Практичні моменти складання та розгляду заяви про забезпечення позову в цивільному судочинстві
Про практичні моменти складання та розгляду заяви про забезпечення позову в цивільному судочинстві розповіла адвокат, викладач та засновниця проекту «Школа молодого юриста» Тетяна Лежух під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лежух Тетяна
22.07.2025

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практичні моменти складання та розгляду заяви про забезпечення позову в цивільному судочинстві, а саме:

  • 1. Вимоги до заяви про забезпечення позову за ЦПК.
  • 2. Типові помилки при зверненні з заявою.
  • 3. Види забезпечення позову.
  • 4. Зустрічне забезпечення: судова практика.
  • 5. Подача заяви до подачі позову.
  • 6. Практичні моменти виконання ухвали.

У рамках характеристики заяви про забезпечення позову в цивільному судочинстві акцентовано на наступному:

1. Вимоги до заяви про забезпечення позову за ЦПК

Важливість інструменту забезпечення позову:

1. Можливість забезпечити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

2. Збереження предмету позову.

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

2. Типові помилки при зверненні з заявою

Типові помилки у змісті заяви:

  • Відсутність інформації про застосування зустрічного забезпечення;
  • Відсутність усіх необхідних реквізитів для належної ідентифікації неспівмірність заходів по відношенню до предмету позову;
  • Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спірне вирішується по суті;
  • Відсутність достатніх доказів.

3. Види забезпечення позову

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Важливо перевіряти можливість застосування того чи іншого заходу забезпечення позову. У разі необхідності є можливість застосування одночасно кількох заходів забезпечення позову.

4. Зустрічне забезпечення: судова практика

Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Судова практика:

  1. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правовівимогитазапереченняосіб,якіберутьучастьусправі,атакож не вирішується наперед результат розгляду справи по суті позову. Постанова КЦС ВС від 24.07.2024 № 567/459/23(61-10214св23).
  1. Постанова суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, ухвалена за наслідком перегляду відповідної ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, одночасно є і підставою виконання, і виконавчим документом, тому має відповідати встановленим законом вимогам до виконавчого документа. Постанова Верховного Суду від 7 грудня 2023 року по справі № 757/33742/19.
  1. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб. Постанова Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі № 522/21977/21.
  1. Забезпечення позову – це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Постанова Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі №380/4273/21.

5. Подача заяви до подачі позову

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред’явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна-тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін – фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

У заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, мають бути наведені у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими, а у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на інші активи відповідача, які відповідають вартості активів, які є предметом спору, – також обґрунтування неможливості накладення арешту саме на оспорювані активи. Якщо у такій заяві про забезпечення позову порушується питання про її розгляд без повідомлення відповідача, у ній також має бути наведено належне обґрунтування такої необхідності.

6. Практичні моменти виконання ухвали

Відповідно до статті 157 ЦПК України:

1. Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

2. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

3. Ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної прикордонної служби України та митні органи зобов’язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.

4. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Першоджерело - https://tinyurl.com/y8em675v