Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації юридичним особам в Україні, а саме:
- 1. Хто несе відповідальність за завдану збройною агресією рф шкоду після 24 лютого 2022 р.?
- 2. Щодо відсутності судового імунітету у російської федерації.
- 3. Хто має сплачувати судовий збір у справах із рф?
- 4. До якого суду варто звертатися?
- 5. Хто ж є належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди?
- 6. Чи потрібно повідомляти відповідача у справах про відшкодування шкоди завданої збройною агресією російської федерації?
- 7. В чому полягає проблематика повідомлення відповідача?
- 8. Відшкодування майнової шкоди (обгрунтування та доказова база).
- 9. Як правильно сформулювати прохальну частину?
- 10. Що являє собою принцип «Alter Ego».
- 11. Міжнародний компенсаційний механізм.
У рамках характеристики відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації юридичним особам в Україні акцентовано на наступному:
1. Хто несе відповідальність за завдану збройною агресією рф шкоду після 24 лютого 2022 р.?
- Міжнародно-правовий аспект:
Відповідальність держави-агресора закріплена у ст. 91 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 року: сторона, яка порушує норми міжнародного гуманітарного права, повинна відшкодувати завдані збитки. Держава несе відповідальність за дії осіб, що входять до її збройних сил.
- Національно-правовий аспект:
Відповідно до ч. 9 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відшкодування матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі покладається на рф. Україна лише сприяє стягненню збитків, але сама не відповідає за незаконні дії рф (ч. 10 ст. 5 цього ж закону).
2. Щодо відсутності судового імунітету у російської федерації
Загалом держави користуються судовим імунітетом. Але Європейська конвенція про імунітет держав (1972 р.) та Конвенція ООН (2004 р.) передбачають винятки: якщо шкода життю чи здоров’ю була завдана на території держави суду, держава не може посилатися на імунітет.
Рф, вчинивши акт агресії та численні злочини проти України, втратила право посилатися на імунітет.
Судова практика:
- Постанова Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19;
- Постанова Великої Палати ВС від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17 (провадження № 14-167цс20).
Таким чином, Суди прямо визнали: імунітет рф не застосовується у справах про відшкодування шкоди, завданої війною.
3. Хто має сплачувати судовий збір у справах із рф?
Звертаючись із позовами до рф, позивачі у справах за позовами до держави-агресора про відшкодування заподіяної майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування у полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, що передбачено пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
4. До якого суду варто звертатися?
Відповідно до ст. 76 Закону «Про міжнародне приватне право», українські суди можуть розглядати справи про відшкодування шкоди, якщо вона завдана на території України.
Права та обов’язки у таких зобов’язаннях визначаються правом України (ст. 49 цього ж закону).
Господарський процесуальний кодекс:
- ст. 27 – позов подається за місцем проживання/знаходження відповідача,
- ст. 29 ч. 8 – також за місцем завдання шкоди.
Отже, позови до рф розглядають господарські суди України, за місцем заподіяння шкоди.
5. Хто є належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди?
За сталою практикою ВС (постанова ВП ВС від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц; постанова ВС від 12.04.2021 у справі № 201/7038/20), належним відповідачем є держава.
У справах проти рф відповідачем визначають:
- рф в особі Мін’юсту рф, Міноборони рф, Генпрокуратури рф, Президента рф, Уряду рф (наприклад: справи № 908/1955/22, № 910/10517/22, № 925/903/22). Жоден з цих варіантів не визнаний судами неналежним. Проте, варто зауважити, що 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з рф, внаслідок чого посольство рф в Україні припинило свою роботу. Отже, на нашу думку, зазначати віповідачем рф в особі посольства рф в Україні є недоцільним.
6. Чи потрібно повідомляти відповідача?
Дві позиції судів:
- Потрібно: обов’язковий переклад ухвал та документів російською, надсилання на офіційний e-mail Мін’юсту рф (pr@minjust.gov.ru) та посольство рф у Польщі (справа № 927/228/24).
- Не потрібно: з огляду на лист Мін’юсту України від 21.03.2022 № 25814/12.1.1/32-22, що не рекомендує листування з рф (справа № 911/1832/22).
Отже, судова практика щодо повідомлення відповідача є суперечливою.
7. Проблематика повідомлення відповідача
- Після розірвання дипломатичних відносин з рф (24.02.2022) передача документів унеможливлена.
- Лист МЗС України (04.09.2022 № 71/17-500-67127) підтвердив відсутність можливості вручення документів дипломатичними каналами.
- Вихід: суди вимагають надсилати документи електронною поштою Мін’юсту рф або публікувати на сайті Судової влади України (як у справі № 927/228/24).
8. Відшкодування майнової шкоди (обґрунтування та доказова база)
Докази факту шкоди:
- правовстановлюючі документи,
- витяги з ЄРДР,
- акти про пошкодження,
- фото/відео, ЗМІ,
- експертні висновки.
Судова практика:
- Справа № 911/1832/22 (Господарський суд Київської обл., 08.02.2023) – відшкодовано знищений автомобіль (3,8 млн грн).
- Справа № 922/916/22 (Господарський суд Харківської обл., 18.10.2022) – пошкодження будівлі (977 тис. грн).
- Справа № 922/1059/22 (Господарський суд Харківської обл., 21.11.2022) – руйнування нежитлової будівлі (17 млн грн).
Також, суди визнають факт агресії рф загальновідомим (ч. 3 ст. 75 ГПК).
9. Як правильно сформулювати прохальну частину?
- Потрібно чітко викладати вимоги до держави-відповідача (рф), але не обов’язково деталізувати окремо щодо кожного органу (справа № 910/5699/23).
- Сума збитків має зазначатися у гривнях з еквівалентом в іноземній валюті (справа № 922/2307/24).
- Помилки у валюті або невизначеність вимог ведуть до залишення позову без руху.
10. Принцип «Alter Ego»
На прикладі постанови КГС ВС від 20 липня 2022 року у cправі № 910/4210/20:
Якщо юридична особа фактично виконує функції державного органу, тобто є alter ego («другим я») такої держави, на майно, формально належне такій юридичній особі, може бути звернене стягнення за боргами держави (суд нехтує формальною відокремленістю майна цієї юридичної особи від майна держави).
Зокрема, врахуванню підлягають критерії:
- чи утворена компанія для виконання комерційних цілей;
- чи виконує компанія функції, притаманні державним органам (тобто здійснює публічну функцію, не характерну для приватних осіб);
- чи здійснює така компанія інші види діяльності та чи є вони основними/самостійними, або носять допоміжний характер до виконання нею публічної функції; яким є ступінь контролю з боку держави; чи відокремлене майно компанії від майна держави.
11. Міжнародний компенсаційний механізм
- Створений Міжнародний реєстр збитків (Україна, ЄС та ще 42 країни).
- Компенсаційний фонд формується з арештованих активів ЦБ рф та російських олігархів.
- Заяви подаються через «Дію» або ЦНАПи.
- Подати можуть фізичні особи, а пізніше – юрособи та сама держава Україна.
- Реєстр фіксує збитки з 24.02.2022.
- Рішення національних судів можуть виконуватись через цей механізм.
Висновок:
- Відповідальність за шкоду несе виключно рф.
- Імунітет рф не діє.
- Позивачі звільнені від судового збору.
- Позови розглядають господарські суди України.
- Відповідачем є рф в особі її органів.
- Проблема – повідомлення відповідача, але суди шукають альтернативні шляхи.
- Доказова база – документи, акти, фото, експертизи.
- Прохальна частина має бути сформульована чітко в гривнях.
- Виконання можливе через принцип alter ego та міжнародний компенсаційний механізм.
Першоджерело - https://tinyurl.com/4wer3yk2