Публікації лектора
Практичні моменти притягнення до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит
Про практичні моменти притягнення до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит розповіла адвокат, викладач та засновниця проекту «Школа молодого юриста» Тетяна Лежух під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лежух Тетяна
05.08.2025

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практичні моменти притягнення до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит, а саме:

 

1. Неповна відповідь на запит/відписка: що робити?

2. Типові помилки адвокатів.

3. Отримання інформації в судовому порядку.

4. Алгоритм притягнення до відповідальності за ненадання відповіді.

5. Чому адвокатам важливо відстоювати своє право на інформацію?

6. Нюанси оформлення адвокатських запитів.

7. Цікава дисциплінарна практика.

У рамках характеристики ненадання відповіді на адвокатський запит акцентовано на наступному:

 

1. Неповна відповідь на запит/відписка: що робити?

Відповідно до ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Типові помилки адвокатів:

  1. Відсутність належного підтвердження адвокатських повноважень.

  2. Неконкретність формулювання запитуваної інформації.

  3. Запит на інформацію яка не стосується правових питань клієнта.

  4. Невірне зазначення адресата.

  5. Надсилання адвокатського запиту на електронну пошту без електронного підпису.

  6. Неповнота реквізитів клієнта щодо якого запитується інформація.

  7. Отримання інформації у власних цілях з метою задоволення власної зацікавленості і допитливості.

  8. Відсутні додатки.

  9. Адвокатський запит адресований до органу який ліквідовано.

  10. Адвокатський запит за змістом є скаргою або заявою.

  11. Зазначено два способи отримання інформації.

  12. Використання копій документів поганої якості.

  13. Не зазначено якого саме клієнта стосується запит.

  14. Витребування копій інформації без згоди клієнта.

3. Отримання інформації в судовому порядку

Адвокат може звертатися до суду щодо витребування інформації:

  • Щодо держаних органів адвокатський запит розглядається згідно із КАС України.

  • Щодо юридичних осіб та ФОП згідно із ЦПК України.

Процедура:

Рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення приймається після проведення перевірки, за умови відповідності адвокатського запиту, заяви (звернення) та доданих до неї матеріалів.

Перевірка може складатися з направлення письмових чи усних звернень до заявника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання додаткових пояснень.

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Алгоритм притягнення до відповідальності за ненадання відповіді

Потерпілими від адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-3 КУпАП є адвокати, члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, їх палат, право на отримання інформації яких порушено.

У Рішенні Ради адвокатів України від 13.10.2018 № 172 «Щодо роз’яснення деяких питань, пов’язаних з реалізацією права адвоката на звернення з адвокатським запитом» розглядалось питання щодо можливості адвоката скористатись альтернативним способом захисту і звернутись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

У пункті 9-1 ч. 1 ст. 255 КУпАП вказано, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати: голова ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або уповноважений радою член ради адвокатів.

Провадження за заявою про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію), у частині порушення права на інформацію, порушується за заявами адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена, на території юрисдикції відповідної ради адвокатів регіону, за адресою основного робочого місця адвоката (куди адвокатом сплачено щорічний внесок адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування), місцезнаходженням кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури, її палати.

5. Чому адвокатам важливо відстоювати своє право на інформацію?

1. Формується повага до професійних прав адвокатів.

2. Збільшення рівня довіри з боку клієнтів.

3. Можливість використати інформацію в інтересах клієнтів.

6. Нюанси оформлення адвокатських запитів

Згідно із статтею 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

Адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.

Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

7. Цікава судова та дисциплінарна практика

  • Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі №727/358/16-а:

Аналіз норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» в сукупності з нормами Закону України «Про запобігання корупції» (чинного на момент звернення позивача із інформаційним запитом) та Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (чинного на момент подачі ОСОБА_4 запитуваної позивачем декларації) дає підстави для висновку, що при наданні доступу до інформації, яка знаходиться у декларації ОСОБА_4 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік слід враховувати, що за приписами норми частини 6 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню підлягають лише відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, оскільки вони є інформацією з обмеженим доступом.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону № 2939-VI обмеженню в доступі підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Оскільки в запитуваній позивачем декларації третьої особи - ОСОБА_4 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, поданій відповідно до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", наявна інформація, яка має статус конфіденційної, запитувачу має надаватися копія декларації, з якої шляхом ретушування вилучено відомості, доступ до яких обмежено відповідно до закону.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, у резолютивній частині оскаржуваної постанови від 02 червня 2016 року зобов'язав Чернівецьку міську раду надати ОСОБА_1 відкриту публічну інформацію відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, колишнього депутата Чернівецької міської ради 4 скликання ОСОБА_4.

Вказівка суду на необхідність надання саме відкритої публічної інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" свідчить про те, що дане рішення суду має виконуватись шляхом видачі копій вищезазначеної декларації третьої особи, яка міститиме виключно ту інформацію, що є відкритою.

Натомість, відомості, доступ до яких обмежено відповідно до закону, мають бути вилучені з такої копії шляхом ретушування.

  • Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18

Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованим посилання відповідача як на підставу для відмови в наданні позивачу запитуваної ним інформації на абзац четвертий частини першої статті 24 Закону N 5076-VI без зазначення про те, що ГПУ стосовно ОСОБА_2 провадиться досудове розслідування у кримінальних провадженнях, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ГПУ необґрунтовано відмовила позивачу в наданні запитуваної ним в адвокатських запитах інформації, а саме щодо переліку кримінальних проваджень, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, а також стосовно дат, номерів, обставин та кваліфікації внесених відомостей до ЄРДР.

Щодо позовних вимог про надання йому іншої запитуваної ним інформації Велика Палата Верховного Суду зазначає таке: інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано відповідачем у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Доступ до такої інформації мають учасники кримінального провадження та інші особи.

Так, КПК України регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників кримінального провадження з інформацією, створеною (одержаною) у ході досудового розслідування та судового провадження відповідної кримінальної справи. А тому доступ учасників кримінального провадження, до яких належить, зокрема, адвокат, до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, забезпечується в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.

Інші особи, які не є учасниками кримінального провадження, можуть реалізувати своє право на отримання відповідної інформації за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 222 КПК України.

Отже, інша частина запитуваної інформації, яку просив надати позивач, є наслідком проведення досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні та містить таємницю досудового розслідування, отримати яку позивач як адвокат може виключно в порядку, визначеному КПК України.

  • Рішення ВКДКА № ІІ-001/2023 від 23.02.2023 року:

Таким чином, укладення договору про надання правничої (правової) допомоги між Адвокатським об’єднанням «Особа_9» та клієнтом Особа_1, а також підписання адвокатом Особа_1 як керівником Адвокатського об’єднання ордеру на надання правничої (правової) допомоги собі ж, тобто Особа_1, – свідчить про наявність в діях адвоката ознак порушення абз. 1 ст. 6, абз. 1 ст. 9 Правил адвокатської етики.

Окрім того, відповідно до платіжного доручення № 41 від 28.09.2022 року, де платником є АБ «Особа_10», приватному виконавцю Особа_8 сплачено 6549,60 грн. як оплату додаткових витрат, в зв’язку із необхідністю проведення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № Інформація_1, стягувач – фізична особа Особа_1, що свідчить про наявність в діях адвоката Особа_1 ознак порушення ст. 12-1 Правил адвокатської етики, яка визначає, що адвокат повинен бути добропорядним.

З огляду на вищезазначене, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області правомірно порушила відносно адвоката Особа_1 дисциплінарну справу.