Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практичні моменти складання адвокатського запиту, а саме:
1. Зміст адвокатського запиту.
2. Вимоги до адвокатського запиту.
3. Типові помилки в оформлені АЗ.
4. Ключові правові позиції.
5. Судова практика.
У рамках характеристики адвокатського запиту акцентовано на наступному:
1. Зміст адвокатського запиту
Адвокатський запит є письмовим зверненням адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань щодо надання інформації та копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
Адвокатський запит повинен мати вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб за згодою таких фізичних осіб.
Якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничних норм витрат на копіювання та друк, встановлених Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
2. Вимоги до адвокатського запиту
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу чи установи, уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства. Адвокат має право направляти запит лише в межах виконання договору з клієнтом та з метою надання йому правничої допомоги, а не для задоволення власних особистих інтересів.
Окремо зазначено, що чинне законодавство не встановлює обов’язкової вимоги щодо зазначення в адвокатському запиті доцільності або мети отримання необхідної інформації. Водночас адвокат може зазначити такі відомості, якщо вважає це доречним і необхідним. Мотив, мета та доцільність отримання інформації можуть стосуватися питань, з яких клієнт звернувся за правовою допомогою, а тому можуть становити адвокатську таємницю.
Надання інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
3. Типові помилки в оформленні АЗ
До типових помилок належить використання копій документів поганої якості, які є нечитабельними або містять спотворення, внаслідок чого адресат не може належним чином перевірити повноваження адвоката чи його реквізити.
Помилкою також є порушення логіки побудови адвокатського запиту та неоднозначне формулювання прохальної частини.
Окремо звертається увага на неправомірність вимоги щодо розкриття інформації з обмеженим доступом лише за наявності згоди клієнта.
Адвокатський запит також не може використовуватися для отримання консультацій і роз’яснень положень законодавства.
4. Ключові правові позиції
Важливим є чітке формулювання способу отримання запитуваної інформації. Запит має бути сформульований таким чином, щоб адресат міг однозначно зрозуміти, яку саме інформацію або копії документів необхідно надати.
Необхідно дотримуватися принципу пропорційності інформації, яка витребовується, а також враховувати специфіку функціонування адресата адвокатського запиту.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить норми щодо обов’язку адвоката при поданні адвокатського запиту вказувати прізвище, ім’я та по батькові керівника органу, підприємства, установи чи організації, якому адресовано адвокатський запит.
Щодо конфіденційної інформації зазначено, що її отримання шляхом направлення адвокатського запиту можливе у разі долучення до адвокатського запиту інших документів, які надають адвокату право на отримання такої інформації.
Окремо сформульована правова позиція щодо звернення до фізичної особи: попередня згода фізичної особи на саме звернення до неї з адвокатським запитом не вимагається. Водночас фізична особа, яка не погоджується надати інформацію, має право її не надавати, у тому числі взагалі не відповідати на адвокатський запит.
5. Судова практика
У постанові Вищого адміністративного суду України від 12.10.2016 у провадженні № К/800/7690/15 зазначено, що адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.
У постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 826/22531/15 сформульовано правову позицію, відповідно до якої обмеженню у доступі підлягає інформація, а не документ.
У постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 826/17219/14 зазначено, що відсутність у суб’єкта, якому направлено адвокатський запит, відповідної інформації та документів є правомірною підставою для ненадання інформації на адвокатський запит.
У рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2024 у справі № 761/15055/24 зазначено, що правовому захисту підлягає не лише право на отримання інформації загалом, а й право на отримання інформації адвокатом у передбачений законом строк.
Також наведено рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 24.04.2019 № 1837, відповідно до якого право адвоката на звернення з адвокатським запитом є його професійним правом, а попередня згода фізичної особи на саме звернення із запитом не передбачається. Водночас фізична особа має право не надавати інформацію та не відповідати на адвокатський запит.
Першоджерело https://lnk.ua/I1BFZkJ4C