Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками податкові зобов’язання та судову практику контрольованих іноземних компаній, а саме:

• 1. Що таке КІК та відколи вони почали функціонувати ?
• 2. Критерії визнання компанії контрольованою.
• 3. Зобов’язання та звітність щодо КІК.
• 4. Штрафи за неподання повідомлення по КІК.
• 5. Огляд кейсу щодо звітності по КІК.
• 6. Підводні камені подання звітності по КІК.
• 7. Оподаткування прибутку КІК.
• 8. Звільнення від оподаткування КІК.
• 9. Огляд кейсу щодо оподаткування КІК.
• 10. Висновки.

У рамках характеристики контрольованих іноземних компаній акцентовано на наступному:

1. Що таке КІК та відколи вони почали функціонувати?

ДПС України у 2024-2025 роках значно активізувала моніторинг іноземних структур, зокрема через автоматичний обмін податковою інформацією(CRS).

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи- резидента України або юридичної особи резидента України (ст. 39-2.1.1. ПКУ).

Правила запроваджені статтею 39-2 Податкового кодексу України почали діяти з 01 січня 2022 року.

КІК– це юридична особа, зареєстрована в іноземній державі, яку контролює резидент України (фізична чи юридична особа). Якщо зареєструвати фізичну особу-підприємця за кордоном (аналог нашого ФОП), але не створити юридичну особу– це не є КІК.

2. Критерії визнання компанії контрольованою:

1. Частка володіння (п.39-2.1.2 ст. 39-2 ПКУ).

Іноземна компанія чи УБСЮО (трасти, фонди, партнерства та інше) визнається КІК, якщо фізична або юридична особа-резидент України:

• володіє в ній часткою більше ніж 50%; або
• володіє в ній часткою більше ніж 10% за умови, що декілька фізичних та/або юридичних осіб резидентів України сукупно володіють 50% і більше такої іноземної юридичної особи; або
• самостійно або разом з пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над такою іноземною юридичною особою.

Отже, контролером КІК вважається юридичний власник компанії, якщо відсоток його частки в компанії перевищує пороги, вказані в ПКУ. Під юридичним власником компанії мається на увазі передусім особа, яка зазначена в статутних документах компанії, корпоративних реєстрах іноземної країни як акціонер чи бенефіціар.

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі- резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

2. Фактичний контроль (Ст. 39-2.1.6. ПКУ).

Особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей цієї статті фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Виключення: «Фактичний контроль» не застосовується до фізичної особи, яка виконує посадові обовʼязки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до ії статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі, якщо зазначені особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи при цьому обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

Якщо податковий орган нарахував ПДФО чи штрафи, визнавши фізособу такою, що контролює юрособу, ця особа може оскаржити таке рішення в адміністративному або судовому порядку. Обов’язок доведення факту контролю покладається на податковий орган.

3. Зобов’язання та звітність щодо КІК

Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи (юридичної особи) – резидента України протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Таке повідомлення надсилається в електронній формі через особистий кабінет або через вебпортал ДПС.

Контролюючим органом є Державна податкова служба України через її територіальні органи- податкові органи за місцем обліку фізичної або юридичної особи-резидента.

Форма повідомлення по КІК: Форма та Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджена наказом Мінфіну від 22.09.2021 р. №. 512.

4. Штрафи за неподання повідомлення по КІК

Неподання КІК-повідомлення в передбачені строки в тих випадках, коли це є обов’язковим, буде коштувати контролеру іноземної юридичної особи накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (п.120.7 ст.120 ПКУ).

Тобто станом на поточний 2025 рік штраф за неподання повідомлення по КІК становить 3028 * 300 = 908 400 гривень і, звертаємо окрему увагу, цей штраф передбачено за неповідомлення по кожному КІК.

Відповідальність за неподання звітності по КІК визначена в п. 120.7 ПКУ. Ідеться про штрафи у розмірі:

• 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи (ПМПО) на 1 січня звітного року– за неподання контролюючою особою Звіту про КІК (Станом на 01.01.2025, це 302 800грн.);
• 1 ПМПО за кожен календарний день неподання, але не більше ніж 50 ПМПО подання контролюючою особою Звіту– за несвоєчасне про КІК (Станом на 01.01.2025, це 151 400 грн);
• 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, що їх не відобразили у Звіті про КІК, залежно від того, яке із цих значень є більшим, але не більше ніж 1000 ПМПО , за кожен факт невідображення та/або за всі невідображені суми– за невідображення контролюючою особою у Звіті про КІК відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та / або невідображення інформації, визначеної пп «з» пп. 39-2.5.3 ПКУ, щодо наявних контрольованих іноземних компаній;
• 5 ПМПО . «г» за кожен календарний день неподання Звіту про КІК, але не більше ніж 300 ПМПО за неподання Звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафів, передбачених у п . 120.7 ПКУ (Станом на 01.01.2025, це 15 1 40 грн).

5. Огляд кейсу щодо звітності по КІК

На прикладі Постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №280/3288/24 від 16 жовтня 2024 року:

Фізична особа (далі – «Позивач»), яка виїхала на постійне проживання до Німеччини, оскаржила індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України щодо обов’язку подавати звіт про контрольовані іноземні компанії та повідомлення про набуття частки в юридичній особі Німеччини.

Податкові органи наполягали на тому, що перебування за межами України та отримання тимчасового захисту в Німеччині не є підставою для визнання особи нерезидентом України, і тому вона зобов’язана подавати відповідні КІК-звіти та повідомлення.

Під час розгляду справи суд врахував такі факти:

1. Проживання Позивача у Німеччині з 21 червня 2023 року разом із членами сім’ї;
2. Наявність у Позивача права на проживання в Німеччині та довідки про необмежене податкове зобов’язання від фінансового управління Treptow-Kopenick;
3. Плани Позивача щодо створення бізнесу в Німеччині та реєстрації власної компанії;
4. Отримання дружиною Позивача статусу єврейської іммігрантки на території Німеччини;
5. Наявність у Позивача об’єктів нерухомого майна на території України.

У результаті суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та відхилив апеляційну скаргу, підтвердивши правомірність наданої податкової консультації.

Суд зазначив, що перебування за межами України та отримання тимчасового захисту в Німеччині не є достатньою підставою для визнання особи нерезидентом України.

Українці, які отримали тимчасовий захист в інших країнах світу та перебувають у цих країнах понад 183 дні, при дотриманні умов, визначених підпунктом 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, залишаються резидентами України.

6. Підводні камені подання звітності по КІК

Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 р., справа №140/717/25:

Суть справи: Український резидент створив естонську компанію Viridis Oleum OU і керував нею з території України. Компанія не була зареєстрована як постійне представництво (ПП).

Рішення суду:

• Податкова правомірно визнала наявність незареєстрованого ПП в Україні.
• Факт подання КІК-звітності не виключає існування ПП.
• Управління компанією з території України = діяльність ПП.

Висновок:

• Подання звітності по КІК може спровокувати перевірку не лише контролера, а й самої КІК.
• Навіть при наявності КІК, якщо управління здійснюється з України — можливі штрафи та донарахування податку на прибуток.

7. Оподаткування прибутку КІК

Оподаткування прибутку КІК (підп. 39-2.2.2 та 39-2.3.1 ПКУ):

Об’єкт оподаткування: частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці володіння або контролю.

Приклад: прибуток КІК — 100 000 євро, частка контролю 50% → база оподаткування = 50 000 євро в гривневому еквіваленті.

Ставки:

• базова — 18% ПДФО + 1,5% військовий збір = 19,5%,
• дивіденди від нерезидентів — 9% + 1,5% = 10,5%,
• дивіденди від українських компаній — 5% + 1,5% = 6,5%.

Зменшення податку: якщо КІК сплатила корпоративний податок за кордоном, ця сума зараховується в рахунок українського зобов’язання (але не більше, ніж належить до сплати в Україні).

КІК у Болгарії має скоригований прибуток– 1 млн левів (у грн– близько 21 млн), контролююча особа володіє 100% відсотками компанії. КІК у Болгарії сплатив 10% податку на прибуток– а саме 100 тис левів (в гривневому еквіваленті– близько 2,1 млн грн). Дана сума віднімається від суми податку, який має сплатити контролююча особа. У кінцевому результаті отримаємо за ставкою 18% суму податку– 3,7 млн грн, а з урахуванням сплачених– 1, 7 млн грн.

8. Звільнення від оподаткування КІК

Умови (одночасне виконання):

1. Є угода між Україною та країною КІК про уникнення подвійного оподаткування або обмін податковою інформацією.
2. Виконується хоч одна з таких вимог:

1. ефективна ставка податку на прибуток ≥ 13%;
2. пасивні доходи ≤ 50% від загального доходу;
3. сукупний дохід усіх КІК однієї особи ≤ 2 млн євро;
4. КІК — публічна компанія;
5. КІК — благодійна структура або дискреційний безвідкличний траст.

9. Огляд кейсу щодо оподаткування КІК

Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 р., справа №400/2227/24:

Суть справи: ТОВ «Злагода» виплатило проценти компанії-нерезиденту «Ukrfarm Funding Limited» (Кіпр) за кредитом. Застосувало ставку 2% за Конвенцією з Кіпром.
Податкова визнала, що компанія не є бенефіціаром доходу, а лише посередником, і донарахувала податок 15%.

Висновки суду:

• Отримувач доходу має бути фактичним власником (мати економічну вигоду).
• Ukrfarm Funding не мала такого інтересу — діяла як агент Standard Bank Plc.
• Суд погодився з ДПС: ставка 15% є законною.

Посилання на практику ВС:

• № 804/4659/15;
• № 826/10189/18;
• № 540/726/20.

10. Висновки:

1. Звітність по КІК – це не опція, а обов’язок. Визначення, повідомлення, звітність та оподаткування КІК є обов’язковими діями для резидентів України, які відповідають критеріям контролю.
2. Фактичний контроль важливіший за формальний. Навіть без офіційної частки володіння компанія може вважатися КІК, якщо особа реально впливає на її діяльність.
3. Подача звіту по КІК не гарантує звільнення від оподаткування. Звітність та податок– це окремі обов’язки, які мають різний обсяг і часові рамки.
4. Санкції реальні та значні. Навіть формальна помилка (неподання повідомлення або запізнення зі звітом) може призвести до суттєвих штрафів- до сотень тисяч гривень.
5. Потрібна постійна перевірка структури клієнта. Бізнес змінюється — і те, що не було КІК у 2022 році, може стати КІК у 2025-му. Моніторинг структури регулярна задача.

Першоджерело - https://tinyurl.com/6fk7759h