередніх публікаціях торкалося питання права пацієнтів на доступ до медичної документації та майнових прав лікарів або лікарень на медичну документацію. Обставини цієї справи доволі незвичні: тут позивачем виступає саме лікар, а не пацієнт. Позивач працював лікарем-хірургом в м. Фентон, штат Мічиган. Відповідачем була місцева будівельна корпорація, що займається побудовою автомагістралей. Пацієнт, якого лікував позивач, працював на будівництві в 1931–1932 роках, де внаслідок нещасного випадку отримав серйозну травму. Спір виник з питання сплати рахунків за лікування пацієнта, який відповідач відмовлявся сплачувати. У суді нижчої інстанції справа була вирішена на користь позивача. Нещасний випадок трапився з пацієнтом, коли той розбирав колодязь: лом, яким він користувався, зісковзнув, спричинивши травму спини на крижово-поперековому рівні, згодом цей пацієнт лікувався у позивача. Не оспорювався і факт працевлаштування пацієнта у відповідача. Підприємство, однак, не воліло сплачувати рахунок за лікування, оскільки лікар не повідомляв про стан пацієнта настільки часто, як би цього хотілося відповідачу, а також через те, що позивач відмовився надати відповідачу для використання іншими лікарями рентгенівські негативи, які позивач відзняв під час лікування пацієнта; хоча позивач не заперечував, щоб негативи перевіряли інші лікарі, однак тільки в приміщенні клініки, де працював позивач.

Суд підтримав позицію позивача. Позивач, на думку суду, цілком виправдано відмовився віддати рентгенівські негативи. За відсутності домовленості про протилежне такі негативи є власністю лікаря або хірурга, який зробив їх для лікування пацієнта. Таких домовленостей не було. Рентгенівські негативи практично не матимуть користі для неспеціаліста, оскільки для їх розуміння потрібні спеціальні знання, проте їх збереження лікарем або хірургом становить важливу частину його клінічної історії в конкретному випадку, і в сукупності, ці негативи зображень можуть втілювати та зберігати багато цінного, що стосується досвіду лікаря або хірурга. Вони є такою ж частиною історії хвороби пацієнта, як і будь-які інші лікарняні записи, зроблені лікарем чи хірургом. Крім того, у випадку судового позову проти лікаря чи хірурга негативні рентгенівські знімки, які він зробив і зберігав під час лікування пацієнта, часто можуть становити бездоганний доказ, який би повністю виправдовував лікування, яке пройшов пацієнт. За відсутності угоди про протилежне є всі підстави вважати, що рентгенівські знімки є власністю лікаря чи хірурга, а не пацієнта чи сторони, що уклала договір з таким лікарем чи хірургом. Суд наголошує, що подібних справ у судовій практиці було достатньо обмаль, хоча згідно з чинною судовою практикою, негатив звичайної фотографії, за відсутності іншої домовленості, належить фотографу-оператору, хоча його використання може бути обмежене.

З таких міркувань, суд підтверджує рішення суду нижчої інстанції, що було ухвалено на користь позивача.

Матеріал підготував Анатолій Литвиненко, член Центру медичного права ВША НААУ, докторант кафедри юридичних наук Балтійської міжнародної академії (Рига, Латвія), магістр/аспірант Школи права Університету Роберта Гордона (Абердін, Шотландія, Великобританія)

Матеріал підготовлено в межах реалізації проєкту Центру медичного права ВША НААУ «Порівняльне медичне право»