Практичні моменти складання адвокатського запиту. Тонкощі складання та методи отримання необхідної інформації
Про практичні моменти складання адвокатського запиту: тонкощі складання та методи отримання необхідної інформації розповіла адвокат, викладач та засновниця проекту «Школа молодого юриста» Тетяна Лежух під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лежух Тетяна
29.05.2026

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практичні моменти складання адвокатського запиту, а саме:

1. Зміст адвокатського запиту.

2. Вимоги до адвокатського запиту.

3. Типові помилки в оформлені АЗ.

4. Ключові правові позиції.

5. Судова практика.

 

У рамках характеристики адвокатського запиту акцентовано на наступному:

1. Зміст адвокатського запиту

Адвокатський запит – це письмове звернення адвоката до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань або фізичних осіб (за їх згодою) з метою отримання інформації чи копій документів, необхідних для надання правничої допомоги клієнту.

Структурно адвокатський запит повинен складатися з чотирьох частин:

             вступна – містить дані про адвоката, адресата, підстави звернення;

             описова – виклад обставин, у зв’язку з якими подається запит;

             мотивувальна – правове обґрунтування права на отримання інформації;

             резолютивна (прохальна) – чітке формулювання вимог щодо надання інформації або документів.

Важливо:

             запит подається в межах договору про надання правничої допомоги, а не для особистих інтересів адвоката;

             він не може стосуватися надання консультацій або роз’яснень законодавства;

             може включати прохання про надання копій документів.

2. Вимоги до адвокатського запиту

Основні вимоги:

1. Формальні вимоги

             запит має бути письмовим;

             до нього обов’язково додаються:

-              копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

-              копія ордера або доручення БПД.

             заборонено вимагати інші документи від адвоката.

2. Змістовні вимоги

             чітка структура (4 частини);

             конкретність запитуваної інформації;

             дотримання принципу пропорційності (не витребувати надмірний обсяг інформації);

             врахування специфіки адресата.

3. Спеціальні вимоги

             запит не може стосуватися консультацій;

             допускається (але не є обов’язковим) зазначення мети запиту;

             інформація про клієнта, мету та мотиви звернення може становити адвокатську таємницю;

             при отриманні конфіденційної інформації можуть знадобитися додаткові документи.

4. Фінансові аспекти

             якщо копій більше 10 сторінок — адвокат відшкодовує витрати на копіювання в межах норм КМУ.

3. Типові помилки в оформленні адвокатського запиту

1.            Використання неякісних копій документів (нечитабельність, неможливість перевірити повноваження адвоката).

2.            Порушення логіки побудови запиту (відсутність структури, хаотичний виклад).

3.            Неоднозначність прохальної частини (неконкретні або двозначні вимоги).

4.            Вимога інформації з обмеженим доступом без належних підстав (навіть за згоди клієнта це може бути проблемою без додаткових документів).

5.            Фактичне перетворення запиту на консультаційний запит (прохання роз’яснити законодавство — прямо заборонено).

4. Ключові правові позиції

1.            Адвокатський запит – інструмент реалізації професійної діяльності, а не особистих інтересів адвоката.

2.            Обмеженню підлягає інформація, а не документ (тобто документ може надаватися з вилученням закритих даних).

3.            Відсутність інформації у розпорядника – законна підстава для відмови.

4.            Право адвоката охоплює не лише отримання інформації, а й отримання її у встановлений строк.

5.            Необхідність дотримання пропорційності запиту (обсяг інформації має відповідати меті).

6.            Необхідність чіткого визначення способу отримання інформації.

7.            Заборона вимагати додаткові документи, не передбачені законом.

8.            Необов’язковість зазначення керівника органу-адресата (позиція Ради адвокатів України).

9.            Можливість отримання конфіденційної інформації лише за наявності належних підстав і документів.

10.        Фізична особа може не відповідати на адвокатський запит, навіть якщо він їй направлений.

5. Судова практика

1. Заборона вимагати роз’яснення законодавства:

             Постанова ВАСУ від 12.10.2016 (№ К/800/7690/15): адвокатський запит не може містити вимог щодо консультацій.

2. Обмеження доступу:

             Постанова Верховного Суду від 25.04.2018 (№826/22531/15): обмежується інформація, а не документ.

3. Відсутність інформації:

             Постанова Верховного Суду від 31.01.2018 (№826/17219/14): якщо у суб’єкта немає інформації — це правомірна підстава для відмови.

4. Строки надання інформації:

             Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2024 (№761/15055/24): захищається право адвоката на отримання інформації у встановлений строк.

5. Практика КДКА:

             Рішення КДКА Хмельницької області від 24.04.2019 №1837: за змістом статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також іншими нормами чинного законодавства не передбачається отримання від фізичної особи попередньої згоди на звернення до неї з адвокатським запитом, позаяк право на звернення з адвокатським запитом є професійним правом адвоката при здійсненні ним своєї діяльності. Разом з тим будь-яка фізична особа у разі надходження до неї адвокатського запиту, якщо вона не згідна надати інформацію, має право взагалі не надавати інформації адвокату, в тому числі й узагалі не відповідати на адвокатський запит.

Першоджерело  https://tinyurl.com/2eudkjan