Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками, що потрібно знати при укладанні договору між батьками щодо спільного виховання дитини, а саме:

1. Сутність договору про спільне виховання дитини та мета його укладення.

2. Поняття, форма та порядок укладення договору про спільне виховання дитини.

3. Ключові умови договору про спільне виховання дитини.

4. Порядок спілкування з дитиною та розподіл між батьками обов’язків щодо її виховання.

5. Аліменти та розподіл між батьками витрат на утримання дитини.

6. Зміна умов договору та порядок дій у разі його невиконання.

У рамках характеристики договору між батьками щодо спільного виховання дитини акцентовано на наступному:

1. Сутність договору про спільне виховання дитини та мета його укладення

Договір між батьками щодо спільного виховання дитини є угодою, яка має створити ефективну модель участі обох батьків у житті дитини. Його основна мета полягає у тому, щоб заздалегідь врегулювати питання, які можуть виникати у процесі виховання та догляду за дитиною, і тим самим мінімізувати ризик виникнення конфліктів між батьками.

Укладення такого договору не є обов’язком батьків, а є можливістю врегулювати відносини між ними. При цьому договір може бути укладений не лише тоді, коли між батьками вже існує конфлікт. Найбільш ефективним він є тоді, коли батьки домовляються про порядок участі у вихованні дитини ще до виникнення спору.

2. Поняття, форма та порядок укладення договору про спільне виховання дитини

Договір про спільне виховання дитини визначається як угода між батьками, спрямована на врегулювання їхньої участі у житті та вихованні дитини. Батьки можуть за допомогою такого договору врегулювати необмежене коло питань, пов’язаних із дитиною.

Зокрема, домовленості можуть стосуватися звичайного графіка життя дитини, окремих життєвих ситуацій, порядку прийняття рішень, фінансових питань, комунікації між батьками, зміни умов договору та порядку реагування на його порушення.

Укладення такого договору є можливістю батьків для попереднього врегулювання питань, які найчастіше стають причиною конфліктів.

3. Ключові умови договору про спільне виховання дитини

Договором між батьками може бути врегульовано необмежене коло питань. До основних належать звичайний графік життя дитини, порядок дій у різних життєвих ситуаціях, прийняття рішень щодо дитини, фінансові питання, комунікація між батьками, порядок зміни умов договору та порядок реагування на порушення домовленостей.

Окремо батьки можуть визначити, які рішення щодо дитини мають прийматися спільно, а які рішення може самостійно приймати той із батьків, з ким дитина перебуває у відповідний момент.

4. Порядок спілкування з дитиною та розподіл між батьками обов’язків щодо її виховання

Порядок спілкування з дитиною має враховувати її вік, стан здоров’я, навчання, режим дня та емоційний зв’язок із кожним із батьків.

Важливо, щоб порядок спілкування був визначений максимально конкретно. Формулювання «спілкування з дитиною за домовленістю батьків» фактично не вирішує питання у випадку виникнення конфлікту. Чим точніше у договорі визначено графік спілкування, тим менше можливостей для різного тлумачення досягнутих домовленостей.

Батьки можуть окремо встановити порядок спілкування з дитиною у вихідні та святкові дні, а також під час канікул. Окрім графіка спілкування, договором може визначатися розподіл повноважень щодо прийняття рішень: які питання вирішуються спільно, а які може вирішувати самостійно той із батьків, із ким дитина перебуває.

5. Аліменти та розподіл між батьками витрат на утримання дитини

Фінансові питання та питання витрат на утримання дитини зазначені як такі, що можуть бути врегульовані договором між батьками. Зазначено конкретний порядок визначення розміру аліментів, часток батьків у витратах на дитину та механізм їх сплати.

Водночас фінанси прямо віднесені до кола питань, які батьки можуть врегулювати своїми домовленостями.

6. Зміна умов договору та порядок дій у разі його невиконання

Договір між батьками може передбачати порядок зміни його умов та порядок реагування на порушення домовленостей. Ці питання прямо віднесені до кола питань, які можуть бути врегульовані договором.