Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Робота адвоката з доказами у судовому засіданні», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, адвокат Олександр Кудрявцев детально розкрив питання початку судового розгляду, встановлення порядку дослідження доказів, дослідження доказів сторони обвинувачення, а також підстав для визнання доказів недопустимими.
Лектор розпочав вебінар із адвокатської аксіоми «Є підзахисні, яким неможливо допомогти, але немає підзахисних, яким неможливо зашкодити». Тому саме від обрання правильної позиції, у тому числі, і стосовно доказів, залежить хід справи.
Початок судового розгляду – фактично основна стадія, на якій вирішується обсяг тих доказів, які потрібно дослідити. Процедурі судового розгляду присвячено § 3 Глави 28 КПК України.
Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта (ч. 2 ст. 347 КПК України).
За ч. 3 ст. 347 КПК України, якщо в кримінальному провадженні пред’явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності – головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви.
Суд з урахуванням розумних строків, може обмежити тривалість оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, а також оголошення короткого викладу позовної заяви (ч. 4 ст. 347 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 348 КПК України після оголошення обвинувачення головуючий:
• встановлює особу обвинуваченого, з’ясовуючи його прізвище, ім’я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан;
• роз’яснює йому суть обвинувачення і запитує:
• чи зрозуміле воно йому;
• чи визнає він себе винним і
• чи бажає давати показання, а також
• чи визнає обвинувачений цивільний позов, якщо він пред’явлений (ч. 2 ст. 348 КПК України).
Як наголошує лектор, саме від відповідей обвинуваченого залежить подальший хід процесу. І тут можливі дві ситуації, які несуть в собі різні правові наслідки.
Ситуація 1. Якщо обвинувачений визнає свою, у дію вступає ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме за цією нормою:
• суд має право визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються;
• учасники судового провадження позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку з огляду на ч. 2 ст. 394 КПК України.
Ситуація 2. Якщо обвинувачений не визнає свою вину, ч. 3 ст. 349 КПК України застосовуватися не буде, натомість судовий розгляд провадитиметься в повному обсязі із дослідженням усіх доказів, відповідно до встановленого порядку.
Отже, у разі невизнання вини після виконання дій, передбачених статтею 348 КПК України, головуючий надає стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови.
У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони. Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження після вступної промови сторони захисту.
Згідно ч. 1 ст. 349 КПК України докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту - у другу.
Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Під час здійснення спеціального судового провадження досліджуються всі надані докази (ч. 2 ст. 349 КПК України).
Із власного досвіду лектор зазначив чотири можливі варіанти порядку дослідження доказів:
Варіант 1. Допит обвинуваченого, допит потерпілого, допит свідків обвинувачення, допит свідків захисту, дослідження письмових і речових доказів прокурора, дослідження письмових і речових доказів захисту.
Варіант 2. Допит потерпілого, допит свідків обвинувачення, допит свідків захисту, дослідження письмових і речових доказів прокурора, дослідження письмових і речових доказів захисту, допит обвинуваченого.
Варіант 3. Дослідження письмових і речових доказів прокурора, дослідження письмових і речових доказів захисту, допит обвинуваченого, допит потерпілого, допит свідків обвинувачення та захисту.
Варіант 4. Дослідження письмових і речових доказів прокурора, дослідження письмових і речових доказів захисту, допит потерпілого, допит свідків обвинувачення та захисту, допит обвинуваченого.
Дослідження доказів сторони обвинувачення, згідно КПК України, здійснюється у такому порядку:
1. речові (ст. 357 КПК України);
2. документи (ст. 358 КПК України);
3. звуко- та відеозаписи (ст. 359 КПК України).
Однак, як зазначає Олександр Кудрявцев, на практиці ситуація кардинально протилежна, і докази досліджуються у зовсім іншій послідовності. У першу чергу досліджуються документи (ст. 358 КПК України), потім звуко- та відеозаписи (ст. 359 КПК України), і останніми – речові докази (ст. 357 КПК України).
В аспекті дослідження документів відзначено про ч. 1 ст. 358 КПК України, яка встановлює необхідність оголошення в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження, а також пред’явлення до ознайомлення учасникам судовому провадження, а за необхідності – також іншим учасникам кримінального провадження, протоколів слідчих дій та інших долучених до матеріалів провадження документів, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.
Поруч з цим Верховний Суд сформулював досить неоднозначну правову позицію, відповідно до якої не вважається істотним порушенням процесуального закону той факт, що суд не зачитував вголос письмові документи. Якщо з певних причин сторона вважає, що письмовий документ має бути повністю або частково оголошений вголос, вона має право заявити таке клопотання відповідно до частини 1 статті 358 КПК. Кодекс не визначає, хто саме має оголосити ці докази. Виходячи зі змісту частин 1 та 2 статті 22 КПК подання суду доказів, і, відповідно, забезпечення такого способу їх подання, який забезпечить потреби суду і права інших учасників провадження, покладається на сторону, яка надає такі докази або посилається на них. У певних випадках, ураховуючи особливі потреби сторони, суд може прийняти цей обов’язок на себе (справа № 127/21324/16-к від 13.10.2020 року).
У контексті дослідження звуко- та відеозапису сфокусовано увагу на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у Постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 288/1418/17, згідно якої «…ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив’язки до конкретного матеріального носія. У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Особливості дослідження речових доказів, передбачені статтею 357 КПК України.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/D9HQqWZ
Про особливості визнання доказів недопустимими – детально у тематичному матеріалі від Advokat Post: https://bit.ly/3X9n9kk
Цікаві публікації лектора:
• Як повернути вилучене майно у кримінальному провадженні? https://cutt.ly/V9HmAt8
• Адвокат на деяких слідчих діях: Олександр Кудрявцев. https://cutt.ly/Y9HmF6A
Зареєструватися на наступний вебінар лектора на тему: «Обшук в умовах воєнного стану». https://cutt.ly/J9HQpQF
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ